UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнська інтелігенція (реферат)
Авторdimich
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1569
Скачало326
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат з культури

 

Українська інтелігенція

 

Рідна земля. Яке щастя, що вона є, що гріє нас своїм теплом. Славна

Україна своїми неозорими ланами, тихими зеленими гаями, повноводними

ріками, вишневими садками.

 

Та найбільше і найцінніше її багатство - люди: хлібороби, косарі,

робітники, воїни. Одні сіють хліб, інші прикрашають рідну землю

будівлями, треті захищають її від ворогів, а четверті примножують

культуру рідного народу і. самі того не усвідомлюючи, виховують

свідомість нації. Це почесне нелегке завдання випало інтелігенції,

зокрема письменникам

 

Уярмлені нації самою долею приречені мати своїх месій в образі поетів,

аби звиродніти духовно, не канути в безодню віків. У російській і

австро-угорській тюрмах народів Україна спромоглася народити собі і

Кобзаря, і Каменяра, Лесю Українку. Саме з їхніми іменами, їхньою

творчою спадщиною насамперед пов'язані усі відродження української

культури, науки, громадської думки, відродження історичної свідомості й

національної гідності народу.

 

Сувора і тяжка була доля нашої України. Билася вона в тяжких путах, мов

народжена для сміливого польоту орлиця. І в найскрутніші для неї дні не

полишали її діти, яких вона наділила розумом, душею, тонкою і чуйною.

Вони возвеличували рідне слово, не давали йому канути в небуття:

 

О слово рідне! Будь мечем моїм!

 

Ні, сонце стань! вгорі спинися,

 

Осяй мій край і розлитися

 

Дощами судними над ним,

 

О.Олесь. «О слово рідне Орле скутий!»

 

Письменники, актори, історики, співаки возвеличували рідну землю

талантом своїм, підтримували в найтяжчі хвилини. Дмитро Яворницький,

брати Тобілевичі, Михайло Драгоманов, Михайло Грушевський, Марія

Заньковецька, Соломія Крушельницька, Микола Лисенко та інші били на

сполох з приводу майже цілковитої русифікації на сході, полонізації або

онімечення Украйни на заході. Вийшовши з народних надр, вони кликали

інтелектуальні сили нації йти в народ і там шукати джерела для боротьби

за національне відродження, «щоб українство жило власним і повним

життям».

 

Саме їхній приклад, їхня самопожертва і непримиренна позиція будили

свідомість народу, кликали його до боротьби за державність.

 

Любов до Вітчизни — це не тільки найпрекрасніше з усіх почуттів. Це

означає нічого не шкодувати в ім'я рідної землі. От і не шкодувала

інтелігенція в ім'я цієї святої любові ні творчої наснаги, ні здоров'я,

ні самого життя.

 

Революція розкидала багатьох її представників по чужих краях, але й там

не полишала їх думка бачити свою Україну вільною державою, тужили за нею

серце і душа.

 

Їх не пускали цілих 75 років навіть у гості. Лесині та Франкові онуки й

родичі не могли переступити дідівський поріг, уклонитися могилам своїх

славних предків.

 

Дорогою на Голгофу був для української інтелігенції період становлення

Радянської влади на Україні і особливо 30-ті роки, коли морем крові

заплатило Радянське суспільство за злочинні експерименти побудови

сталінського соціалізму. Ліквідація куркульства як класу, повальний

грабіж селянства, розстріли без суду й слідства, насильна депортація

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ