UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛеся Храплива. Життя і творчість (реферат)
Авторdimich
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1146
Скачало127
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Леся Храплива. Життя і творчість.

 

Народилася Леся Храплива 1926 року у Львові, тут вона пішла до школи, а

потім і до гімназії. У 1944 році вісімнадцятирічна Леся разом із

батьками була змушена іммігрувати на Захід, до Канади, де вона проживає

і до сьогоднішнього дня.

 

Рід Храпливих походив з Тернопільщини, він належав до того прошарку

інтелігенції, яка жертовно працювала для народу. Її дід – Василь

Храпливий, - був управителем школи у селі Лисівці Заліщицького повіту.

Його дружина – Стефанія із Ганкевичів – із старого

шляхецько-священицького роду. У них було 4 сини: найстарший – Іван;

Роман – помер у визвольних змаганнях, як старшина галицької армії; Євген

– батько Лесі і наймолодший – Зеновій, професор математики і фізики.

Василь Храпливий помер, коли найменшому синові було 4 роки. Стефанія їх

усіх вивела в люди.

 

Батько письменниці – Євген Храпливий був громадським діячем, визначним

дослідником сільського господарства, багато років свого життя присвятив

праці в крайовому товаристві «Сільський господар» у Львові.

 

Професор Іван Храпливий, народився у 1892 році, студіював класичні мови:

грецьку та латинську в університетах Відня та Чернівців і все життя

викладав ці предмети в Коломийській гімназії. Був спокійною та

опанованою людиною. Любив своє звання і виконував. При більшовизмі

навчав німецької мови. Одружився з учителькою музики, Марією З Білліхів.

 

Окрім своїх предметів професор глибоко цікавився ще й багатьма

спорідненими справами: знав багато мов, збирав та колекціонував поштові

марки, знав міжнародну мову есперанто та переписувався з есперантистами

в світі.

 

За «других совітів» був на короткий час репресований, але цього було

достатньо, щоб викликати передчасну смерть, десь біля 1960 року,

незабаром після виходу з тюрми

 

* * *

 

Лесі Храпливій судилося стати українською письменницею. Вона – тонкий

лірик, майстер художнього слова. Грунт, на якому зростали її таланти, -

це народ і вірна любов до нього. Вона має свої теми й улюблені образи,

свої засоби відображення дійсності.

 

Патріотичне почуття – одне з найглибших людських почуттів – проймає всю

творчість Лесі Щур. Покинувши у вісімнадцятирічному віці Україну,

поетеса зрозуміла, що проливати сльози над недолею рідного краю це марна

трата часу та сил. Тому її патріотизм набрав дійового характеру.

Безмежна є любов письменниці до своєї батьківщини. Вона любить землю,

духовні скарби рідного краю, не перестає детально вивчати його минуле,

поділяє життєві турботи своїх сучасників та плекає надію у щасливе

майбутнє вільного народу. Митця чарують українські народні пісні,

веснянки, колядки, які часто можна зустріти в її повістях, написаних для

українських дітей, та молоді в діаспорі. Та над усе вона любить свій

народ. Вже в ранній творчості поетеса-патріотка висловлює мрію про

свободу рідного краю:

 

Хай темряви сила

 

Перед блиском твоєї краси:

 

Бо ти грішних від муки звільнила,

 

Так і праведних з пекла спаси!

 

Поезія Лесі Храпливої звучить як голос нічим і ніким нескореного рідного

краю, як голос народу, який прагне духовного і соціального відродження.

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ