.

Правове регулювання відносин власності (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
283 3251
Скачать документ

Реферат на тему:

“Правове регулювання відносин власності”

Правовий режим майна господарюючих суб’єктів

Правовий режим майна господарюючих суб’єктів регулюють Цивільний кодекс
України, ряд нормативних актів, серед яких: закони України: «Про
власність», «Про підприємства в Україні», «Про господарські товариства»
та інші.

Відповідно до ст. 6 закону «Про власність»:

• власник має право використовувати належне йому майно для
підприємницької діяльності;

• результати господарського використання майна
(виготовлена продукція, одержані доходи) належать власникові цього
майна, якщо інше не встановлено законом або договором;

• власник засобів виробництва та іншого майна має право створити у
встановленому законом порядку підприємство, організацію, що є
юридичною особою;

• юридична особа здійснює право володіння, користування і
розпорядження закріпленим за нею майном власника відповідно до свого
статуту (положення).

Майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також
інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі
підприємства.

Майно підприємства відповідно до законів України, статуту підприємства
та укладених угод належить йому на праві власності, повного
господарського відання або оперативного управління.

Майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством
{крім казенного), належить йому на праві повного господарського відання.

Здійснюючи право повного господарського відання, державне підприємство
володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій
розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному
законодавству та статуту підприємства.

Майно, що є у державній власності і закріплене за казенним
підприємством, належить йому на праві оперативного управління.

Здійснюючи право оперативного управління, казенне підприємство володіє
та користується зазначеним майном. Казенне підприємство має право
розпоряджатися закріпленим за ним на праві оперативного управління
майном, що є у державній власності і належить до основних фондів
підприємства, лише з дозволу органу, уповноваженого управляти
відповідним державним майном. Особливості розпорядження іншим майном
казенного підприємства визначаються у його статуті.

Джерелами формування майна підприємства є:

• грошові та матеріальні внески засновників;

• доходи, одержані від реалізації продукції, а також від інших видів
господарської діяльності;

• доходи від цінних паперів;

• кредити банків та інших кредиторів;

• капітальні вкладення і дотації з бюджетів; надходження від
роздержавлення і приватизації власності;

придбання майна іншого підприємства, організації;

• безоплатні або благодійні внески, пожертвування
організацій, підприємств і громадян;

• інші джерела, не заборонені законодавчими актами
України.

Підприємство, якщо інше не передбачено чинним законодавством та його
статутом, має право продавати і передавати іншим підприємствам,
організаціям та установам, обмінювати, здавати в оренду, надавати
безоплатно в тимчасове користування або в позику належні йому будинки,
споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, сировину та інші
матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу.

Підприємству надається право, якщо інше не передбачено чинним
законодавством та його статутом, продавати, передавати безоплатно,
обмінювати, здавати в оренду громадянам засоби виробництва та інші
матеріальні цінності, за винятком тих, які відповідно до законодавчих
актів України не можуть бути в їх власності. Безоплатна передача і
надання підприємствами матеріальних цінностей громадянам здійснюються з
дозволу власника або уповноваженого ним органу, крім випадків,
передбачених законодавством України.

Володіння і користування природними ресурсами підприємство здійснює у
встановленому порядку за плату, а у випадках, передбачених законодавчими
актами України, – на пільгових умовах. Власники землі та
землекористувачі щорічно сплачують плату за землю у вигляді земельного
податку або орендної плати.

Майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством,
належить йому на праві повного господарського відання, крім випадків,
передбачених законодавством України.

Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє,
користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього
будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства.
До права повного господарського відання застосовуються правила про право
власності, якщо інше не встановлено законодавчими актами України.

У разі прийняття державним органом, уповноваженим управляти державним
майном, рішення про реорганізацію або ліквідацію державного
підприємства, трудовий колектив має право вимагати передачі підприємства
в оренду або перетворення його в інше підприємство, засноване на
колективній власності.

Якщо порушено провадження у справі про банкрутство державного
підприємства, його трудовий колектив має право вимагати передачі
підприємства йому в оренду або перетворення

Державні установи державному бюджеті і законодавчими актами діяльність,
мають право

його в інше підприємство, засноване на колективній власності, за умови
прийняття на себе боргів підприємства-боржника і згоди кредиторів.

Член трудового колективу має право одержати свій вклад (вартість акцій)
у порядку і строки, що визначаються спільним рішенням адміністрації і
трудового колективу.

При ліквідації підприємства сума вкладу (вартість акцій) виплачується
членам трудового колективу (спадкоємцям) з майна, що залишилося після
розрахунків з бюджетом, банками та іншими кредиторами підприємства.

Майно, що є державною власністю і закріплене за державною установою
(організацією), яка перебуває на державному бюджеті, належить їй на
праві оперативного управління.

(організації), що перебувають на можуть у випадках,
передбачених України, здійснювати господарську самостійно розпоряджатися
доходами від такої діяльності і майном, придбаним за рахунок цих
доходів.

Державна установа (організація) відповідає за своїми зобов’язаннями
коштами, що є в її розпорядженні. При недостатності у державної установи
(організації) коштів відповідальність за її зобов’язаннями несе власник.

Держава гарантує захист майнових прав підприємства. Вилучення державою у
підприємства його основних фондів, оборотних коштів та іншого
використовуваного ним майна здійснюється тільки у випадках, передбачених
законами України.

Збитки, завдані підприємству в результаті порушення його майнових прав
громадянами, юридичними особами і державними органами, відшкодовуються
підприємству за рішенням суду або господарського суду.

колективної підприємств, кооперативи, господарські

спілки, політичні партії та інші громадські об’єднання, релігійні та
інші

Право колективної власності виникає на підставі: добровільного
об’єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів,
акціонерних товариств, інших господарських товариств і об’єднань;
передачі державних підприємств в оренду; викупу колективами трудящих
державного майна; перетворення державних підприємств в акціонерні та
інші товариства; безоплатної передачі майна державного підприємства у
власність трудового колективу, державних субсидій; пожертвувань
організацій і громадян, інших цивільно-правових угод.

У колективну власність можуть бути передані землі колективних
сільськогосподарських підприємств,

сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних
товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних
сільськогосподарських підприємств, землі садівницьких товариств – за
рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств.

Об’єктами права власності колективу орендарів є вироблена продукція,
одержані доходи та інше майно, придбане на підставах, не заборонених
законом.

У власності колективного підприємства є вироблена продукція, одержані
доходи, а також інше майно, придбане на підставах, не заборонених
законом.

У майні колективного підприємства визначаються вклади його працівників.
Розмір вкладу працівника у майні колективного підприємства визначається
залежно від його трудової участі в діяльності державного або орендного
підприємства, а також участі у збільшенні майна колективного
підприємства після його створення.

На вклад працівника колективного підприємства нараховуються і
виплачуються проценти в розмірі, що визначається трудовим колективом
виходячи з результатів господарської діяльності підприємства.

Працівникові, який припинив трудові відносини з підприємством, а також
спадкоємцям померлого працівника виплачується вартість вкладу.

Об’єктами права власності кооперативу є будівлі, споруди, грошові та
інші майнові внески його членів; виготовлена ним продукція; доходи,
одержані від її реалізації та іншої діяльності, передбаченої статутом
кооперативу (колгоспу), а також інше майно, придбане на підставах, не
заборонених законом. Кожен член кооперативу має право на частку доходу,
одержану на його пай.

У майні, що належить кооперативу, визначаються частки членів цього
кооперативу. В разі добровільного виходу з кооперативу громадянин має
право на виділення належної йому частки в майні кооперативу в натурі,
грошах або цінних паперах.

При ліквідації кооперативу майно, що залишилося після розрахунків з
бюджетом, банками та іншими кредиторами, розподіляється між членами
кооперативу.

Об’єктами права власності господарського товариства, що є юридичною
особою, є грошові та майнові внески його членів, а також майно, набуте
внаслідок господарської діяльності, та інше майно, придбане на
підставах, не заборонених законом.

Внесок членів господарського товариства може складатись з основних та
оборотних фондів, грошових коштів, цінних паперів. Член господарського
товариства має право за загальною згодою передати в рахунок свого внеску
право користування належним йому майном або результатами його
інтелектуальної праці.

Об’єктом права власності акціонерного товариства є майно, придбане за
рахунок продажу акцій, одержане в результаті його господарської
діяльності, а також інше майно, набуте на підставах, не заборонених
законом.

Держателями акцій можуть бути підприємства, установи, організації,
державні органи, працівники даного товариства, а також інші громадяни,
якщо інше не передбачено законодавчими актами України або статутом
товариства.

Державне підприємство за спільним рішенням трудового колективу і
уповноваженого на те державного органу може бути перетворено в
акціонерне товариство шляхом випуску акцій на всю вартість майна
підприємства. Кошти, одержані від продажу акцій, після покриття боргів
державного підприємства надходять у відповідний бюджет.

Об’єктом права власності господарського об’єднання підприємств і
організацій (концерну, асоціації, галузевого, міжгалузевого
регіонального об’єднання) є майно, добровільно передане йому
підприємствами й організаціями, а також набуте в результаті
господарської діяльності та на інших підставах, не заборонених законом.

До складу об’єктів права власності господарського об’єднання не входить
майно членів цього об’єднання.

Власністю господарського об’єднання є також майно створених ним
підприємств. Ці підприємства не мають права вийти із складу об’єднання
без його згоди.

Об’єднання не відповідає за зобов’язаннями підприємств та організацій,
що входять до його складу, а вони не відповідають за зобов’язаннями
об’єднання і один одного, якщо інше не передбачено їх статутами
(положеннями) або договором між ними.

Майно, яке залишилося після припинення діяльності господарського
об’єднання, розподіляється між підприємствами та організаціями, що
входили до нього.

Об’єктами права власності громадських об’єднань, у тому числі
професійних спілок, благодійних та інших громадських фондів, є майно
культурно-освітнього та оздоровчого призначення, грошові кошти, акції,
інші цінні папери, жилі будинки, споруди виробничого і невиробничого
призначення, обладнання, устаткування, транспортні засоби та інше майно,
необхідне для забезпечення діяльності, передбаченої їх статутами
(положеннями).

Громадські об’єднання можуть мати у власності підприємства відповідно до
цілей, зазначених в їх статутах, і в порядку, передбаченому
законодавчими актами України.

Об’єктами права власності політичних партій та організацій є придбані на
законній підставі будинки, споруди, грошові кошти та інше майно,
необхідне виключно для забезпечення виконання статутних функцій.

Законодавчими актами України можуть встановлюватися види майна, яке з
міркувань державної або громадської безпеки чи відповідно до міжнародних
договорів України не може перебувати у власності громадських об’єднань.

Об’єктами права власності релігійної організації є культові споруди,
предмети релігійної обрядовості, благодійного, культурно-просвітницького
і виробничого призначення, жилі будинки, грошові кошти та інше майно,
необхідне для забезпечення їх діяльності.

Релігійні організації мають право власності на майно, придбане ними за
рахунок власних коштів, пожертвуване громадянами і організаціями або
передане державою чи придбане на інших підставах, не заборонених
законом.

На майно культового призначення, що належить релігійним організаціям, не
може бути звернено стягнення за претензіями кредиторів.

Колективний власник самостійно володіє, користується і розпоряджається
об’єктами власності, які йому належать

Право колективної власності здійснюють вищі органи управління власника
(загальні збори, конференції, з’їзди тощо),

Окремі функції по господарському управлінню колективним майном може бути
покладено вищими органами управління власника на створювані ними органи.

Правове регулювання приватизації майна

Правове регулювання приватизації здійснюють закони України «Про
приватизацію державного майна», “Про приватизацію невеликих державних
підприємств (малу приватизацію)” «Про Державну програму приватизації»,
«Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають
приватизації» та інші нормативні акти.

За законом України «Про приватизацію державного майна» (Відомості
Верховної Ради (ВВР), 1992, № 24, ст. 348 приватизація державного майна
– це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що
належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних
осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою
підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення
коштів на структурну перебудову економіки України.

До об’єктів державної власності, що підлягають приватизації, належать:

* майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, які
є єдиними (цілісними) майновими комплексами, якщо в разі їх виділення у
самостійні підприємства не

Господарське законодавство

порушується технологічна єдність виробництва з основної
спеціалізації підприємства, з структури якого вони виділяються;

• об’єкти незавершеного будівництва та законсервовані
об’єкти;

• акції (частки, паї), що належать державі у майні
господарських товариств та інших об’єднань.

Приватизації не підлягають об’єкти, що мають загальнодержавне значення,
а також казенні підприємства. До об’єктів, що мають загальнодержавне
значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних
підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів
-(робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення.

Загальнодержавне значення мають:

а) об’єкти, які забезпечують виконання державою своїх функцій,
забезпечують обороноздатність держави, її економічну незалежність, та
об’єкти права власності Українського народу, майно, що становить
матеріальну основу суверенітету України, зокрема:

• майно органів виконавчої влади та органів місцевого
самоврядування, майно Збройних Сил України (крім майна, щодо якого цим
Законом встановлено особливості приватизації), Служби безпеки
України, Прикордонних військ України, правоохоронних і
митних органів;

• надра, корисні копалини загальнодержавного значення, водні
ресурси та інші природні ресурси, які є об’єктами права власності
Українського народу;

• майнові комплекси підприємств з лісовідновлення,
лісорозведення та охорони лісу, лісництва, їх підрозділи;

• сортовипробувальні станції, дільниці, інші організації з
експертизи сортів рослин;

• золотий і валютний фонди та запаси, державні матеріальні резерви;

• емісійна система, майнові комплекси підприємств і установ, що
забезпечують випуск та зберігання грошових знаків і цінних паперів;

• радіотелевізійні передавальні центри, а також об’єкти, що
забезпечують зв’язком органи законодавчої та виконавчої влади; державні
радіоканали та телевізійні канали;

• засоби урядового, фельд’єгерського та спеціального
зв’язку;

• інші об’єкти права державної власності, які забезпечують виконання
державою своїх функцій;

б) об’єкти, діяльність яких забезпечує соціальний розвиток, збереження
та підвищення культурного, наукового потенціалу, духовних цінностей,
зокрема:

• об’єкти Національного космічного агентства України при Кабінеті
Міністрів України;

« архіви;

• майнові комплекси установ Національної академії наук України з
основних напрямів досліджень;

• об’єкти культури, мистецтва, архітектури, меморіальні
комплекси, заповідники, парки тощо загальнонаціонального
значення;

• об’єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що
фінансуються з державного бюджету;

в) об’єкти, контроль за діяльністю яких з боку держави гарантує
захист громадян від наслідків впливу неконтрольованого виготовлення,
використання або реалізації небезпечної продукції, послуг або
небезпечних виробництв, зокрема:

• майнові комплекси підприємств по виготовленню та ремонту
всіх видів зброї, яка є на озброєнні Збройних Сил України, Служби
безпеки України;

• майнові комплекси підприємств по випуску наркотичних,
бактеріологічних, біологічних, психотропних, сильнодіючих
хімічних та отруйних засобів (крім аптек);

• майнові комплекси підприємств, що забезпечують
діяльність у сфері обігу зброї, радіоактивних речовин;

• протирадіаційні споруди;

» полігони, будови, споруди та устаткування для захоронення твердих
промислових та побутових відходів, скотомогильники;

г) об’єкти, які забезпечують життєдіяльність держави в цілому,
зокрема:

• структурні підрозділи майнових комплексів, що
забезпечують постійне розміщення і зберігання державних
резервів і мобілізаційних запасів;

• пенітенціарні заклади;

» майнові комплекси підприємств геологічної, картографічної,
гідрометеорологічної служб, служби контролю за станом навколишнього
природного середовища;

• об’єкти державних систем стандартизації, метрології та
сертифікації продукції;

• майнові комплекси підприємств авіаційної промисловості;

• автомобільні дороги, крім тих, що належать підприємствам до
першого розгалуження їх за межами території цих
підприємств;

• майнові комплекси підприємств, які здійснюють
виробництво основної залізничної техніки (електровози,
тепловози, дизель-поїзди, вагони);

• майнові комплекси підприємств залізничного транспорту з їх
інфраструктурою;

• метрополітен, міський електротранспорт;

• майно, що забезпечує цілісність об’єднаної енергетичної системи
України та диспетчерське {оперативно-технологічне) управління,
магістральні та міждержавні електричні мережі;

• атомні електростанції, гідроелектростанції з греблями, що забезпечують
водопостачання споживачам та проведення гідромеліоративних робіт,
теплоелектроцентралі;

• магістральні нафто- і газопроводи та магістральний
трубопровідний транспорт, що обслуговують потреби держави в цілому,
підземні нафто- та газосховища;

• транспортні засоби спеціального призначення, що забезпечують
виконання робіт, пов’язаних з ліквідацією пожеж, наслідків стихійних
лих;

• об’єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міст, включаючи
мережі, споруди, устаткування, які пов’язані з постачанням
споживачам води, газу, тепла, а також відведенням і очищенням стічних
вод;

• майнові комплекси структурних підрозділів хлібоприймальних і
хлібозаготівельних підприємств, що забезпечують розміщення і
зберігання мобілізаційних запасів та майно хлібоприймальних і
хлібозаготівельних підприємств, що входить до статутного фонду Державної
акціонерної компанії “Хліб України”;

• майнові комплекси підприємств соляної промисловості;

• акваторії портів, причали всіх категорій і призначень,
причальні у портах і гідрографічні споруди, набережні причалів, захисні
споруди та системи сигналізації, портові системи інженерної
інфраструктури та споруди зв’язку,
енерговодопостачання та водовідведення, автомобільні дороги та
залізничні колії (до першого розгалуження за межами території порту),
навчальний та гідрографічний флот, майнові комплекси судноплавних
інспекцій;

• водосховища І водогосподарські канали комплексного
призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні
споруди;

* майнові комплекси підприємств, що виготовляють спирт, вина і
лікеро-горілчані вироби;

Порядок приватизації державного майна передбачає:

опублікування списку об’єктів, які підлягають приватизації, у виданнях
державних органів приватизації, місцевій пресі;

прийняття рішення про приватизацію об’єкта на підставі поданої заяви або
виходячи із завдань Державної програми приватизації та створення комісії
з приватизації;

опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об’єкта;

проведення аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства, що
приватизується (за винятком об’єктів малої приватизації);

затвердження плану приватизації або плану розміщення акцій відкритих
акціонерних товариств, створених у процесі приватизації та
корпоратизації, та їх реалізацію.

Приватизація державного майна здійснюється шляхом:

• продажу об’єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом;

* продажу акцій (часток, паїв), що належать державі у господарських
товариствах, на аукціоні, за конкурсом, на фондових біржах
та іншими способами, що передбачають загальнодоступність та
конкуренцію покупців;

• продажу на конкурсній основі цілісного майнового
комплексу державного підприємства, що приватизується, або
контрольного пакета акцій відкритого акціонерного товариства при
поданні покупцем документів, передбачених частиною першою статті
12 Закону «Про приватизацію державного майна»;

* викупу майна державного підприємства згідно з
альтернативним планом приватизації.

Неконкурентні способи продажу майна державних підприємств застосовуються
щодо об’єктів, не проданих на аукціоні, за конкурсом.

Створення колективних підприємств, господарських товариств, крім
відкритих акціонерних товариств, у процесі ^приватизації майна державних
підприємств (за винятком об’єктів малої приватизації) не допускається.

Приватизація законсервованих об’єктів та об’єктів незавершеного
будівництва, підприємств торгівлі, громадського харчування, побутового
обслуговування населення, готельного господарства, туристичного
комплексу здійснюється шляхом:

• продажу на аукціоні, за конкурсом;

• викупу.

Приватизація зазначених об’єктів здійснюється у порядку, передбаченому
Законом України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу
приватизацію)” та Державною програмою приватизації.

За рішенням органів приватизації законсервовані об’єкти та об’єкти
незавершеного будівництва можуть передаватися на умовах відповідного
договору особам, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону,
для завершення будівництва або вноситися до статутного фонду
господарського товариства як державна частка з наступною її
приватизацією в порядку, встановленому законодавством України.

Приватизація майна невеликих державних підприємств (об’єктів малої
приватизації) здійснюється відповідно до Закону України “Про
приватизацію невеликих державних підприємств {малу приватизацію)”.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020