UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПринцип колегіальності в медицині (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось878
Скачало128
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Принцип колегіальності в медицині

 

Саме медицина в кращих своїх моральних зразках і намаганнях концентрує й

наочно уособлює концептуальні принципи та засади професійної

колегіальності, тобто фахової взаємоповаги, порозуміння та водночас

вимогливості до практичної роботи лікарів заради інтересів хворого. На

важливості шанобливого ставлення лікаря до знань та навичок більш

досвідченого колеги наголошує Гіппократ у своїй класичній "Клятві". Цей

постулат лікарювання красномовно зауважено й у "Факультетській обітниці"

молодих вітчизняних лікарів перед початком самостійного шляху. Варто

зазначити, що принцип колегіальності загалом ґрунтується й проголошує

повагу до будь-якої думки в процесі надання медичної допомоги (скажімо,

під час консиліуму), незалежно від офіційного статусу лікаря. Власне,

консиліум — то не обов'язково зіткнення протилежних міркувань

трьох-чотирьох спеціалістів або якийсь формальний акт чи процедура.

 

Вельми цікавим нам здається уривок зі спогадів славнозвісного академіка

Миколи Дмитровича Стра-жеска. Він згадував історію видатного клінічного

відкриття — одного із перших прижиттєвих діагнозів тромбозу вінцевих

судин, тобто перших щаблів учення про інфаркт міокарда та ішемічну

хворобу серця ще в період, коли не застосовувалась ЕКГ. Цей епізод М.

Стражеско наводить, розповідаючи про свого вчителя, генія світової

терапії, професора Василя Парме-новича Образцова.

 

"Звичка в Образцова була така. Прийшовши до терапевтичного відділення в

Олександрійській лікарні (нині Центральна міська клінічна лікарня в

Києві у районі Бессарабського ринку — Авт.), він в інтерна насамперед

запитував, скільки є нових хворих, на що вони хворіють, і відразу йшов

до них. Одного разу він наблизився до пацієнта, який потрапив до лікарні

з приводу жорстокого болю в ділянці груднини. Свідомість його була

потьмарена, пульс майже не промацувався. Образцов сів напроти, почав

спостерігати, потім досліджувати, слухати. Він запитав інтерна: "Як ви

гадаєте, що у хворого?" Той, як кажуть, бовкнув: "Ревматизм груднини".

Образцов примружив ліве око (це була його манера) й продовжував сидіти

біля хворого, нічого не кажучи. Скепсис на його обличчі проглядався

чітко.

 

Начебто про себе я зауважив: "А може то закупорка вінцевих артерій

серця?". Образцов крутнувся здивовано, подивився на мене й сказав: "Ви,

мабуть, вгадали".

 

Запам'ятаємо цю дивовижну височінь колегіальності. Великий лікар

погодився з думкою молодшого колеги. Відтак, у клініці В. Образцова

справді панували товариськість, пильна увага до припущень і наукових

осяянь. Отже, маємо діагностичний успіх на тлі колегіальної

згуртованості!

 

Таким чином, колегіальність у медичному колективі є одним із наріжних

принципів, які регулюють взаємостосунки між співробітниками.

Колегіальність — це співробітництво і єдність, довіра й взаємоповага у

вирішенні складних питань діагностики, патології та лікування хворих.

 

На жаль, у клінічній практиці зустрічаються непоодинокі випадки прикрого

нехтування даним професійним принципом з боку як лікарів, так і

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ