UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУява й фантазія. Розвиток уяви (реферат)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4566
Скачало586
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Уява й фантазія. Розвиток уяви

 

Уява — це психічний процес, який є надзвичайно важливим для розвитку

творчості, творчого мислення. Г. Сельє говорить про уяву як одну з

провідних характеристик творчої особистості. Уява, на його думку,

пов'язана з незалежністю мислення і мусить поєднуватися з розумінням

важливості уявлюваного. «Поєднання уяви з Наступною проекцією значущих

аспектів уявлюваної картини на усвідомлювану реальність являє собою

основу творчого мислення... багато відкриттів, які звичайно вважають

випадковими, насправді народилися завдяки великій силі уяви, яка миттєво

малює різноманітні висновки з випадкового спостереження» (Г. Сельє). Як

приклад Г. Сельє наводить у цьому зв'язку винахід інсуліну фон Мерінгом

і Мінковським, який виник з випадкового спостереження, що сеча собак з

видаленою підшлунковою залозою притягує рої мух. ' Крім терміна «уява»

часто синонімічне використовується термін «фантазія». Однак існує думка,

що за цими словами криється трохи різна психологічна реальність. Так,

відомий філософ Л. Голосовкер вважає, що людині й людству властивий

вищий інстинкт — культури й творчості (на відміну від низьких інстинктів

— вегетативного й сексуального). Цей інстинкт здійснює свою функцію

через імажинацію — уяву. Звідси й його назва — імажинативний абсолют. У

цьому підході принципово розрізняються фантазія і уява. Вони не

збігаються, оскільки фантазія не пізнає, вона не вгадує, а тільки грає,

її основна діяльність — комбінування. І саме цим інколи зайвим

комбінуванням вона може заважати уяві в її творчо-пізнавальному процесі.

 

Зазначаючи негативну роль фантазії, яка заважає дослідженню істини

уявою, слід підкреслити, що розрізнити їхні функції дуже важко, подібно

до того, як «у річці важко відділити холодну течію від загального потоку

її вод» (Л. Голосовкер). Фантазія теж створює, однак насамперед те, чого

бути не може. Це казки, міфи, пов'язані з естетичним почуттям, зокрема,

дитини.

 

Одначе наукова, технічна творчість і взагалі професійна творчість

пов'язані вже не з фантазією, а з уявою, фантазією стимульованою. Не

фантазія, а уява підказує вченим і винахідникам нові образи, інсайти

тощо. Стимульована фантазією уява створює «задуми поета» та

«імажинативні світи», сила яких не в тому, що вони дублюють дійсність, а

в тому, що вони роблять явним і характерним те, що сховане в предметах

та їхніх взаємовідносинах, вони розкривають дійсність.

 

Отже, йдеться про «силу уяви, яка пізнає», і «силу фантазі, яка

стимулює». Зрозуміло, що в розвитку уяви досить принциповим є етап

формування «фантазії, яка стимулює», особливо в дитячому, підлітковому

віці. Але той факт, що

 

фантазія й уява життєво важливі для розвитку креативності, творчості,

винахідництва, не викликає заперечень.

 

Уява і фантазія розвиваються в нормі за звичайними законами розвитку

вищих психічних функцій — від мимовільної уяви до довільної, від

репродуктивної до творчої. Проте цей процес може порушуватися як

унаслідок невдалих педагогічних впливів (є, наприклад, версія, згідно з

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ