UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТарас Мельничук (реферат)
Авторdimich
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1085
Скачало139
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Тарас Мельничук

 

Ні здоров'я, ні грошви, ні слави —

 

Тільки згусток болю, жмуток втрат.

 

Тільки очі, очі зеленаві Наче пізня глиця із Карпат.

 

Тільки профіль твій велично княжий,

 

Тільки голос з давнини, віків.

 

Кожне слово так багато важить —

 

Розгубили ми намисто слів...

 

Уперше ми зустрілися 12 квітня 1967 року. В Ірпені мала відкриватися

двотижнева нарада авторів перших книжок. І я, приїхавши з Вінниці,

зайшла в Будинок літераторів оформити відрядження. Поет Станіслав

Тельнюк підводить мене до зеленоокого красеня в чорному костюмі, чорній

сорочці, зі значком Івана Франка на лацкані піджака і мовить:

"Знайомтесь. Тарас Мельничук. З Карпат. А це - моя землячка Ніна

Гнатюк". Тарас аж присів: "Йой, а я тебе уявляв іншою. Не русявою, а

чорнявою і зросту маленького чомусь. А знаєш, я тобі кілька років тому

лист написав. Він досі невідправлений..."

 

Через кілька хвилин ми вже прямували до метро. Тарас ніс мій чемоданчик,

я несла його пальто...

 

Ще там, в Ірпені, я переконалась, що природа обдарувала цього хлопця із

гуцульськими очима, із найкращим іменем на світі, як напишу пізніше в

одному з віршів, не лише запальністю, гордою вдачею, а й могутньою

працездатністю — за ніч міг написати 15-20 віршів. Переписував їх і

розсилав, роздаровував. Переконана, що досі в архівах багатьох

журналістів, з якими Тарас Мельничук працював у редакціях районних газет

Чернівецької та Івано-Франківської областей, серед його однокурсників по

Чернівецькому університету і Московському літінституту, у земляків з

Уторопів і Коломиї, навіть в моєму Ямполі на Дністрі, де Тарас деякий

час працював у вісімдесяті роки після другого ув'язнення, зберігаються

його рукописи... Те, що вдалося йому опублікувати у тих трьох збірках,

які видані в Україні, та в двох книгах, що побачили світ в Англії та

Канаді, не зібрано й сотої частки його доробку.

 

Він ніколи не мав творчої робітні — свого письмового столу, бібліотеки,

друкарської машинки, словників. За все життя не мав навіть квартири.

Кімнату, виділену в Коломиї незадовго до його смерті, так і не встиг

оформити на себе . Душа його жила небесами - лише ноги ходили по землі.

Тому й називала я його Небожителем. Він не був створеним для тихого,

розміреного ритму життя. Не уявляю його з бідончиком для молока о шостій

ранку в черзі. Чи на кухні за приготуванням вечері, прибиранням

квартири. Це було не для нього. Жив лише поезією, творчістю. Віддавався

цьому сповна. Тонко відчував мову, був великим експериментатором,

захоплювався верлібром, хоч має чимало римованих віршів. Та все ж не

перебільшу, коли скажу: Тарас Мельничук - геній метафори. Його поетичний

феномен ще мають досліджувати літературознавці.

 

Трагедія в тому, що людина, народжена для поезії, краси, змушена була

страждати в неволі і в пермських таборах, і за височенними тюремними

мурами у нашій Вінниці. Заслання, психушки, допити, а після відбуття

двох строків - безробіття, недуги, безхліб'я. І навіть тоді, коли його

збірку віршів "Князь роси" було відзначено Шевченківською премією, поета

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ