UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваХронічний гломерулонейрит. Сучасні методи дослідження. Догляд за хворими (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось693
Скачало122
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ХРОНІЧНИЙ ГЛОМЕРУЛОНЕЙРИТ.

 

СУЧАСНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.

 

ДОГЛЯД ЗА ХВОРИМИ

 

Хронічний гломерулонефрит

 

Хронічний гломерулонефрит – хронічне дифузне захворюванням нирок для

якого характерна наявність імунологічних і клініко-морфологічних змін,

передусім у клубочках.

 

Клінічно – ХЇН поділяється на латентну гематуричну гіпертонічну,

нефротичну і змішану форму єдиного морфологічного еквівалента

захворювання немає. На основі комплексного морфологічного дослідження

ниркової тканини виділили декілька типів, кожен із них відносно

самостійний за винятком фіброплатичного ГН і вторинного зморщеної нирки.

 

Мембанозний гламерулонефрит, захворювання характеризується скритим

початком хронічних перебігам, клінічно проявляється протеїнурією, іноді

з гематурією. Це імунокомплексний ГН, причому в 2/3 випадків антиген

залишається невідомим.

 

Таким антигеном може бути пухлинний карциноембріональний антиген,

антиген щіткової камки епітелія проксимальних канальців.

 

При гістологічних дослідженнях ниркової тканини у всіх клубочках

виявляється дифузне потовщення стінок.

 

Основним діагностичним критерієм на світ оптичному “рівні служать”,

пунктирність “і шипи” базальних мембран капілярів, які виявляються при

дослідженні тонких зрізів.

 

латентний – виявляється. Ізольованим сечовим синдром, іноді з помірною

артеріальною гіпертензією;

 

гематуричний – постійна гематурія;

 

гіпертонічний – артеріальна гіпертонія з незначними змінами в сечі;

 

нефротичний – набряки виражені протеїнурія;

 

підгострий – швидко прогресуючий гломерулонефрит, який характеризуються

нефротичним синдромом, артеріальною гіпертонією і швидко. Виникають

нирковою недостатністю. При цьому варіанті захворювання розпочинається

гострий гломерулонефрит, однак симптоми не мають зворотнього розвитку,

стабілізуються, розвивається ниркова недостатність.

 

У сичі виявляється протеїнурія, гематурія, циліндрія, іноді помірна

лейкоцитурія. У крові в період загострення може відзначатися помірним

лейкоцитозом, прискорення ШОЕ, гіпер L2 – глобуліномія.

 

Рівень креатині ну, сечовини, а також величина клубочком фільтрації

залежить від функціонального стану нирок.

 

Лікування призначають залежно від клінічної форми захворювання. При

лікуванні слід дотримуватися певного режиму, уникати переохолоджень,

фізичних навантажень психоемоційних стресів. Категорично заборонено

працювати у нічний час. Щорічно, а при необхідності частіше, хворого

госпіталізують для стаціонарного лікування.

 

Дієта також залежить від форми захворювання. Наприклад при латентній

формі призначають загальний стіл із обмеженням солі до 10 г на добу. При

нефротичній і гіпертонічній формах кількість солі обмежують до 8-6 г на

добу.

 

Медикаментозна терапія передбачає призначення:

 

а) патогенетичних засобів( кортикостероїдів, цитостатики аміно

хінолінові препарати);

 

б) гіпотензивних препаратів (клофелін, еналапріл, каптопрес);

 

в) діуретиків (лазікс, фурасемід);

 

г) антибіотиків (ципронат, амоксиклав)

 

Хворі хронічним гломерулонефритом повинні перебувати на диспансерному

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ