UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПро особливості висвітлення проблем мовної імпліцитності з логічного погляду (реферат)
Авторdimich
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1498
Скачало164
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ПРО ОСОБЛИВОСТІ ВИСВІТЛЕННЯ ПРОБЛЕМ МОВНОЇ ІМПЛІЦИТНОСТІ З ЛОГІЧНОГО

ПОГЛЯДУ

 

Широке й різноманітне коло питань, що стосується імпліцитного

(прихованого) у мові (мовленні), привертає увагу дослідників. Незважаючи

на це, «нез’ясованими залишаються питання психологічних, логічних,

когнітивних та інших основ імпліцитності, механізмів її виявлення, типів

невираженості їх співвідношення, способів і закономірностей «кодування»

імпліцитного мовцем та «декодування» слухачем і багато інших» [4,

с.106]. Такий стан дослідження, зрозуміло, впливає й на те, що саме

поняття прихованості не має усталеного визначення у лінгвістичних

словниках, енциклопедіях [1, с.174; 21, с.219], по-різному трактують

термінослова «імпліцитний», «імпліцитно», «імпліцитність» у наукових

працях.

 

Простежимо, як дослідники з’ясовують сутність імпліцитного, особливості

його конкретних лінгвальних проявів.

 

Мовна імпліцитність справді багатовимірне явище, яке охоплює мовознавчі

й логічні аспекти.

 

Деякі дослідники трактують мовну імпліцитність з погляду співвідношення

форм мислення (поняття, судження) з відповідними мовними одиницями,

причому йдеться про їх діяльнісний зв’язок, що виявляється в

пізнавально-комунікативних процесах.

 

Форми й закони мислення – це предмет логіки [10, с.248], тому значною

мірою лінгвістичний розгляд імпліцитної семантики лінгвальних величин

перетинається з розв’язанням логічних питань, що характерно, зокрема,

для дослідження В.Багдасаряна “Проблема імпліцитного

(логіко-методологічний аналіз)” [2]. У дослідженні розкривається

загальне розуміння імпліцитного як особливої форми вираження думки (у

зіставленні з експліцитним), роль прихованого у функціонуванні мови.

Помітне місце відведено власне логічній проблематиці імпліцитного,

розглядові якої присвячено розділ «Імпліцитне і деякі логічні поняття»

[там само, с.66-121], де висвітлюються співвідношення поняття й

судження, розширена теорія силогізму, неявне визначення поняття,

Арістотелеве трактування основних законів мислення та інші питання, які

не мають прямого стосунку до з’ясування лінгвальної імпліцитності.

 

Розглянемо повніше ті моменти, які безпосередньо пов'язані з

лінгвістичним аспектом прихованості.

 

Насамперед зауважимо1, що В.Багдасарян не послуговується терміном

«імпліцитність», а використовує прикметник (часто субстантивований)

«імпліцитний». Позначуване ним поняття він розкриває у його зіставленні

з експліцитним: «Експліцитним, або явним, є те, що має своє власне,

повне, безпосереднє словесне вираження, імпліцитним же, чи неявним, є

те, що не має такого словесного вираження, але домислюється з опорою на

експліцитне, виражається й сприймається адресатом за допомогою

експліцитного, а також контексту та інших чинників» [там само, с.5].

Уточнюють наведене визначення ще такі твердження: імпліцитне «існує не

на поверхні, а в глибині мови, як нижній, прихований шар змісту, воно є

«щось несамостійне, залежне, похідне» [там само, с.6].

 

Дослідник наголошує також на функціональному (мовленнєвому) моменті,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ