UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСифіліс – одна з найбільш актуальних проблем сучасної венерології (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2327
Скачало271
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

“Сифіліс – одна з найбільш актуальних проблем

 

сучасної венерології ”

 

План

 

Теорії щодо історії виникнення сифілісу.

 

Розробки та дослідження хвороби вченими.

 

Збудник сифілісу.

 

Від шанкеру до аневризми аорти.

 

Природжений сифіліс.

 

Шкода від самолікування.

 

Лікування та профілактика хвороби.

 

Сифіліс – найтяжча і найнебезпечніша недуга з групи венеричних хвороб,

до якої крім сифілісу входять гонорея, трихомоніаз, м’який шанкер

(шанкроїд) і пахова лімфопатія (четверта венерична хвороба).

 

Сифіліс – хронічне рецидивуюче інфекційне захворювання, що уражає усі

органи і тканини організму людини. Він передається в основному статевим

шляхом і на відміну від інших венеричних хвороб внутрішньоутробно.

 

За неповними даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, в

зарубіжних країнах нині налічується близько 60 мільйонів хворих на

сифіліс і кількість їх продовжує збільшуватись. Уряди багатьох країн

серйозно занепокоєні безперервним зростанням венеричної захворюваності і

шукають засобів боротьби з цим злом.

 

Історія сифілісу нараховує не одне сторіччя. Та джерела його первісного

походження не зовсім з’ясовані.

 

Більшість дослідників пов’язують появу сифілісу в Європі з поверненням у

1493 році ескадри Колумба з Центральної Америки, де матроси і солдати

заразилися від туземного населення. Повернувшись до Іспанії, вони згодом

у складі найманого війська французького короля Карла VІІ брали участь у

завойовницьких походах по Європі. Наймане військо супроводили багато

жінок легкої поведінки. Усе це й створило умови для швидкого поширення

недуги в Європі наприкінці XV століття.

 

Дехто думає, що сифіліс на Африканському і Євроазіатському материках був

задовго до XV століття. Про це свідчать знайдені в древніх похованнях

кістки, на яких виявлено зміни, що дуже нагадують сифілітичні гуми, а

також ліки, до складу яких входить ртуть – один з найдавніших

протисифілітичних засобів.

 

Чимало авторитетних учених гадає, що існуюча в країнах Африки хвороба

“фрамбезія” (“тропічний сифіліс”) була джерелом європейського сифілісу з

дещо зміненими ознаками і перебігом під впливом соціально-економічних

чинників.

 

Як би там не було, але в XV-XVI століттях у Європі були цілі епідемії

сифілісу. Недарма в ті часи його порівнювали зі страшними інфекціями,

називаючи “великою віспою” і “статевою чумою”. Мандруючи з країни в

країну, він одержував найменування “іспанської”, “італійської”,

“французької”, а в Росії (проник за царювання Івана ІІІ) – “панської

хвороби”.

 

1530 року італійський лікар і поет Д. Франкасторо у своїй поемі описував

муки пастуха Сифілоса. За своє нешанобливе ставлення до богині кохання

Венери і бога Аполлона він був покараний французькою хворобою, яку з

того часу назвали іменем пастуха. Термін “люес” спочатку був збірним для

всієї групи заразних венеричних хвороб, а потім став уживатися для

позначення сифілісу.

 

Досить довго вважали, що сифіліс і гонорея – одне захворювання. Цю

помилкову думку підтвердив відомий англійський хірург Д. Гунтер. У 1767

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ