UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРоман Олеся Гончара “Собор” (реферат)
Авторdimich
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3931
Скачало344
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Роман Олеся Гончара “Собор”

 

Фронтовий побратим сержанта-мінометника Олеся Гончара, відомий нині

російський письменник Михайло Алексєєв, у квітні 1987 року назвав роман

«Собор» «багатостраждальним». Чому виникло таке визначення долі твору

через 20 років після появи на світ? Адже одразу, коли роман було

опубліковано в першому номері журналу «Вітчизна» (1968 р.), а потім у

видавництвах «Дніпро» (серія «Романи й повісті») та «Радянський

письменник», новий твір Олеся Гончара високо оцінили читачі. Досить

схвально відгукнулася критика. Так, Л. Новиченко та С. Шаховський про

«Собор» писали як про «твір великого інтелектуального наповнення,

пошукового, дискусійного плану, гостропроблемний і полемічний».

 

Позитивні рецензії критиків та літературознавців, письменників, відгуки

читачів були опубліковані в багатьох журналах та газетах. Усі вони дали

високу оцінку новому романові Олеся Гончара — твору високої художньої

наснаги. У «Соборі» письменник владно, па повний голос підніс тему

боротьби проти духовного браконьєрства, кар'єризму, прислужництва.

 

З теплими словами звернувся Григір Тютюнник в листі до автора «Собору»:

«Орлиний, соколиний роман Ви написали, роман-набат! О. як засичить ота

наша ретроградна гидь, упізнавши сама себе».

 

Перегук дзвонів «Собору» линув Україною. Люди читали — і захоплювались,

читали — і проймалися почуттям любові до свого талановитого,

безсмертного народу, який світлим розумом і чистими козацькими руками

подарував майбутнім поколінням українців справжнє мистецьке диво.

 

І раптом — навкруг «Собору» завирувала, заклубочилась чорна хмара брехні

й шельмування. Кон'юнктурні критики зчинили неймовірний галас, ретельно

почали вишукувати всілякі огріхи, яких і близько не було в романі. В

газетах зарясніли «відгуки» робітників, селян — трудящих, які, і в руках

не тримаючи роману, висловлювали своє «обурення» і проти «Собору» і

проти всесвітньо відомого письменника.

 

Першу дудку в брудному потоці брехні, паплюження на догоду «начальству»

зіграв сумнозвісний академік М. Шамота.

 

Убити інтерес у людей до чудової книжки ніхто не зміг. Тоді хулителі

вдалися до випробуваного методу — замовчування,— вони заборонили навіть

згадувати твір Олеся Гончара. «Собор» у перекладі російською мовою мав

прийти до читачів зі сторінок журналу «Дружба народов», але київські

діячі друкувати роман заборонили (не маючи на те аніякогісінького

права!).

 

Тінь цієї заборони лежала на «Соборі» майже двадцять років. І тільки

тепер, у добу перебудови, перекладений російською та іншими мовами,

роман прийшов до читачів. Багатотисячним тиражем «Собор» вийшов в

Україні.

 

І всі читачі переконалися: письменник ще в ту брєжнєвсько-сусловську

застійну глухомань порушив проблеми, які з роками виявилися ще більше

злободенними.

 

Така могутня сила правдивого слова.

 

Композиція «Собору» має виразні ознаки, притаманні також іншим епічним

полотнам письменника. Події в романі розгортаються повільно, без

інтригуючих поворотів, адже автора цікавить насамперед внутрішній світ

своїх героїв, їх погляди на історичне минуле, сучасність і майбутнє.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ