UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПоетеса Леся Храплива (реферат)
Авторdimich
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось706
Скачало116
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Поетеса Леся Храплива

 

Поетеса надзвичайно вимоглива до своєї творчості. Читаючи деякі з її

віршів, здається, що вона не завжди впевнена у потужності свого слова.

Багато написаних її рукою віршів завершуються рядками, сповненими

твердої віри в те, що праця її не марна, що поетичне слово є і буде

зброєю, яка поведе сучасників і наступні покоління світлими шляхами до

щасливого майбутнього.

 

У ліриці постають образи поета-борця, глибокого мислителя, рицаря духу

і волі, людини високої мети і сильної волі. Всюди, де йде мова про

поезію, - все це образне розкриття любові Лесі Щур до свого поетичного

покликання, та її обов’язку, як патріота своєї Батьківщини. Як клятва

вірності музі боротьби звучить така строфа:

 

Я беру перо, щоб знов писати.

 

Тане простір і провалля літ.

 

Моя муза – де подвійні грати.

 

Моя муза – де колючий дріт.

 

Те, що краса майбутнього суспільства в його людяності не раз

підкреслюється анафоричними повторами.

 

Часто утверджується така ідея: народ єдиний творець матеріальних і

духовних цінностей, викриває суспільний лад, заснований на гнобленні і

експлуатації та закликає до його знищення.

 

Збудила могутній порив у серці поетеси Мазепи на мрія. Заради цієї ідеї

письменниця давно відреклася від інших мрій. Вірш, в якому

розповідається про цю мрію стверджує думку, що поетеса знайшла свій

ідеал у відродженні. І хоча сьогодні мрія гетьмана Мазепи стала

реальністю і трактування його постаті однозначне, не фальсифіковане,

вона все рівно відчуває глибокий біль, бо не змогла взяти в цьому

особистої активної участі. Її болюче вражала кров українців, яка

пролилася задля втілення цієї ідеї в життя.

 

Лети, бистрокрила туго,

 

Легко крилатій літати...

 

Мені ж не заступить друга

 

Моєї вічної встрати...

 

Жагуче звертання письменниці до Бога передає вболівання її за цю мрію:

 

Боже, я не прошу йому долі,

 

Лиш безсмертя Мазепиній мрії, яка б надала Україні давно очікуваний,

незламний суверенітет. Безмежна відданість народній справі, готовність

іти на самопожертву в ім’я свободи з великою силою виражено в таких

рядках твору:

 

Хай пориви шматують до крови

 

За той лет переможний степами,

 

Задля дівчини в стрічці дніпровій,

 

У чільці з позолочених храмів.

 

Мене схвилювало те, що письменниця так переконливо вдається до цієї

теми. Адже про мазепи ну мрію говорилося в тісному родинному колі, ще з

раннього дитинства, однак – пошепки, при щільно затулених вікнах. У її

безсмертя вона вірила все життя, ще з шкільної львівської лавки, а

згодом і у пластових таборах в Німе чинні, де патріотичне виховання

молоді, примножене тугою за безповоротно втраченою рідною землею,

ставилося і цінилося дуже високо.

 

Contra Spem Spero (Без надії сподіваюсь) – про себе могла сказати і

Леся Євгенівна Щур. Дуже часто допомогала закріпити ту віру і ту надію

щира молитва.

 

Таке воно, життя, - як даність, як реальність, як вічність:

 

Далеко десь минає час,

 

Учать мудреці намарно:

 

Заблисла суть життя нараз

 

В очах незлобних сарни.

 

Цими рядками завершує Леся Храплива вірш–роздум про плинність часу, про

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ