UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕволюція зір (реферат)
Авторdimich
РозділАстрономія, авіація, космонавтика, НЛО
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось13366
Скачало1014
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Еволюція зір.

 

1. Стадія протозорі та головної послідовності. Як показують дослідження,

в міжзоряному середовищі є протяжні газово-пилові комплекси з масами в

тисячі й десятки тисяч мас Сонця, розмірами 10-100 пк (30-300 св.р.) і

температурою кілька десятків кельвінів. Такі комплекси гравітаційне

нестійкі і з часом дробляться на окремі фрагменти. Саме з таких

фрагментів внаслідок гравітаційного стиснення утворюються протозорі.

 

На початку процесу формування протозорі пилові частинки і газові

молекули падають до центра хмари, потенціальна енергія гравітації

переходить у кінетичну, а кінетична, внаслідок зіткнень частинок, - у

теплову. Таким чином, значна частина гравітаційної енергії стискання

витрачається на нагрівання речовини. Газ і пилинки швидко трансформують

цю енергію в інфрачервоне випромінювання, яке вільно залишає

газово-пиловий комплекс. Тому протозорі є потужними джерелами

інфрачервоного випромінювання.

 

В процесі формування ядра зі значно більшою густиною, ніж у навколишній

хмарі, протозоря стає непрозорою для власного інфрачервоного

випромінювання, і температура її надр починає стрімко зростати.

Енергія від центральних до зовнішніх зон переноситься шляхом конвекції.

 

Коли температура ядра досягає кількох мільйонів кельвінів, включаються

перші термоядерні реакції «вигорання» літію, берилію, бору. Але газового

тиску, який існує при таких температурах, недостатньо для припинення

стискання.

 

І тільки через сотні мільйонів років для майбутніх карликових зір, коли

температура в центрі в процесі подальшого стискання досягає приблизно 10

млн. К, починаються термоядерні реакції перетворення водню на гелій з

виділенням величезної кількості енергії. Відтепер сила газового тиску,

що підтримується високою температурою, зрівноважує сили гравітації, і

стискання припиняється. Протозоря досягає стану гравітаційної рівноваги

і перетворюється на молоду зорю, яка відповідно до своєї маси і

світності займає певне місце на головній послідовності діаграми

спектр-світність.

 

Що більша маса новонародженої зорі, то вища температура в її надрах (а

отже, і на поверхні), більша її світність і тим вище вона розташовується

на головній послідовності. Зоря перебуває на ній доти, доки весь водень

у центральних її частинах не перетвориться на гелій і не утвориться

гелієве ядро. Для Сонця цей процес триває 10 млрд. років, а для зорі

масою М

 

років

 

Наприклад, для блакитного гіганта з масою в 17 разів більшою за сонячну

і температурою на поверхні 28 000 К час перебування на головній

послідовності дорівнює 8 млн. років, а для червоного карлика з масою 0,5

сонячної і температурою поверхні 3 000 К - 80 млрд. років.

 

Таким чином, на головній послідовності зоря проводить основну частину

свого «життя», строк якого визначається її початковою масою. Масивна

блакитна зоря з великими запасами водневого палива живе на«^ багато

менше часу, ніж маленький червоний карлик з його мізерними запасами.

Адже інтенсивність термоядерних реакцій у надрах масивної зорі набагато

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ