UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторична повість Богдана Лепкого \"Мотря\" (реферат)
Авторdimich
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1959
Скачало135
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ІСТОРИЧНА ПОВІСТЬ БОГДАНА ЛЕПКОГО "МОТРЯ"

 

Простір і час взаємозалежні й взаємозумовлені. "Ми не знаємо жодного

явища в природі, яке не посідало би частини простору і частини часу", —

пише В.Вернадський. Інший дослідник С.Бабушкін, розглядаючи проблему:

"Що пов'язує простір і час у мистецтві?", наводить слова Ж.Гюйо:

"Спробуйте уявити собі час як такий? Ви досягнете цього лише тим, що

уявите собі простір. Ви будете змушені розташувати послідовні явища в

одну пряму лінію, вмістити одне явище в одній точці лінії, інше — в

другій. Одне слово, для того, щоб уявити собі час, ви викличете ряд

просторових образів". Тому О.Ухтомський запроваджує в науковий обіг

термін "хронотоп" на означення часопростору. Для світосприйняття

художнього твору ним уперше скористався М.Бахтін. На його думку,

хронотоп — це "суттєвий взаємозв'язок часових і просторових відносин,

художньо освоєних у літературі..." Злиття часопросторових прикмет

"забезпечує естетично довершене ціннісне пізнання людини й евіту".

 

В основі ж написання будь-якого художнього твору на історичну тему

лежать два фактори: фактор художнього вимислу і фактор правдивості

зображуваного. Тому, відтворюючи становище Гетьманщини на початку XVIII

ст., Б.Лепкий базує художній часопростір повісті "Мотря" на реальній

історичній ситуації. І хоча хронологічні рамки змальованого обіймають

1706-1707 роки, автор не обмежується лише цим періодом.

 

Саме тому він прагне віддати належне усім 20-ти рокам гетьманування

Івана Мазепи. Адже увійшов цей період у історію як "періклів вік розвою

України" (Ю.Іван-ченко) або як "золота доба" (Д.Дорошенко). Мазепа

поклав край Руїні, яка остаточно знесилила Українську козацьку військову

державу, стабілізував життя народу, дбав про освіту і культуру,

розбудовував церкви, укріплював міста. То був час загального добробуту

українців. Відгомін його знаходимо в повісті у величезному хронотопі

побутовості.

 

Художній час тут, сказати б, буденний, з інтригами, конфліктами,

дріб'язковими проблемами, він протяжний, нудотний, подекуди наближається

до циклічного, прикмети якого, за М.Бахтіним, "прості,

грубо-матеріальні, міцно зрослися з побутовими локальностями". І хоча у

"Мотрі" немає повторення з дня на день одних і тих же дій, складається

враження, що життя героїв минає у незмінному ритмі. Інакше чим пояснити

те, що Б.Лепкий аж у трьох розділах ("Ранком", "На фортеці",

"Марія-Магдалина") описує життя-буття всього лиш однієї половини дня

гетьмана і більше до цього не повертається? Виступають наперед і суто

матеріальні потреби. Наприклад, для генерального судді Василя Кочубея

найголовніше смачно поїсти, випити й добре виспатися. Від його

неспокійної молодості залишилася тільки колекція зброї.

 

Простір у цьому хронотопі має закритий характер. Основною його одиницею

є двір (двір гетьмана у Києві і Бахмачі, генерального судді — у

Ковалівці й Батурині). Використовуючи топос двору, Б.Лепкий продовжує

традиції змалювання обмеженого простору (згадаймо про існування у

літературі таких локальностей, як "замок", "салон") і констатує на тому,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ