ФІНАНСУВАННЯ ОСВІТИ ТА КУЛЬТУРНО-ОСВІТНІХ ЗАКЛАДІВ
Основним джерелом фінансування витрат на освіту, науку і культуру є
Державний бюджет.
Система народної освіти в нашій країні є єдиним комплексом послідовно
з’єднаних між собою ланок виховання і навчання:
• дошкільне виховання;
• загальна середня освіта;
• позашкільне виховання;
• професійно-технічне навчання;
• середня спеціальна і вища освіта.
– Це закріплено у Законах України «Про загальну середню
освіту» № 651 від 13.05.1999 та «Про вищу освіту» № 1284-ІП від
17.01.2002 р. Принципи державної політики у галузях освіти:
> доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх
послуг, що надаються державою;
> рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей;
> гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських
духовних цінностей;
> органічний зв’язок зі світовою та національною історією, культурою,
традиціями;
> незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних
організацій.
Основну частину видатків бюджету на освіту складають видатки, спрямовані
на фінансування загальноосвітніх шкіл.
Фінансово-господарська діяльність загальноосвітніх шкіл здійснюється на
основі єдиного кошторису доходів і видатків.
Джерелами формування кошторису є:
• кошти місцевого (Державного) бюджету за нормативами
фінансування загальної освіти в обсязі державних стандартів освіти;
• кошти, одержані за підготовку, підвищення кваліфікації та
перепідготовку кадрів згідно з укладеними договорами;
• плата за надання додаткових освітніх послуг;
• кошти, одержані за науково-дослідні роботи;
• доходи від реалізації продукції навчально-виробничих
майстерень;
• дотації місцевих Рад народних депутатів;
• кредити і позики банків;
• валютні надходження;
• добровільні грошові внески, матеріальні цін-
ності, отримані від підприємств, установ, організацій, окремих громадян.
Видатки на загальноосвітні школи складаються з поточних і капітальних.
Поточні видатки включають:
• оплату праці працівників;
• нарахування на заробітну плату;
• придбання предметів постачання та матеріалів;
• інші.
Капітальні видатки включають:
• • придбання основного капіталу;
• капітальні трансферти;
• придбання землі і нематеріальних активів; ,, • інше.
В основі визначення фінансування загальноосвітніх закладів лежать два
показники:
• • вихідний – кількість учнів;
• похідний – кількість класів.
Ці показники відображаються у кошторисі на дві дати: на 1 січня
планового року і 1 вересня.
–
??|
~
?~
???????$??$??????ового року приймається на рівні контингенту на 1
вересня поточного року. Кількість учнів на 1 вересня планового року
визначається на основі плану прийому (перепису дітей в районі
функціонування), повного переходу з класу в клас і випуску учнів.
Кількість класів визначається на кожну дату, виходячи з нормативів
наповнюваності одного класу, які встановлені на рівні: . > 35 учнів
для 1-9 класів;
> 25 учнів для 10-12 класів.
Оскільки бюджетний рік не збігається з навчальним, розраховуються
середньорічні показники за такою формулою:
К = К, • 8/12+ К2-4/12,
де:
К – середня кількість класів (учнів);
К! – кількість класів (учнів) на початок року;
К2 – кількість класів (учнів) на кінець року.
Фінансування культурно-освітніх закладів
Фінансування культурно-освітніх закладів здійснюється як на основі
кошторисного фінансування, так і комерційного розрахунку.
Кошторисному фінансуванню підлягають ті заклади, які не мають реальних
можливостей самостійно заробляти гроші і послуги яких повинні мати
доступний характер,- бібліотеки, музеї, виставки, заповідники, палаци і
будинки культури, школи естетичного виховання дітей.
Комерційний розрахунок у культурно-освітніх закладах передбачає повне
або часткове покриття витрат за рахунок надання платних послуг.
Установи культури, які фінансуються за рахунок Державного та місцевого
бюджетів, складають єдиний кошторис доходів і видатків, який затверджує
вищестояща організація.
За основу фінансування музеїв береться норматив музейних фондів на
одного працівника.
Клуби, палаци і будинки культури фінансуються в змішаному порядку як за
рахунок бюджету, так і за рахунок доходів, отриманих від платних послуг.
Державні навчально-виховні заклади, установи системи освіти, діяльність
яких повністю або частково фінансується з бюджету або коштів галузі,
звільняються від оподаткування прибутку (доходу) без обмеження рівня
рентабельності.
Прибутки (доходи) підприємств, організацій, установ, громадян у частині,
що використовуються на розвиток освіти, звільняються від оподаткування в
установленому порядку (в межах до 4% балансового прибутку підприємств).
Бюджетні асигнування на освіту та позабюджетні кошти не підлягають
вилученню.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter