UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваБесіда — діалогічна форма викладу і вивчення нового матеріалу (реферат)
Авторdimich
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1839
Скачало234
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат з педагогіки

 

БЕСІДА — ДІАЛОГІЧНА ФОРМА ВИКЛАДУ

 

І ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

 

З усіх форм живого слова найефективнішою для учнів молодших класів є

бесіда — діалогічна форма викладу і вивчення нового матеріалу. Вона

активізує педагогічний процес, збуджує мислення дітей, підвищує

працездатність і самодіяльність учнів. Німецький педагог А. Дістервег

зазначав, що будь-який метод поганий, якщо привчає учня до простого

сприймання або пасивності, і добрий в тій мірі, в якій пробуджує в ньому

самодіяльність.

 

Бесіду проводять тоді, коли можна послатися на факти, які хоча б

частково відомі дітям з прочитаних книг, з власних спостережень над

предметами або явищами серед природи, в куточку живої природи, на

навчальне-дослідній ділянці. Проте бесіду можна побудувати і на

маловідомому або навіть не відомому учням матеріалі при умові

використання роздавального матеріалу, картин, таблиць, карт, кіно- або

діафільмів та ін. її проводять у формі запитань учителя і відповіді

учнів. Іноді учні також ставлять запитання, які потребують вичерпної

відповіді. Запитання до учнів треба ставити так, щоб вони збуджували

думку, самостійне мислення, спонукали до відповіді. Конкретні, точні,

чіткі запитання дають змогу проводити бесіду послідовно, логічно

пов'язувати в окремі частини програмний матеріал. Провести жваву,

насичену навчальним матеріалом, логічну, цікаву для дітей бесіду

нелегко, особливо для молодого вчителя. К. Д. Ушинський звертає увагу на

те, що запитання, відповіді на які розкривають повністю зміст

прочитаного, не так легко поставити, як може здатися на перший погляд, і

наставнику слід спершу самому засвоїти зміст статті і підготувати

запитання до неї. Спочатку краще попередньо навіть записувати ці

запитання.

 

Щоб ставити запитання учням, учитель, готуючись до бесіди, повинен

враховувати вік учнів, їхній розумовий розвиток, рівень знань з раніше

вивчених тем, відомості, які дістають учні з кінофільмів, радіо-

телепередач, науково-популярної літератури та ін.

 

У II і III класах зміст запитань стосується в основному зовнішнього

вигляду предмета — його назви, форми, величини, кольору, частин тощо. У

IV класі зміст запитань ускладнюється: починаючи із зовнішнього вигляду

предмета або явища, вони повинні привести до розкриття внутрішньої

суттєвості, пояснити причинно-наслідкові зв'язки. Чому саме такий колір

мають тварини пустині? Чому на Чорноморському узбережжі Кавказу цілий

рік зеленіють і розвиваються рослини? Яке літо? Чому?

 

Запитання повинні бути точними, сформульованими коротко, без зайвих

слів, одне запитання повинно бути продовженням попереднього логічно

пов'язані між собою. Запитання не повинні підказувати відповідь.

Недоцільно ставити запитання, які потребують складних і. довгих

відповідей. У такому разі матеріал краще розділити на дрібніші

запитання. Однак не треба ставити і таких запитань, на які можна дати

тільки короткі відповіді: «так» чи «ні». У деяких випадках треба ставити

навідні запитання. Запитання в кінці бесіди повинні привести до

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ