UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКозаччина (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4082
Скачало1688
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Козаччина”

 

ПЛАН

 

Козаччина

 

Початок козаччини.

 

Козацькі походи.

 

Важке лихоліття.

 

В половині ХVІ ст. України була в тяжкому занепаді. Український народ

вже не мав своєї держави, був розчленований між п’ять держав. Найбільше

українців було під Литвою – до неї належала ціла східна Україна. До

Польщі належали, західноукраїнські землі. До Семи городу – Закарпатська

України, під владою Молдовії найшлися Буковина й Басарабія, Московщина

зайняла Сіверщину.

 

Але є бо й на зверхні обставини були для України некорисні. На місці

давньої візантійської держави була в той час варварська Туреччина. І

найважливіше – у Криму в ХV ст. зорганізувалася окрема татарська орда,

яка стала дуже небезпечним сусідом України.

 

Почалася одна з найстрашніших дію історії східної України. Хижацька орда

нападала часто, не раз кілька разів у році, на українські землі, що були

під Литвою й Польщею, нищила людське добро, людей брала в тяжку неволю.

Через те східна Україна сильно занепала і збідніла.

 

Але найгірше було те, що татарські напади йшли далі, й то не тільки у

східній Україні, а й у Західній. Польща й Литва, що повинні були

боронити цих земель, як боронили їх колись наші князі, не мали на це

сили; з військового погляду не були до того добре зорганізовані.

 

Татарські напади.

 

Після зруйнування Києва татарами ще проживали над Волгою, потім частина

їх переселилася до Криму і тут заснувала свою державу. Столицею їх був

Бахчисарай, де жив Кримський хан. З Криму татари безнастанно нападали на

Україну. Щороку весною, як степи вкривалися травою, татари виходили в

похід. Татарських шляхів було чотири: Чорний – між Дніпром і Бугом;

Кучманський – між Бугом і Дністром; Покутський – між Дністром і Прутом

та Муравський на лівобережній Україні. Татарська орда йшли балками і

ярами, щоб ніхто її не доглянув. Як татари були вже далеко в краю вони

ділилися на три частини: головний відділ, що звався, кіш, в бойовій

готовності чекав ворога. Менші загони йшли на боки за здобиччю. Татари

вели бій так: розбігалися на всі сторони і намагалися оточити противника

з боків і ззаду, щоб знищити військо і взяти людей в неволю.

 

3.В ясирі. Нещасливих бранців татари брали на аркани, довгі шнури, й

тягли за собою. Невільники йшли цілу дорогу. Гаряче степове сонце палило

їм , спотикаючись, ранили собі ноги об колючий терен.

 

Плач і ридання неслися далеко. Татари вели своїх бранців до Криму. Там,

у різних містах, найбільше в Кафі були великі торговиці де продавали

невільники. Приходили туди купці з далеких сторін, здебільшого туки й

араби, і купували бранців собі на невільників. Ще гірша доля була тих

бранців, як траплялися до робіт на кораблях, що звалися галерами. Турки

наклали на них кайдани і наказували гребти важкими веслами під наглядом

жорстких дозорців. Дуже терпіли бідні невільники: залізо гризло їм руки

й ноги, вів ударів нагаями кров заливала плечі.

 

4.Яничари. Християнських дітей турки брали до своїх шкіл і виховували їх

змалку в своїй вірі. Мала дитина скоро забувала своїх батьків, забувала

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ