UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНеокласична модель інвестицій і q Тобіна (реферат)
Авторdimich
РозділЕкономічні теми (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1178
Скачало199
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Неокласична модель інвестицій і q Тобіна.

 

У національній економіці більшість фірм виконує дві функції— виробляють

товари і послуги та інвестують у капітал для майбутнього виробництва.

Для простоти нашого аналізу припустимо, що цими двома видами діяльності

займаються два види фірм — виробничі та позичкові. Виробничі фірми

продукують товари і послуги, але не інвестують. Вони орендують капітал у

позичкових фірм. Останні не виробляють товарів і послуг, а здійснюють

усі інвестиції в економіку, тобто купують капітальні блага і здають їх в

оренду виробничим фірмам.

 

Із теми 8 нам уже відомо, що конкурентна фірма на підставі порівняння

витрат і вигід від застосування кожної додаткової одиниці капіталу

ухвалює рішення, яким обсягом капіталу володіти Припустімо, що виробнича

фірма може орендувати одиницю капіталу за ціною R і продавати одиницю

своєї продукції зі ціною Р. Тоді реальні витрати на одиницю капіталу для

виробничої фірми становлять R/P. Реальною вигодою від використання

одиниці капіталу є МРК — додатковий обсяг продукції, вироблений за

допомогою цієї додаткової одиниці капіталу.

 

У темі 8 зроблено висновок, що для максимізації прибутку фірма орендує

капітал доти, доки граничний продукт капіталу не зрівняється з реальною

позичковою ціною капіталу. У стані рівноваги реальна позичкова ціна

капіталу R/Р дорівнює граничному продуктові капіталу

 

 

— граничний продукт капіталу для функції Коба-Дугласа.

 

3а нашим припущенням, позичкові фірми купують капітальні блага і здають

їх в оренду. Позичкова фірма за кожну одиницю наданого в оренду капіталу

отримує реальну позичкою ціну капіталу R/P, що є виторгом для цієї

фірми.

 

Позичкова фірма несе три види витрат на власний капітал. По-перше:

витрати, що пов'язані з процентом. Якщо позичкова фірма бере в позику

для купівлі капіталу, то їй доводиться сплачувати за позику процент. І

якщо фірма купує капітал за власні кошти, вона втрачає процент, який

могла б заробити поклавши цю суму в банк. Позначимо через Рк ціну

купівлі одиниці капіталу, а через і — номінальну процентну ставку. Тоді

іPk — витрати на процент.

 

(Знак мінус показує, що тут враховують витрати а не вигоди).

 

По-третє, витрати, що пов'язані із зношенням капіталу. Упродовж строку

оренди капітал зношується і втрачає свою вартість. Якщо h — норма

амортизації то hPk — грошова величина амортизації.

 

Витрати на падання одиниці капіталу в оренду становлять

 

 

Отже, витрати, які залежать від ціни одиниці капіталу процентної ставки,

темпу амортизації.

 

дорівнює рівню інфляції ?. Різниця (і-?) дорівнює реальній процентні

ставці r. Звідси витрати на одиницю капіталу можна записати:

 

Витрати на одиницю капіталу = Рк(r+h)

 

Виразимо витрати на капітал в одиницях продукції економіки. Реальні

витрати на одиницю капіталу дорівнюють (Рк/Р) (r+h).

 

Отже, реальні витрати на одиницю капіталу залежать від відносної ціни

капітального блага Рк/Р, реальної процентної ставки r та норми

амортизації h.

 

Позичкова форма з кожної одиниці капіталу отримує реальний виторг R/P і

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ