ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
“ГРОШОВИЙ ОБОРОТ. ПЕРЕВАГИ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ НАД ГОТІВКОВИМИ”
План
Зміст грошового обороту
Сфери грошового обороту.
Грошові розрахунки в діяльності підприємств.
Безготівкові операції та розрахунки
Касові операції та розрахунки готівкою.
Висновок. Переваги безготівкових розрахунків над готівковими.
Зміст грошового обороту.
Грошовий оборот – це рух грошей у процесі виробництва, розподілу і
споживання національного продукту, який здійснюється шляхом готівкових
та безготівкових розрахунків. Грошовий оборот – це сукупність всіх
грошових платежів і розрахунків, що відбуваються в народному
господарстві.
У процесі руху товарів і послуг виникають взаємопов’язані, а не
протилежні за напрямком товарні і грошові потоки.
У розвинутому ринковому господарстві грошовий оборот бере участь у
діяльності банків. Банки стають необхіднішими посередниками у взаємних
платежах між підприємствами. Вони цілеспрямовано регулюють грошові
потоки у народно-господарському обороті.
Потоки економічних ресурсів з одного боку, і грошовий потік доходів і
споживчих витрат – з другого, здійснюється одночасно. Будь-які затримки,
крім тих, які викликані продажем товарів у кредит, створюють ситуацію
неплатежів, що загрожує дезорганізації народногосподарського обороту.
Сфери грошового обороту.
Грошовий оборот ділиться на 2 взаємопов’язані частини:
сфера готівкового обігу;
сфера безготівкового обігу.
Готівка, як правило використовується при виплаті заробітної плати,
пенсій, стипендій, а також при купівлі товарів і послуг у роздрібній
торгівлі, розміщення коштів у банківських внесках, тощо.
У сфері безготівкового обігу рух грошей здійснюється у вигляді
перерахування сум через рахунки в банках. У безготівковій формі
здійснюється більшість операцій, в тому числі і розрахунки між
підприємствами.
Готівковий обіг призначений для обслуговування споживчого ринку, тоді як
фінанси підприємств функціонують у формі безготівкових грошей. Оскільки
безготівкова і готівкова сфери обслуговують різні кола
народно-господарського обороту, вони мають виконувати різні економічні
завдання і працювати по-різному.
Сфера безготівкового і готівкового обігу взаємопов’язані: постійно
відбувається перетворення грошей з безготівкової форми у готівкову і
навпаки. У свою чергу готівка, що оприбутковується через касу
підприємства, здається в банк, зараховується поточний, розрахунковий або
інші рахунки і стає відповідно безготівковими коштами.
Грошові розрахунки в діяльності підприємств.
Грошові потоки підприємства за їхніми джерелами можна поділити на
внутрішні і зовнішні. Кошти, що надходять з різних джерел підприємства,
належать до внутрішніх грошових потоків. Надходження коштів за рахунок
ресурсів, які мобілізуються на фінансовому ринку, свідчить про
використання зовнішніх джерел.
Негативний рух грошових коштів означає, що підприємству необхідний
кредит у межах отриманого негативного значення, позитивний – що
підприємство потенційно матиме змогу зменшити існуючу заборгованість.
Структура грошових потоків залежить від сфери діяльності та
організаційно-правової форми підприємства. Більшість підприємств значну
частину фінансових ресурсів отримує саме з внутрішніх джерел. Їх частка
становить 60-70% у загальному обсязі грошових потоків. Внутрішні грошові
надходження згідно з чинною практикою обліку та звітності, включають:
виручку від реалізації продукції, робіт і послуг;
виручку від іншої реалізації;
доходи від позареалізаційних операцій
Грошові розрахунки, які здійснюються підприємствами усіх форм власності,
можуть здійснюватись у готівковій і безготівковій формах. У сукупності
ці грошові розрахунки формують грошовий оборот підприємств, у якому
можна виділити такі напрямки:
розрахунки, пов’язані з процесом виробництва;
розрахунки за результатами діяльності;
внутрішньогосподарські розрахунки;
Основними для підприємства є надходження грошових коштів від продажу
продукції, що зараховані на поточні рахунки і оприбутковані в касі
підприємства, оприбутковані товари при товарообмінних операціях, а також
надходження в нематеріальній формі.
В Україні застосовуються два методи визначення надходять від продажу
продукції: касовий метод, відповідно до якого надходження від продажу
визначають за коштами, які надійшли на рахунок у вигляді платежів за
відвантажену продукцію, виконані роботи, надані послуги або
оприбуткованих матеріальних цінностей; метод нарахування, відповідно до
якого надходження від продажу продукції визначають за вартістю
відвантажених товарів на відповідну дату.
При виконанні господарських операцій, пов’язаних з продажем продукції,
інших матеріальних цінностей, нематеріальних активів, зобов’язання
підприємства щодо розпорядження отриманими надходженнями в грошовій та
інших формах виникають з моменту:
зарахування коштів від покупця на банківський рахунок підприємства;
оприбуткування готівкових коштів у касі підприємства або інкасації
готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує підприємство;
оформлення податкової накладної, що засвідчує факт надання товарів при
розрахунках кредитними або дебетовими картками та чеками.
При здійсненні товарообмінних операцій зобов’язання підприємства
виникають з моменту:
оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт, послуг;
оприбуткування товарів;
оформлення документа, що засвідчує факт отримання замовником робіт,
послуг.
Безготівкові розрахунки не обмежуються лише банківськими операціями. В
грошовому обороті можуть мати місце взаємні розрахунки. Основою
організації безготівкових розрахунків у господарському обороті України є
Інструкція “Про безготівкові розрахунки в національній валюті”
затверджена постановою Правління Національного банку №135 від 29.03.2001
року, а готівкових – Положення “Про ведення касових операцій у
національній валюті в Україні”, затвердженого постановою Правління НБУ
№72 від 19.02.2001 року, а також Інструкція про організацію роботи з
готівкового обігу установами банків України.
Позичкові рахунки відкриваються юридичними і фізичними особами у банку.
Такі рахунки призначаються для обліку кредиту, який здійснюється шляхом
оплати розрахункових документів і нарахування на поточний рахунок
отримувача кредиту відповідно до умов кредитування.
Депозитні рахунки відкриваються на основі депозитного договору між
власниками рахунка і установою банку на термін, затверджений у договорі.
Кошти на депозитний рахунок перераховуються з поточного рахунка і після
закінчення терміну зберігання повертаються на нього. Для відкриття
поточних рахунків підприємства подають у банк такі документи:
Заяву на відкриття рахунка за підписом керівника підприємства і
головного бухгалтера.
Копію свідоцтва про державну реєстрацію, засвідчену органом, який видав
свідоцтво, або нотаріусом.
Копію рішення про створення чи реорганізацію підприємства.
Копію Статуту підприємства.
Картку зі зразками підписів осіб, що можуть розпоряджатися рахунком з
відбитком печатки підприємства.
Копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік.
Копію документа про реєстрацію в Пенсійному фонді України.
При відкритті субрахунків для фінансів та самостійних підрозділів
підприємства в банк подається копія рішення про створення відокремленого
підрозділу і прохання про відкриття субрахунка.
Для відкриття поточного рахунка в іноземній валюті підприємство-резидент
надає в банк ті ж документи, що і для відкриття рахунків у національній
валюті.
4. Безготівкові операції та розрахунки.
Безготівкові розрахунки між підприємствами здійснюються у національній
валюті України через банк перерахуванням коштів з рахунка платника на
рахунок одержувача.
Кошти з рахунка клієнта списуються за розпорядженнями його власника,
крім випадків безспірного стягнення та безакцетного списання коштів.
Форми безготівкових розрахунків за товарними операціями і господарськими
договорами можна класифікувати так:
Щодо факту здійснення угоди:
попередня чи авансова оплата продукції, товарів, робіт та послуг;
оплата за фактом реалізації угоди.
З точки зору умов оплати угоди.
акцентна форма розрахунків;
безакцентна форма розрахунків;
акредитивна форма розрахунків;
планові платежі;
зарахування взаємної заборгованості;
За використовуваними платіжними засобами
розрахунок платіжними вимогами, дорученнями;
чекова форма розрахунків;
вексельна форма розрахунків.
За джерелами коштів, які залучаються для фінансування угоди:
за рахунок власних коштів підприємства;
за рахунок кредитів та інших позичених коштів;
за рахунок коштів клієнта.
Безготівкові розрахунки можуть здійснюватись за такими формами
розрахункових документів:
платіжне доручення;
платіжна вимога-доручення;
чеки, векселя;
акредитиви;
інкасові доручення.
Платіжні доручення – це документ, що є письмово оформленим дорученням
клієнта на перерахування визначеної суми коштів доручення приймаються
банком до виконання протягом десяти календарних днів від дати
оформлення. Доручення використовуються при розрахунках за товари та
послуги, з бюджетом, банками, страховими компаніями, тощо.
Платіжна вимога-доручення – це комбінований документ, який складається з
двох частин: верхня – вимога постачальника безпосередньо до покупця
сплатити вартість робіт, послуг, товарів; нижня – доручення платника
своєму банку сплатити визначену суму коштів.
Чеки застосовуються для здійснення розрахунків у безготівковій формі між
юридичними особами, а також фізичними та юридичними особами з метою
скорочення розрахунків готівкою за продукцію (товари, роботи, послуги).
Розрахунковий чек – це документ, що містить письмове розпорядження
чекодавця (власника рахунка в установі банку-емітенту), сплатити
чекодержателю зазначену у чеку суму. Чеки з чекової книжки виписують в
момент здійснення платежу і видаються чекодавцем за отримані ними товари
та надання послуги.
В умовах ринку зростає роль розрахунків акредитивами. Акредитив – це
форма розрахунків, при яких банк-емітент за дорученням свого клієнта
зобов’язаний виконати платіж третій особі за поставлені товари. Виконані
роботи та надані послуги, надати повноваження іншому виконуючому банку
здійснити цей платіж.
Банк-емітент може відкрити такі види акредитивів:
а) покритий (депонований в банку постачальника), при відкритті якого
банк покупця перераховує кошти платника в банк постачальника за умовами
зарахування його на окремий балансовий рахунок “Акредитиви” на весь
термін дії зобов’язання банку покупця. Покритий акредитив передбачає
завчасне бронювання коштів платника;
б) непокритий (гарантований), який відкривається покупцю в банку
постачальника шляхом надання банку права списувати всі суми акредитива
за розрахунком банку покупця.
Акредитиви бувають відкличні і безвідкличні. Відкличний акредитив може
бути заміщений або анульований банком постачальника без попереднього
повідомлення. Безвідкличний акредитив – це акредитив, який міняється або
анулюється тільки за згодою постачальника, на користь якого він був
відкритий.
В Україні при розрахунках починають використовувати також векселі
(прості і переказні). Простий вексель виписується і підписується
боржником. Переказний підлягає обов’язковому акценту платником.
Переказні векселі можуть бути передані іншій особі через індосамент –
спеціальний передавальний напис на зворотній стороні документа або
додатковому аркуші до нього.
5. Касові операції та розрахунки готівкою.
Усі готівкові розрахунки підприємств і підприємців між собою і з
громадянами проводяться на основі Положення про ведення касових операцій
у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ
№72 від 19.02.2001 року, а також Інструкцією про організацію роботи з
готівкою обігу установами банків України.
Ліміт каси встановлюється підприємствам, які мають рахунки в установах
банків і здійснюють операції з готівкою. Такі підприємства можуть
зберігати в своїй касі готівку на кінець дня в межах затвердженого
ліміту каси. Вони зобов’язані здавати готівкову виручку понад
установлений ліміт в порядку і строки, визначені установою банку для
зарахування їх на поточні рахунки.
Готівкова виручка може використовуватися підприємств для забезпечення
потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення
розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і
зборами.
Підприємства мають право зберігати готівку у своїй касі, що одержана в
установі банку для виплат, пов’язаних з оплатою праці, пенсій,
стипендій, дивідендів. Понад установлений ліміт каси протягом трьох
робочих днів, включаючи день одержання готівки в установі банку. Суми
готівки, що одержані в установі банку і не використані за призначенням
протягом установлених вище строків, повертаються підприємством до банку
не пізніше наступного робочого дня установи банку та підприємства.
Видача готівки під звіт проводяться з кас підприємства за умови повного
звіту конкретної підзвітної особи за раніше виданими під звіт сумами,
тобто в разі подання до бухгалтерії авансового звіту про витрачені кошти
та одночасного повернення до каси залишку готівки, виданої під звіт.
Якщо з каси підприємства підзвітній особі одночасно видана готівка на
відрядження та для вирішення у цьому відрядженні виробничих
(господарських) питань, то підзвітна особа незалежно від строку
відрядження протягом трьох робочих днів після повернення має подати до
бухгалтерії повний звіт про суми, що були їй видані для вирішення
господарських питань і безпосередньо на відрядження.
Фізичні особи – довірені особи клієнтів (юридичних осіб), які одержали
готівку з карткового рахунку, використовують її за цільовими
призначеннями без оприбуткування в касі підприємства. Зазначені довірені
особи мають подавати до бухгалтерії підприємства авансовий звіт разом з
підтвердними документами.
До підприємств застосовуються штрафні санкції згідно з чинним
законодавством України за:
перевищення встановлених лімітів каси;
не оприбуткування у касах готівки.
Перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки;
Витрачання готівки з виручки на виплати, що пов’язані з оплатою праці,
за наявності податкового боргу.
Використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим
призначенням.
Проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів
платіжного документа. Який підтверджував би сплату покупцем готівкових
коштів.
6. Висновок. Переваги безготівкових розрахунків над готівковими.
Рух готівкових грошей і безготівкових платіжних засобів у грошовому
обороті взаємопов’язаний. Однак у сукупному грошовому обороті
переважають безготівкові розрахунки, оскільки вони мають ряд переваг над
готівковими ці переваги проявляються передусім у прискоренні та
зручності роз рахунків, в економії витрат, пов’язаних з перевезенням
готівки, її обліком та зберіганням.
Використання безготівкових розрахунків зменшує потребу в обороті
грошових знаків держави. Крім того, при безготівкових розрахунках
грошова маса акумулюється в банках і створюються умови для контролю за
їх цільовим використанням.
Список використаної літератури
Зятковський І.В. “Фінанси підприємства в розрахунках”, Тернопіль, 1998р.
Лагуні В.Д. “Гроші і грошовий обіг”, Київ, 2002р.
Слав’юк Р.А. “Фінанси підприємств”, Київ, 2002р.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
