UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїна в поетичному сприйнятті Є.Маланюка (реферат)
Авторdimich
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2337
Скачало439
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

“Україна в поетичному сприйнятті Є.Маланюка ”

 

Сучасній Україні бракує Є. Маланюка. Могутній розум та винятково

прониклива інтуїція, якими він був наділений з якоюсь відчайдушною

наполегливістю були спрямовані на осмислення України – її минулого та

сучасного. Він був аристократом духу, а тому й не міг змиритися з

упослідженістю Батьківщини. Для того щоб допомогти їй вийти з безчестя,

він зробив усе, що може зробити людина його масштабу, - заглибившись в

історію, віднайшовши і показав головні причини негараздів. Дав діагноз

хвороби, що підточувала національний організм – «малоросійство».

Попередив, що в роки державності (він вірив у неї пропри все) ця

проблема лишиться найголовнішою для «державних мужів» Прогноз виявився

точним.

 

Перша збірка Є. Маланюка мала назву «Стилет і Стилос»

 

Стилет — це символ боротьби, символ дії... Це вітер, рух, напружені

м'язи, стиснений на рукояті п'ястук. Стилос — це світ мистецтва і

краси... це світ захоплення гріховною красою...»

 

Назва збірки надзвичайно глибока. Учорашній вояк УНР відкладає

тригранний клинок — стилет і бере до рук мирне перо — стилос (загострена

паличка, якою користувалися давні поети і літописці). Це не тільки

протиставлення:

 

 

 

поет-політик поет-лірик

 

Це світогляд Євгена Маланюка, що став на герць зі своєю нацією, бо

прагнув жаром залізних слів випалити рабську сльозу малороса і показати

світу — ось він справжній українець. Це — протиставлення. З одного боку:

 

Тюхтій-хохол, що, хоч дурний, та хитрий,

 

Макітру хилить виключно по вітру,

 

Міркує шлунком і хропе гуртом.

 

А з іншого:

 

Внук кремезного чумака.

 

Січовика блідий праправнук,

 

Я закохавсь в гучних віках,

 

Я волю полюбив державну.

 

Меч вояка за державність України поет змінив на перо. Але мирний стилос

у його руках стає стилетом. Вся збірка — це життєва програма Євгена

Маланюка.

 

Збагнеш оце, чим серце билось.

 

Яких цей зір нагледів меж,

 

Чому стилетом був мій стилос,

 

І стилосом бував стилет.

 

Отже, поет підкреслює, що боротьба не припинялася, вона продовжується

зброєю стає слово.

 

Слово «безмежжя» у поезії «Стилет чи стилос? Не збагнув...»

однаково стосується як «берегів краси», так і «набряклого вітром

обрію». Ліричний герой органічно поєднує у своїй душі два, на перший

погляд несумісні, світи, які, не втрачаючи своїх конкретних

характеристик, взаємозбагачуються у новій якості. Є. Маланюк виходив із

відповідного розуміння своєрідності українського письменства, змушеного

реалізувати свій талант у несприятливому для творчості національному

середовищі. Він мусив торувати шлях до незалежності та державності

України, виконувати чимало позалітературних функцій, тому що завжди

бракувало національне свідомих фахівців, але при цьому лишатися митцем,

писати свої твори за законами краси. Така проблема ніколи не поставала

перед письменниками історично визначених у власних державах націй

(англійської, французької, шведської, російської тощо).

 

Є. Маланюк не тільки порушив визначальне питання української дійсності,

а й знайшов необхідне його розв'язання, присвятивши цьому все своє

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ