UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПеріод мирного розвитку революційного процесу в Україні (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1092
Скачало249
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему

 

“Період мирного розвитку

 

революційного процесу в Україні”

 

Події Лютневої революції на Україні. Внаслідок повстання робітників і

солдатів Петрограда самодержавний лад у Росії 27 лютого (12 березня)

1917 р. було повалено. Усвідомивши марність опору революційним масам,

цар Микола II 2 березня зрікся престолу. Династія Романових, що панувала

в Росії понад 300 років, припинила своє існування. Того ж дня із

закликом підтримати повстання у Петрограді звернулися до трудящих Києва

революційне настроєні мешканці міста. Тут, а також у Харкові,

Катеринославі, Одесі, Миколаєві, Луганську та багатьох інших містах

революційний народ роззброював поліцію та жандармерію, заарештовував

представників царських властей і натомість обирав свої органи влади —

Ради робітничих і солдатських депутатів.

 

Протягом березня у містах і селищах України виникло не менше 170 Рад. У

селах розпочалося створення Рад селянських депутатів. Ради обиралися

демократично, а тому користувалися довір'ям і підтримкою широких мас

трудящих. Виборці не лише вільно й відкрито обирали своїх депутатів, а й

були присутніми на засіданнях підготовчих комітетів і комісій, на

установчих зборах Рад.

 

Але буржуазія створила й свої органи місцевої влади — так звані

громадські комітети. Як правило, ініціаторами їх створення виступали

гласні колишніх міських дум, великі фабриканти і заводчики,

земці-поміщики, професура тощо.

 

Як і Тимчасовий уряд у Петрограді, буржуазні органи влади на Україні

трималися завдяки підтримці Рад робітничих і солдатських депутатів.

Однак була тут і певна відмінність. Буржуазні органи влади на місцях

існували і діяли в близькому оточенні революційних мас, відчували на

собі їх безпосередній тиск і були більш залежними від них. Це обумовило

і більш глибокі революційні перетворення на місцях, ніж у центрах —

Петрограді та Москві. Більше того, в ряді периферійних центрів, особливо

робітничих, роль Рад була настільки великою, що вони здійснювали своє

єдиновладдя.

 

Одним з таких центрів був Донбас, на шахтах, рудниках, заводах,

залізницях якого працювала майже 400-тисячна армія робітників. Там, де

робітники могли спертися на попередній досвід революційної боротьби, уже

в березні 1917 р. Ради повністю заволоділи владою. Наприклад, Рада

Нелепівського рудника, на якому працювало до 10 тис. робітників, взявши

владу у свої руки, насамперед організувала постійний контроль над

виробництвом, зайнялася забезпеченням населення продовольством. І така

конкретна діяльність в інтересах мас високо піднесла авторитет

демократичного органу самоуправління.

 

У дні Лютневої революції робітничий клас почав відновлювати професійні

спілки. Уже через чотири місяці після повалення самодержавства

профспілки України об'єднували майже 540 тис. чоловік. Кожен сьомий

робітник став членом профспілок. Це — ще одне свідчення величезного

потягу робітників до згуртованості, до організаційного єднання.

 

Особливістю тодішніх професійних спілок була їх «стрічковість». Це

означало, що робітники в них об'єднувались не за виробничим принципом

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ