UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСуб’єктивно-модальне значення неможливості у стосунку до семантики безособовості (реферат)
Авторdimich
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1523
Скачало127
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

СУБ’ЄКТИВНО-МОДАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ НЕМОЖЛИВОСТІ

 

У СТОСУНКУ ДО СЕМАНТИКИ БЕЗОСОБОВОСТІ

 

Проаналізовано семантику безособових речень із предикатами

суб’єктивно-модального значення неможливості, виявлено способи вираження

суб’єктивно-модального значення неможливості у прямих і непрямих

висловлюваннях.

 

Ключові слова: семантика речення, безособові речення,

суб’єктивно-модальне значення неможливості.

 

Погляд на речення як триаспектну одиницю, що виявляє себе на

формально-синтаксичному, семантико-синтаксичному та комунікативному

рівнях організації, дав змогу підійти до осмислення семантики речення як

комплексу двох типів змісту: об’єктивного, який відображає явища

дійсності, і суб’єктивного, що вказує на ставлення суб’єкта думки до

відображуваної в реченні дійсності. Ш.Баллі на позначення цих

компонентів змісту запропонував, відповідно, терміни диктум і модус

[3,с.45]. Для аналізу об’єктивного (диктумного) змісту використовують

поняття пропозиції, що є моделлю відображеної у реченні ситуації, події

[5,с.122]. У центрі пропозицій знаходиться предикат, що відкриває місця

для субстанціальних синтаксем. Наприклад: Касирка продає квитки – у

цьому реченні предикат дії (продає) відкриває місця для суб’єктної

(касирка) та об’єктної (квитки) синтаксем. Суб’єктивний (модусний) зміст

речення визначає модусний предикат. У субстанціальній позиції модусного

предиката знаходиться пропозиція з власним предикатом та зумовленими

його валентністю синтаксемами. Наприклад: Діти хотіли гратися –

модусний предикат (хотіли) репрезентує суб’єктивно-модальне значення

бажаності. У його субстанціальних позиціях знаходяться суб’єктна

синтаксема (діти) та пропозиція (діти граються).

 

Модус і диктум – обов’язкові елементи змісту кожного речення. Вони

формують його семантичну структуру – узагальнений зміст речення, що

включає елементи значення, повідомлені формою синтаксичної конструкції

[5, с.121].

 

Оскільки диктумність і модусність – обов’язкові елементи змісту кожного

речення, то, відповідно, можна класифікувати речення за змістовими –

модусними і диктумними – типами. Одним із типів модусного змісту, який

репрезентують реченнєві структури, є значення неможливості. Наприклад, у

реченні Оскільки ж мир, стріляти нам не можна (Л.Костенко) стан справ,

представлений пропозицією (Ми стріляємо), суб’єкт (мовець) осмислює як

неможливий через наявність у дійсності іншого стану справ (панує мир).

Модусний предикат у реченні виражається лексемою не можна.

 

Суб’єктивно-модальне значення неможливості можна визначити як наявність

такого стану справ, який блокує здійснення (запобігає реалізації) волі

суб’єкта чи іншого стану справ.

 

Найчастіше засобами вираження суб’єктивного значення неможливості є такі

предикатні лексеми: не могти, не можна, не можливо, не вільно, годі, не

здатний, неспроможний, не мати змоги, не в силі та ін. Функціонування їх

у синтаксичних конструкціях різних типів відповідає вираженню в них

суб’єктивно-модального значення неможливості. При цьому зміст

неможливості може виражатись у структурі усіх типів синтаксичних

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ