UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторизми та архаїзми в літературних творах (реферат)
Авторdimich
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4026
Скачало298
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

“Історизми та архаїзми в літературних творах”

 

ІСТОРИЗМИ — слова або сталі словосполучення, які означують реалії, що

вийшли з ужитку й належать до старовини. Як стилістичний засіб І.

відтворюють історичний колорит певної доби. Численні І. в творах

Шевченка засвідчують його добру обізнаність у галузі історії та побуту

Давнього Риму (кесар, раб, тіара, патрицій, конглав, терма, гладіатор,

амфора тощо), Давньої Греції (гінекей, гетера, вісон тощо), Іудеї

(фарисей, бурнус, равві, єсей, хітон тощо), а також Малої Азії,

Близького Сходу, Єгипту, Європи (сарацин, копт, фараон, трубадур,

галльський легіон, автодафе, чура, таляр та ін.). Основними джерелами І.

періоду козаччини були для Шевченка “Краткое описание Малороссіи”,

літописи Самійла Величка та Самовидця, “Історія русів”. З добою

козаччини пов’язані назви: 1) чинів військової ієрархії (гетьман,

отаман, кошовий, полковник, есаул, старшина, козак лейстровий, копітан),

2) різного роду військових угруповань (військо, табор, кіш, товариство,

обоз, компанійці), 3) атрибутів влади (клейноди, булава, бунчук,

знамено, труба), 4) зброї, військового спорядження (гаківниця, спис,

ратище, чайка, байдак, панцир, намет).

 

І. в творах Шевченка, з одного боку, позначені піднесеністю, що

поєднується з героїзацією, часом романтизованою гіперболізацією подій

минувшини: “У труби затрубили, // У дзвони задзвонили, // Вдарили з

гармати, // Знаменами, бунчугами // Гетьмана укрили” (“У неділеньку у

святую”), “Не вернуться запорожці, // Не встануть гетьмани, // Не

покриють Україну // Червоні жупани!” (“До Основ’яненка”), а з другого —

пройняті іронією, зневагою, забарвлені гротесково (найчастіше при

зображенні й характеристиці ворогів українського народу, різного роду

нападників, поневолювачів): “…А з шкур наших // Собі багряницю // Пошив

жилами твердими // І заклав столицю // В новій рясі” (“Сон — У всякого

сво доля”), “Як цариця по Києву // З Нечосом ходила… // І Межигорського

Спаса // Вночі запалила. // І по Дніпру у золотій // Галері гуляла, //

На пожар той поглядала, // Нишком усміхалась” (“Невольник”).

 

І., навіяні історією часів Київської Русі, виконують у Шевченкових

текстах функцію відтворення колориту минувшини, напр.: русичі (населення

Київської Русі і вояки київських князів) — “Допировали // Хоробрі русичі

той пир, // Сватів упоїли, // А самі простяглися // За землю руськую”

(“З передсвіта до вечора”), шелом (старовинний головний убір, який

захищав вояка від ударів холодної зброї) — “З передсвіта до вечора… //

Бряжчить шабля о шеломи, // Тріщать списи гартовані” (там само); улуси

(селища або табори кочовників) — “Потягли в свої улуси // З турками

татаре” (“Заступила чорна хмара”), дружина (у Київській Русі — загін

князівського війська) — “По двору тихо походжає // Старий веселий

Рогволод. // Дружина, отроки, народ // Кругом його во златі сяють”

(“Царі”).

 

Історизми Шевченко вживає у прямому й переносному значеннях, пор.:

орда — пряме: татарське військо (“Була колись шляхетчина, // Вельможная

пані; // Мірялася з москалями, з ордою, з султаном”. —“Гайдамаки”), орда

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ