UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМарксистські погляди на політику та державний устрій (реферат)
Авторdimich
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1424
Скачало309
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Марксистські погляди на політику

 

та державний устрій

 

У середині XIX ст. почала формуватися близька до розглянутого

утопічного соціалізму комуністична політико-правова ідеологія,

засновниками якої були німецькі мислителі Карл Маркс (1818-1883) і

Фрідріх Енгельс (1820-1895). Можна згадати декілька чинників, що сприяли

її формуванню. Серед них соціальні, економічні та політичні умови, що

склалися в країнах Західної Європи, а також система політико-правових

поглядів утопічного соціалізму, розглянута нами вище. А втім, як

уважають дослідники марксизму, і в цьому з ними можна погодитися, до

свого повного оформлення ця політико-правова ідеологія проминула

декілька стадій.

 

На стадії її становлення засновники теорії комуністичного майбутнього

обмежувалися критикою існуючих форм держави та правових систем. Зокрема,

К. Маркс і його соратник Ф. Енгельс уважали, що державний устрій

Німеччини є нерозумним, як і закони цієї держави. Основа права —

приватний інтерес багатіїв і держави як виразника їхніх інтересів. Тому

держава — це інструмент беззаконня, оскільки більша частина суспільства

не має можливості користуватися своїми правами. З огляду на це К. Маркс

не поділяв думки багатьох мислителів, зокрема Г. Гегеля, про те, що

держава — символ добробуту, і зробив висновок, що на землі немає такої

держави, яка повною мірою відповідала б своєму призначенню. Щоб це

сталося, необхідно усунути приватний інтерес. З'ясовуючи сутність

держави та її співвідношення з суспільством, К. Маркс не погоджувався з

Г. Гегелем відносно того, що держава породжує громадянське суспільство.

З цього приводу він зазначив, що навпаки — сім'я й громадянське

суспільство є передумовою, підґрунтям держави і права.

 

У категорії "держава" К. Маркс вирізняв два аспекти: політичну державу й

матеріальну державу.

 

Політична держава, державний устрій розвиваються на власності,

промисловості й торгівлі; що ж до матеріальної держави, то це, на думку

мислителя, -- громадянське суспільство. Тобто, матеріальна держава не є

політичною. Політична держава формується поступово, базуючись на

громадянському суспільстві (матеріальній державі) завдяки власності,

торгівлі й промисловості.

 

Наявність цих двох аспектів сприяє роздвоєнню особистості. У політичній

державі більше проявляється приватний інтерес, у матеріальній переважає

суспільний.

 

Щоб ліквідувати протистояння політичної держави й матеріальної держави,

необхідно знищити приватний інтерес запровадженням істинної демократії.

Тоді монархічний деспотизм заступить влада народу, яка й стане носієм

державного устрою. Встановлення влади народу, демократії означатиме, за

вченням К. Маркса, зникнення політичної держави. Тільки в цьому випадку,

за демократичного устрою ліквідується різниця між політичною державою та

громадянським суспільством, оскільки з ліквідацією приватної власності

зникне й приватний інтерес, його заступить загальний, суспільний

інтерес. Загальні інтереси народу є основним принципом ідеального

суспільства. У статті "До критики гегелівської філософії права" (1843 p.

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ