UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсновні напрямки психології 19-20 століття (контрольна)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКонтрольна
Продивилось3079
Скачало351
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

 

З ДИСЦИПЛІНИ “ПСИХОЛОГІЯ”

 

1. Основні напрямки психології 19-20 століття

 

Зародження психології як науки.

 

На початку XIX століття стали складатися нові підходи до психіки. Мюллер

(1801-1858) сформував «закон специфічної енергії органів почуттів».

Психофізику відкрив фізіолог Вебер (1795-1878). Дондрес (1818-1889)

займався експериментами по вивченню швидкості протікання психічних

процесів.

 

Унікальним предметом психології, який ніякою іншою дисципліною не

вивчався, був визнаний «безпосередній досвід». Головним методом –

інтроспекція: спостереження суб'єкта за процесами у своїй свідомості.

Природою психіки займався Сєченов И. М. (1829-1905).

 

Саморегуляція поведінки організму за допомогою сигналів – таким була

фізіологічна підстава сеченівськой схеми психічної діяльності.

 

Основні психологічні школи

 

Чим успішніше йшла в психології експериментальна робота, тим ширшою

ставало поле досліджуваних ним явищ, тим стрімкіше росла незадоволеність

версій про те, що унікальним предметом цієї науки служить свідомість, а

методом – інсперсія.

 

А) Функціоналізм.

 

Біля джерел стояв Вільям Джемс (1842-1910). Він відомий як лідер

прагматизму філософії, що оцінює ідеї і теорії, виходячи з того, як вони

працюють на практиці, приносячи користь індивіду.

 

Б) Рефлексологія.

 

Павлов вводив у це поняття принцип умовності. Звідси і його головний

термін – умовний рефлекс.

 

В) Біхевіоризм.

 

Кредо цього напрямку відбито в терміні «поведінка» (англійське

«біхевіор»), а саме воно було названо біхевіоризмом. Його «батьком»

прийнято вважати Уотсона, що у 1913 році виклав маніфест нової школи.

 

Г) Психоаналіз.

 

Основоположником можна вважати Фрейда (1856-1939), як і багато інших

класиків сучасної психології, він довгі роки займався вивченням

центральної нервової системи, набувши солідну репутацію фахівця в

області психоаналізу. Головної серед цих процесів була визнана енергія,

що має сексуальну природу, потяга.

 

Д) Психоаналітичний потяг.

 

Створили учні і сподвижники Фрейда: Юнг К. (1875-1961) і Адлер А.

(1870-1937). Юнг назвав свою психологію – аналітичної, Адлер –

індивідуальної.

 

Еволюція шкіл і напрямків

 

А) Необіхівіоризм.

 

Толмен Е. (1886-1956) – формула поводження повинна складатися не з двох,

а з трьох членів, і тому виглядати в такий спосіб: стимул (незалежна

перемінна) – проміжні перемінні – залежна перемінна (реакція). Середня

ланка (проміжні перемінні) – нічого інше як неприпустимі прямому

спостереженню психологічні моменти: чекання, установки, знання. Інший

варіант належить Халу (1884-1952) і його школі. Він увів формулу «стимул

- реакція», так само додаткова ланка потреба організму (харчова,

сексуальна і т.д.)

 

Б) Оперантний біхевіоризм.

 

Скіннер умовний рефлекс назвав оперантним. Роботи Скиннера, як і інших

біхевіористів, збагатили знання про загальні правила вироблення навичок,

про роль підкріплення (яке служить неодмінним мотивом цих навичок), про

динаміку переходу від одних форм поведінки до інших.

 

В) Виготський. Теорія вищих психічних функцій.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ