UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗагальні положення етики бізнесу (реферат)
Авторdimich
РозділМенеджмент, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2296
Скачало477
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

“Загальні положення

 

етики бізнесу”

 

В цілому світі бізнес-діяльність асоціюється якщо не з жорстокою, то

принаймні з жорсткою поведінкою її суб'єктів по відношенню один до

одного. Мовляв, як узагалі можна вести мову про етику в умовах

конкуренції, боротьби за виживання, пресингу з боку владних структур і

т. д.?

 

Проте в основі таких спотворених підходів, як завжди, лежать неправильні

уявлення, як про смисл бізнесу взагалі, так і, тим більше, про етику.

Врешті, десь на рівні здорового глузду ми всі розуміємо, що для

зростання ефективності бізнес-діяльності слід „добре ставитися до

людей”, принаймні до деяких з них. Бізнес, який в принципі базується на

довірі, завжди залишається соціальною діяльністю — тобто, неодмінно

здійснюватиметься між людськими особистостями, які завжди цінуватимуть

турботу, дружбу, чесність тощо.

 

Загалом кажучи, людські особистості, як вчить філософія, наділені

цінностями (будь-що, що ми визнаємо як варте), структурованими в

„кодекси цінностей”. Дехто навіть вчить, що саме ті цінності, які ми

приймаємо, роблять нас тією чи іншою особистістю. І навпаки, без

цінностей неможливо навіть уявити людину. Кожен з нас має набір того, що

вважає „добрим”. Без уявлення про вартість ми навіть не починаємо діяти

— за кожним людським актом можна завжди віднайти уявлення про „благе”,

яке й змушує людину діяти певним чином. Тобто, людина і пальцем не

поворухне, якщо не бачитиме за цією дією якогось блага. Це означає,

наприклад, що і палити, і їсти, і пити горілку, і допомагати немічним, і

писати закони, і працювати, і займатися спортом, і жертвувати собою, і

т. д. люди будуть лише тоді, коли бачитимуть за цим якесь благо,

передусім для самих себе, потім для своїх близьких, і т. д. — аж до

рівня всього суспільства. Звичайно, виділяють суб'єктивний та

об'єктивний аспект блага. Суб'єктивно людина може вважати благом, у

принципі, що завгодно, а в об'єктивному значенні благом для неї буде

лише те, що відповідає її „природі”, як відомо з філософської спадщини.

Наприклад, природно людині потрібна певна кількість їжі, чуттєвих

насолод, речей для володіння (що відбирають час) і т. д., і ця кількість

ніколи не є нескінченною, хоча й різною для природно різних людей. Саме

для визначення цієї кількості людині дається розум — згідно з класичним

уявленням мудрість полягає у розумному розпорядженні речами (благами).

 

Людська особистість, як вчить нас більшість мислителів, наділена також

волею. Саме ресурси розуму та волі вона і має застосовувати для вибору

мети власної дії і способу її досягнення. Розум має знання, воля —

свободу, і ці риси стають вирішальними в прийнятті рішення. Знання

застосовується розумом у різноманітних ракурсах для ознайомлення з

ситуацією, перебору альтернатив і вибору найкращої серед них, але сам

вибір здійснює воля, яка спонукає до початку, власне, дії. При цьому

життєво важливо, щоб між діяльністю розуму та волі був мінімальний

розрив, інакше людина приречена на „неефективність власної особистості”,

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ