UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнська література ХХ ст. (реферат)
Авторdimich
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось19843
Скачало1068
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

“Українська література ХХ ст.”

 

Українська література ХХ століття пройшла різні етапи і періоди:

революційний, воєнний, післявоєнний, пострадянський. Кожний етап

характеризується своїми особливостями, своїми літературними героями. У

даній роботі спробуємо розглянути ХХ століття України у літературному

розрізі.

 

Традиційно вважається, що зачинателем українського модернізму був Микола

Вороний. Готуючи в 1901 р. альманах “З-над хмар і долин” (вийшов у 1903

р.), М.Вороний опублікував у “Літературно-науковому віснику” відкритий

лист до українських письменників, в якому закликав надсилати твори, в

яких були б “усунуті набік різні заспівані тенденції та вимушені

моралі”, де було б “хоч трошки філософії, де хоч клаптик яснів би …

блакитного неба”. М.Вороний вважав неприйнятними для свого альманаху

примітивні побутово-етнографічні та натуралістичні, спрощено тенденційні

твори. Основна думка виступу М.Вороного виділялася чітко: він закликав

писати інакше, “по-сучасному”, оновлювати літературу, виходячи

насамперед із суто художніх вимог і завдань. Тим часом молодші автори,

передусім ті, що складали ядро групи “Молода муза”, наголошували, що

кризу в літературі спричинив “тенденційний реалізм” І.Нечуя-Левицького,

П.Мирного, І.Карпенка-Карого та ін., у яких “кожну описану подію можна

було сконтролювати метром і кожну їхню тенденцію – звичайним

розумуванням”. Щоб вийти з цієї кризи, треба стати на інший шлях: “Воля

і свобода в змісті й формі, щирість у почуваннях людських і в тонах

природи”. Оскільки молодомузівці художню красу намагалися цілком

відмежувати від суспільно-патріотичних мотивів, І.Франко вважав, що цей

шлях веде “літературу в якийсь глухий кут, де можна хіба що повіситись”

.

 

Оскільки український реалізм початку ХХ століття був здебільшого

народницьким, “селянським” реалізмом, остільки антинародництво стало

важливою засадою модерністів. Прозвучали заклики до оновлення і

розширення проблемно-тематичного діапазону, відходу від переважно

селянської тематики, характерів, зрештою, мови, лексики. Нарешті, на

противагу народницькому реалізмові, модернізм відстоював пріоритет

індивідуального над колективним, права особистості, а не абстрактні

інтереси суспільства, в жертву яким приносилися особисті пориви.

 

Революція 1917 р. сповнила культурну діяльність України відчуттям

новизни, свідомістю звільнення від старого світу та його обмежень.

Поставали складні невідступні питання про те, в якому напрямі слід

розвиватись українській культурі, на які взірці їй належить

орієнтуватись і якою бути взагалі. Це був час пошуків і сподівань.

Натхнені відчуттям власної місії та зростаючою аудиторією, письменники,

художники й учені з захопленням поринули у створення нового культурного

всесвіту.

 

Ніде так не виявлялися ці свіжі настрої, як у літературі. Марксистські

письменники пропагували думку, згідно з якою для здійснення своїх

завдань революція, крім суспільно-політичної сфери, повинна сягнути і в

область культури. Тобто буржуазне мистецтво і мислення минулого

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ