UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКвітковий годинник Карла Ліннея (реферат)
Авторdimich
РозділБіологія, зоологія, ботаніка, аграрна наука
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось9978
Скачало436
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат з біології

 

КВІТКОВИЙ ГОДИННИК КАРЛА ЛІННЕЯ

 

 

 

Шведський природознавець — ботанік, зоолог і лікар — Карл Лінней —

видатний учений XVIII століття. У 1735 році у віці 28 років він став

доктором медицини. І в тому ж році опублікував свою основну працю під

назвою «Система природи», що уславила його ім'я. Ця праця за життя

Ліннея витримала 12 видань! І щоразу автор доопрацьовував її, уточнював,

доповнював.

 

У своїй «Системі природи» Карл Лінней вперше запропонував наукову

класифікацію відомих тоді рослин і тварин. Свого часу славетний учений

Стародавньої Греції Арі-стотель описав 454 види тварин. Відтоді минуло

два тисячоліття. Вчені виявили і вивчили велику кількість нових видів

тварин. Карл Лінней описав 4200 видів тварин і розділив їх на шість

класів: ссавці, птахи, амфібії, риби, черви і комахи. Рослини він

розділив на 24 класи.

 

Класифікація рослин і тварин, яку запропонував Лінней, далеко не

бездоганна. Так, рослини він згрупував за зовнішніми ознаками квіток, а

не за справжнім спорідненням між близькими видами. Не зовсім вдалою була

і класифікація тварин. До класу амфібій, наприклад, Лінней включив не

лише земноводних, а й плазунів. А до класу червів зарахував усіх відомих

на той час безхребетних тварин, за винятком комах. Але не треба

забувати, що Карл Лінней жив і працював у середині XVIII століття (він

помер 1778 року), коли природничі науки були ще в зародковому стані.

Отже, на ті часи його систематика тварин і рослин була великим кроком

вперед і сприяла подальшому розвитку біологічних наук.

 

Особливу пристрасть Карл Лінней мав до рослин. Багато часу він присвятив

вивченню рослин різних країн і континентів, зібраних в ряді відомих

європейських колек-цій-гербаріїв. Сам він особисто вивчив і описав

близько 1500 видів рослин.

 

Лінней не лише вивчав будову рослин, він цікавився також питаннями

їхньої фізіології — ростом, цвітінням, плодоносінням. При цьому він

помітив, що в деяких рос-

 

лин квітки розкриваються вранці, в інших — вдень, у третіх — надвечір, а

у четвертих — вночі. І закриваються вони також в певній послідовності,

кожна у свій час. Це навело вченого на думку зробити квітковий годинник

— «годинник флор».

 

Спершу Лінней ретельно спостерігав за рослинами і записував, о котрій

годині розкриваються чи закриваються їхні квіти. Він склав список

приблизно 50 рослин, які вказували йому години дня. Затим він зібрав ці

рослини і висадив їх у себе в саду на спеціальну клумбу, розташувавши їх

так, щоб, глянувши, можна було б з достатньою точністю визначити час. А

квітки й справді поводилися, як годинник. Так, у козельця квіти

розкривалися о 3—4-й годині ранку, а закривалися о 9—10-й годині ранку,

у цикорію відповідно о 4—5-й і 10-й, у нечуйвітру зонтичного о 6-й ранку

і о 5-й дня, в осоту городнього о 6—7-й і 12-й, у безсмертника—о 7—8-й

годині ранку і о 2-й дня,

 

у маїсу — о 5-й і о 7-й вечора, у білої лілії — о 5-й і о 8-й вечора.

 

Квітковий годинник Карла Лшнея — не універсальний посібник для людей

усіх країн світу, оскільки життя скрізь проходить за місцевим часом, в

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ