Реферат
на тему:
“Готика
Польщі та Іспанії”
Коротка довідка
Готика (від італ. gotico, букв. – готський, від назви герм. племені
готів), художній стиль /між сер. 12 та 15-16 ст./, Спочатку поширився у
північнозахідній Франції, потому у пізньому Середньовіччі поширився по
всій Західній Європі. Готичний стиль прийшов на зміну романтичному.
Головним архітектурним типом став міський собор: каркасна система
готичної архітектури /стрільчасті арки спираються на стовпи/ дозволила
створити надзвичайні за висотою та площиною інтер`єри соборів, прорізати
стіни величезними вікнами з кольоровими вітражами. Спрямування собору
вверх передано велетенськими ажуровими вежами, стрільчастими вікнами та
порталами, вишуканими статуями, складним орнаментом. Розвивалися міське
будівництво та цивільна архітектура /дитлові будинки, ратуші,
торгівельні ряди, міські вежі з нарядним декором/.
Готика – це характерне устремління споруди вгору, зокрема за рахунок
гострих стрілчастих шпилів, це вітражі – великі вікна з кольоровим,
мальовничо розписаним склом, це чисельні арки, багатство скульптури,
оздоблення. Такі елементи надають готичним спорудам динамічності,
величі. Сутність готики полягає в зіставленні протилежностей, у
здатності об’єднати абстрактну ідею та живий трепет життя, у прагненні
пронизати земну плоть злетами духовної енергії. Готична архітектура
водночас конструктивна та зображувальна, що й проявилося у готичному
соборі, який виконував роль суспільного центра міста. Пам’ятками цього
стилю є собор Паризької Богоматері (Нотр-Дам), Лондонське
Вестмінстерське абатство, Міланський собор в Італії і т.д. На великі
зміни в емоційному світі людини середньовіччя вказували й нові явища в
музичній культурі. Саме у 12-13 ст. досягає вершин розвитку
найдосконаліший вид професійного багатоголосся – дискант. Це був спів у
протилежному русі, або “протиголосся”, осередком його була школа при
соборі Паризької Богоматері, міста Лімож і Шартр. У 15-16 ст. готику
змінив Ренессанс.
Готика Польщі
З XI ст. Польща також здійснила значний поступ у культурному розвитку,
особливо після остаточного відновлення в XIV ст. власного королівства.
Географічні умови, насамперед значна віддаленість від розвиненої в
культурному відношенні Західної Європи, і політична роздробленість
призвели до того, що польські досягнення в галузі культури аж до початку
XVI ст. були не такими виразними, як досягнення чехів. Крім того, цей
поступ у Польщі очолювало духовенство; темпи підготовки місцевих
священиків для заміни іноземних місіонерів були повільними, а поширення
християнського способу життя після першого спалаху ентузіазму за
правління Болеслава Великого було досить важким.
Це повільне поширення західних ідей у Польщі ілюструється тим фактом, що
церковні реформи Григорія VII були сприйняті в Польщі лише на початку
XIII ст., набагато пізніше, ніж у Богемії.
Готичний стиль поширився у Польщі протягом XIV-XV ст. На півдні,
особливо в районі Кракова, домінувала французька готика. Німецька готика
поширилася на Заході й Півночі Польщі. Значно сприяли розвитку готичного
мистецтва у заснованих ними містах німецькі колоністи. Тевтонські
рицарі, великі магістри яких нерідко були хорошими будівниками,
перейняли той специфічний стиль готичної архітектури, що розвинувся у
Північно-східній Німеччині, в заможних містах Ганзи. Деякі зі
споруджених рицарями відомих будівель, такі як церква Матері Божої у
Данцигу (13451503) і найзначніша цегляна споруда — палац великих
магістрів у Марієнбурзі (1276-1335), справили великий вплив на
будівництво у Північно-східній Польщі. Проклало собі шлях до Польщі і
чеське готичне мистецтво, представлене учнями Петра Парлержа. Але
пізньоготичний стиль розквітнув у Польщі лише в XV ст.
Найдавнішими скульптурними пам’ятками Польщі є оздоблення романських
церков, зокрема бронзова брама собору в Гнезно (1129-1137) і двері
собору в Плоцьку. Готичні скульптурні пам’ятки датуються XIV-XV ст.
Найвідоміші з них — статуї князів династії Пястів, що збереглися у
Вроцлаві, Ополі, Кресобожі, Любуші й Кракові. Із середини XIV ст.
значного розвитку у Польщі набуло різьбярство. До наших часів збереглося
кілька гарних зразків різьблених дерев’яних вівтарів.
До кращих зразків живопису належать мініатюри та орнаменти в
манускрипті, що містить житіє св. Ядвіги, створені Миколаєм Пруссом
(1353 р.). Богемське мистецтво мініатюри, що було поєднанням французької
та італійської традицій з оригінальними чеськими елементами, сягнуло
Польщі лише в XV ст.
Готика Іспанії
Араби привнесли в іспанське мистецтво розвинуту культуру орнаменту і
залишили ряд прекрасних пам’яток архітектури в мавританському стилі,
серед яких мечеть у Кордові (XVIII ст.) і палац Альгамбра в Гранаді
(XIII-XV ст.). В XI-XII ст.ст. на території Іспанії розвивається
романський стиль в архітектурі, чудовою пам’яткою якого є величний собор
у місті Сантьяго-де-Компостела. У XIII – першій половині XV ст. в
Іспанії, як і у всій Західній Європі, формується готичний стиль.
Кінець 12 – початок 13 ст. в Іспанії, як і у всій Європі, були позначені
важливими змінами: посилилась могутність великих монархів, об’єднувалися
дрібні держави, монастирі втрачали свій вплив, виникли міські общини з
їх самоуправлінням, все це сприяло пробудженню народної свідомості усіх
сфер життя суспільства і насамперед мистецтва, архітектури, що знайшло
відображення в готичному стилі.
Іспанська готика нерідко запозичує мавританські риси, про що свідчать
величні собори в Севільї, Бургосі і в Толедо (один з найбільших у
Європі). Особливе художнє явище являє собою так званий стиль “мудехар”,
що сформувався у результаті злиття в архітектурі елементів готики, а
пізніше, в добу Ренесансу, з мавританською спадщиною.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
