Банкрутство підприємства.
Для оцінки загрози банкрутства необхідно провести аналіз фінансового
стану підприємства. При цьому насамперед слід перевірити його сумарну
кредиторську заборгованість. Адже справа про банкрутство порушується
арбітражним судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до
боржника сукупно становлять не менше ніж триста мінімальних розмірів
заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох
місяців після встановленого для їх погашення строку.
Для аналізу фінансового стану аудитори використовують методики, які не
завжди є доступними для всього кола осіб, задіяних у процедурі
провадження у справі про банкрутство. Однак фінансисту підприємства
доцільно знати основні критерії, за допомогою яких можна було б
самостійно зробити висновок щодо визнання підприємства банкрутом на
підставі даних його балансу. Зокрема встановити, чи дійсно це
підприємство є неплатоспроможним, або перевірити достовірність висновку
щодо визнання підприємства банкрутом на підставі даних ліквідаційного
балансу. У цьому випадку можна використати методику ДПА, яка передбачає
розрахунок таких параметрів:
1. Коефіцієнт покриття (Кп) характеризує достатність оборотних коштів
підприємства для погашення своїх боргів протягом року і визначається
відношенням оборотних активів підприємства до поточних зобов’язань.
2. Коефіцієнт забезпечення власними коштами (Кз.к) характеризує
наявність власних оборотних коштів у підприємства, необхідних для його
фінансової стабільності, і визначається як відношення різниці між
обсягами джерел власних та прирівняних до них коштів і фактичною
вартістю основних засобів та інших необоротних активів до фактичної
вартості наявних у підприємства оборотних коштів виробничих запасів,
незавершеного будівництва, готової продукції, коштів, дебіторської
заборгованості та інших оборотних активів.
3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Ка.л) характеризує негайну
готовність підприємства погасити свою заборгованість і визначається як
відношення суми коштів підприємства до суми поточних зобов’язань.
Відповідно до цієї методики структура балансу підприємства визнається
незадовільною, а підприємство — неплатоспроможним у разі, коли:
значення коефіцієнта покриття (Кп) менше ніж 1;
значення коефіцієнта забезпечення власними коштами (Кз.к) менше ніж
0,1;
значення коефіцієнта абсолютної ліквідності (Ка.л) менше ніж 0,2.
Існує багато підходів до прогнозування фінансової неспроможності
суб’єктів господарювання. Будь-яка методика оцінки кредитоспроможності
за своєю суттю є одночасно методикою прогнозування банкрутства. У
зарубіжній практиці досить поширеними є модель Альтмана та модель
Спрінгейта.
Модель Альтмана розроблено в 1968 році. Вона має також назву «розрахунок
2-показника». Це 5-факторна модель, де факторами є окремі показники
фінансового стану підприємства.
Модель Спрінгейта побудовано на підставі дослідження впливу 19
фінансових показників. Вважається, точність прогнозування банкрутства за
цією моделлю становить 92%, однак з часом цей показник зменшується.
Z=1.03А+3,07В+0,66С+0,4D.
Якщо 2
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
