UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва“Піду в садочок” – українська народна пісня в обробці Миколи Дмитровича Леонтовича (реферат)
Авторdimich
РозділМузика, теорія та історія музики
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2683
Скачало278
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

“Піду в садочок” – українська народна пісня

 

в обробці Миколи Дмитровича Леонтовича.

 

Ходовий жанр – обробка української народної пісні для мішаного

чотириголосного хору a capella.

 

Життєвий і творчий шлях

 

Протягом всієї багатовікової історії українській народ створив величезну

кількість пісень, які займають одне з чільних місць серед його

культурних надбань. У цих піснях відображено найзнаменніші історичні

події, героїчну боротьбу проти соціального і національного поневолення,

віру в перемогу.

 

В народній пам’яті, в народному побуті віками живе дуже багато пісень.

Чим глибша ідея, яскравіші поетичні образи, досконаліша художня форма,

тим довговічніша пісня.

 

Відомості про композитора

 

Микола Дмитрович Леонтович народився 13 грудня 1877 року в селі

Монастирьок Броцлавського повіту на Вінничині. Дитинство його пройшло

серед чудової сільської природи, прекрасних народних пісень, своєрідних

звичаїв. Освіту він здобув в Шаргородській духовній школі та

Кам’янець-Подільській семінарії.

 

Завдяки гарному голосу, прекрасним музичним даним юнака зарахували до

хору; згодом він став диригентом семінарського хору. В 1898році Микола

закінчив семінарію і поїхав працювати вчителем до Чуківської сільської

школи. Тут він організував хор і оркестр, студію з теорії музики,

знайомиться з біографіями видатних композиторів.

 

На той час М.Д. уже був керівником семінарського хору.

 

З 1909р. Леонтович щоліта бере консультації з музично-теоретичних

дисциплін. Поступово Леонтович виріс у зрілого надзвичайно самобутнього

за творчим стилем майстра української хорової музики.

 

Леонтович завжди сам був організатором і керівником хорів, а також

творцем музичного побуту того середовища, в якому він перебував.

 

Важливо підкреслити те, що високі творчі досягнення Леонтовича були

наслідком постійного і наполегливого самовдосконалення.

 

На звучанні тих хорів, якими йому довелось керувати він перевірив

завершеність своїх композицій. Народна пісня давала композиторові

матеріал для творчості, народні співці були першими інтерпретаторами і

керівниками цієї творчості. Дійсно найближчою для Леонтовича була хорова

музика. Це зумовлено природою української народної музичної культури, де

хоровий спів посідає провідне місце, а також особливостями того

музичного середовища, в якому майже все життя довелося перебувати

композиторові.

 

Народна пісня давала композиторові матеріал для творчості. Він загострює

характерне, рельєфно й опускло окреслює найтиповіші національні риси

народу, розкриває благородство його душі, невичерпність і могутність

його творчого духу. В цьому заслуга Леонтовича, в цьому виключно важливе

значення його творчої спадщини, що відіграла певну роль у загальному

культурному розвитку свого народу.

 

У піснях раннього періоду використовує і народне підголоскові

багатоголосся (“Ой від саду”, “Летіла зозулю”) і гомофонно-гармонічне

чотириголосся (“Ой час-пора до куреня”). Ряд пісень стали популярними.

 

Зокрема, широко використовується й сьогодні хор “Гаю, гаю, зелен

розмаю”, “Мала мати одну дочку”, “Праля”, “Піють півні”, “Над річкою

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ