UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГосподарство Запорозької Січі (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3156
Скачало895
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат з історії України

 

Господарство Запорозької Січі

 

Значну роль в економічному розвитку українських земель відіграло

козацтво, яке вийшло на історичну арену в кіпці XV ст. Воно успішно

освоювало землі передстепової України, південного Поділля, Слобожанщини,

Північного Причорномор'я та Приазов'я. В середині XVI ст. за порогами

Дніпра було зосереджено багато українських козаків. Визначну роль у їх

згуртуванні відігравала Запорозька Січ, що виникла па Нижньому

Подніпров'ї в середині XVI ст. її можна визначити як самоврядну

військово-політичну організацію народної самооборони з комбінованою

громадсько-індивідуальною господарською системою, яка грунтувалася на

засадах особистої свободи козаків, демократії, самоуправління,

федералізму та економічного лібералізму.

 

Економічна система запорозького козацтва складалася із двох секторів:

січового та індивідуального. В свою чергу січове господарство поділялося

па загальносічове та курінне. На цьому рівні переважали ті форми

господарської діяльності, які потребували спільних зусиль, артільної

роботи. Ядром соціальної організації Січі був курінь, де й минало все

козацьке життя. Як самостійна економічна одиниця кожний курінь мав майно

і доходи, якими Кіш як центральний запорозький уряд не розпоряджався.

Саме між куренями Кіш жеребкуванням переділяв щорічно найбільш

прибуткові угіддя — рибні лови, пасовища та сіножаті. Кіш утримував

загальновійськові табуни коней, череди худоби, отари овець і торгував

ними з сусідами: Польщею, Гетьманщиною і Росією. Індивідуально-трудовою

діяльністю па приватному рівні запорожці займалися в паланках —

адміністративно-територіальних округах на землях Вольностей запорозьких

козаків, які простягалися па південь від річок Тясмина і Орелі (у межах

теперішніх Запорізької, Дніпропетровської, Донецької, Миколаївської та

Кіровоградської областей). Сімейні козаки іменувалися гніздюками. Вони

були позбавлені статусу січовика і, виділившись з громадського курінного

господарства, заводили власний хутір (зимівник). Поруч із суспільними

(військовими) у паланках існували приватні зимівники, рибні промисли,

млини, дуби (вантажні човни) тощо. Якщо курінь був одночасно

адміністративно-бойовим і побутово-господарським підрозділом, то

хутір-зимівник лише господарським поселенням. Необхідність куреня була

зумовлена колективними потребами товариства, хутора — інтересами окремих

козаків як самостійних підприємців. Отже, економічному життю

запорозького козацтва однаково властиві й спільні дії, й індивідуальні

зусилля.

 

Характер запорозького господарювання визначався природно-кліматичними

умовами краю. У дніпрових плавнях ніколи не бувало посухи і тому в

посушливі роки туди приганяли сотні тисяч голів худоби. Трави, лісу,

очерету, риби — всього було вдосталь. Тому плавні давали запорожцям

незліченні вигоди: там вони рубали ліс, заготовляли сіно й косили очерет

па паливо, полювали на звіра та птицю, розводили пасіки, ловили рибу і

раків. Особливо багатим був рослинний і тваринний світ межиріччя Дніпра

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ