UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕмоції. Природа емоцій (реферат)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1692
Скачало511
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Емоції. Природа емоцій.

 

Різноманітні реакції організму на ситуацію пов'язані з виникненням

емоцій існує інстинктивна координація між актом сприймання і реакціями

організму. Сприймання як активний процес передбачає, що об'єкт або

ситуація сприймаються не лише так, як вони існують, а й у своєму

емоційному значенні: ми сприймаємо появу вівчарки не лише як собаки, а й

як хижака, що нам загрожує. Будь-який акт передбачає наявність стимулу й

відповіді. Поява стимулу супроводжується активацією, його вибір

зумовлюється потягом, а форма відповіді, спосіб поведінки відображають

координацію між стимулом і відповіддю. Емоція виникає щоразу, коли

задоволення потреби не відбувається, коли дія не досягає цілі.

 

Фізіологу І. П. Павлову належить учення про динамічний стереотип — сталу

систему реакцій-відповіде й тварини і людини, яка відповідає певній

комбінації зовнішніх сигналів. При порушенні стереотипу з'являються

ознаки емоцій. Зокрема, емоція виникає тоді, коли виконання дії

пов'язане з перешкодою. Якщо людина може втекти, вона не відчуває емоції

страху. Або, навпаки, емоція виникає, коли перешкоди не виявляється там,

де вона має бути. Якщо не порушується динамічний стереотип реакцій

(відповідність між певним стимулом і комплексом реакцій), виразність

емоцій занадто низька. Емоція — це реакція індивіда на ті ситуації, до

яких індивід не може водночас адаптуватися, і значення її переважно

функціональне.

 

Емоція може викликати порушення пам'яті, навичок, заміну складних дій

легшими, простішими. Ця дезорганізація зумовлюється активною реакцією

суб'єкта відповідно до ситуації. Емоційна реакція може бути адекватною

ситуації, але рівень її організації — нижчим, ніж заведено в даній

культурі. Організуюче і дезорганізуюче значення емоції не тотожне не

корисності. Дезорганізація може бути корисною в певній ситуації

(заплакати, щоб вплинути на іншу людину; виявити наполегливість у

подоланні труднощів).

 

Але питання про емоції — не лише питання про ступінь реакції, яка

викликає порушення адаптивної поведінки. Людина як суб'єкт, що пізнає і

змінює світ, не байдужа до нього. «Око людського пізнання не сухе,

навпаки, зволожене пристрастями і волею» (Ф. Бекон). Людина не

безсторонній споглядач подій, вона їх активний учасник.

 

Емоції й почуття

 

Афективний простір особистості не обмежується потягами й емоціями. До

нього входять і складніші афективні утворення — почуття. Однак

розглядати емоції як нижчі, а почуття — як вищі прояви ефективності було

б занадто спрощено. Віддавати емоції тварині, а почуття людині

неправомірно. Тільки людині, на думку Ч. Дарвіна, притаманне почуття

сорому. Ми вважаємо це почуття виявом переживань, пов'язаних з нашим

суб'єктивним ставленням до певних суспільних норм, правил поведінки. Але

й тваринам властиве переживання провини. Тож провина — це почуття чи

емоція?

 

Усю розмаїтість людських переживань можна поділити на дві групи: 1.

Відображення ситуаційного ставлення людини до певних об'єктів — це

емоції. 2. Стійке й узагальнене ставлення до об'єктів — це почуття (Г. С

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ