UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКонцепти-образи нещасливого кохання в сюжеті “Трістана та Ізольди” (реферат)
Авторdimich
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1965
Скачало259
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

САМОСТІЙНА РОБОТА

 

З історії зарубіжної літератури

 

На тему:

 

“Концепти-образи нещасливого кохання в сюжеті

 

“Трістана та Ізольди”.

 

Дослідник культури французького середньовіччя Дені де Руж мон у своїй

праці “Любов і західна культура” стверджує, що у західній літературі

немає прикладів та історій щасливого кохання. На мою думку причиню

цього є те, що взаємна, благополучна любов, якій ніщо не загрожує, не є

такого цікавою, не викликає стільки переживань та емоцій, як так, яка

змушена долати перешкоди, перемагати все і всіх заради коротких

миттєвостей щастя. Крім того, західноєвропейська людина навіть прагнула

страждань, зокрема любовних. Страждання, муки і терпіння, а навіть і

смерть заради кохання вважалися вершиною почутті, притаманних лише

витонченим і духовно багатим особистостям.

 

Яскравим прикладом такої любовної історії і найбільш відомим сюжетом

середньовіччя є “Трістан та Ізольда”, який має декілька версій, що

належать різним авторам. В основі всіх варіантів твору-легенда про

трагічне кохання королеви і лицаря, яке запалало від чарівного напою,

випитого помилково і тривало до смерті головних героїв, незважаючи на

переслідування. Протиріччя з моральними та суспільними принципами,

розлуку і загрозу смерті.

 

Противаги прозову версію Жозефа Бедьє в перекладі Максима Рильського, я

зрозуміла, що шалена пристрасть Трістана та Ізольди так хвилює читача

саме тому, що з самого початку приречена на нещастя. Закохані не можуть

бути разом все життя. але не можуть бути разом все життя. але не можуть

і одне без одного, хоча усвідомлюють гріховність свого почуття. В

основі концепції їх любові – страждання і безвихідь. Перешкоди,

небезпека ще більша розпалюють пристрасть і Трістан та Ізольда знову і

знову свідомо кидаються у вир почуттів, ідуть на смерть заради кохання.

Складається враження, що герої не стільки люблять одне одного, кільки

саме кохання; вони навіть, на мій погляд, насолоджуються своїми муками

і нещастями.

 

Дені де Ружмон зазначає, що Трістан та Ізольда, переживаючи сильну

взаємну пристрасть, насправді люблять іншого в собі, а не іншого, як

такого. У творі не помітно, щоб герої бажали щастя та безпеки один для

одного; піклування і вболівання за іншого проявляються лише моментами,

 

Закохані самі штовхають на смерть і небезпеку себе і предмет свої

любові. В розлуці страждають, а коли підозрюють, що інший вже не

мучиться і не сумує, то своїми діями знову його до цього спонукує.

Прикладом цього є те, що Трістан, будучи вигнаний Ізольда, вирішив

померти: “Трістан бажає і прагне смерті, але не хай же хоч довідається

королева, що він умирає з любові до неї, як вона це знатиме – він умре

спокійніше”.

 

Цим самим він готовий нанести їй глибоку рану, але довести свою любов.

Мабуть, це жорстоко і тому, я згідна з думкою Ружмона, що крізь шалену

пристрасть героїв проявляється начебто навіть ненависть.

 

Закономірне завершення такої бурхливої любові, яке дійсно принесло

спокій і умиротворення їх душам – це те, чого вони прагнули впродовж

всього роману – смерть майже одночасно і одне біля одного.

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ