UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПоезія Михайла Драй-Хмари (курсова)
Авторdimich
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось3099
Скачало262
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Курсова робота з української літератури

 

ПОЕЗІЯ МИХАЙЛА ДРАЙ-ХМАРИ

 

Драй-Хмара належить до поетів, недооцінених щодо сили й значности свого

таланту і неправильно оцінений щодо його місця в літературному процесі.

Критика писала про нього мало, причому писали або друзі, або вороги.

Друзі — маю на увазі рецензію О. Бурггардта на єдину збірку поета

«Проростень» («Червоний шлях», 1926, ч. 10),— належачи самі до т. зв.

групи неоклясиків, підтягали його під цю ж категорію, розглядаючи вияви

інших стилів і світосприймань як ознаку недозрілосте поета. Вороги —

большовицька критика — відчули ворожість і в його поезіях, і в колі його

особистих зв'язків (з тією ж таки групою п'ятьох) і, не бувши

зацікавленими в деталізації й докладній аналізі, зраділи нагоді

заплямувати поета вже знайомою їм кличкою неоклясика, яка була в їхніх

устах синонімом ворога. А що поезії Михайла Драй-Хмари через свою

складність не здобули широкої популярності, а згодом були її просто

вилучені, то назва неоклясика за поетом так і закріпилася. Новіша стаття

про Михайла Драй-Хмару (В. Міяковський. Золоті зернятка.— «Наші дні»

1943, ч. 11) більше уваги приділяє біографії і особі поета, ніж його

творчості, і теж лишає хибно дану характеристику поета нерушеною.

 

Розкриймо наперед нашу тезу й скажімо: поезія Михайла Драй-Хмари — це

типова поезія символіста і притому видатного символіста, що має право на

своє окреме місце поруч інших помітних представників нашого символізму.

Спробуймо обргунтувати це на матеріялі «Прорісня».

 

З першого погляду нашому твердженю ніби суперечить той вірш, у якому

Драй-Хмара викладає своє поетичне рrоfession de foi. Він починається

словами:

 

Я світ увесь сприймаю оком,

 

бо лінію і цвіт люблю,

 

бо рала промінні глибоко

 

урізались в мою ріллю.

 

Оце деклярування любови до лінії й цвіту трактовано як нахил до

неоклясичної пластичності!, до об'єктивного відтворення світу. Одначе

вже кінець наведеної строфи показує, що поета лінія і цвіт ваблять не

своїм об'єктивним буттям, а своїм заломленням у поетовій психіці,

врізаністю в ріллю його душі, себто стороною суб'єктивною. Ще виразніше

ці ірраціонально-суб'єктивістичні моменти виступають у продовженні

поезії:

 

Люблю слова ще повнодзвонні,

 

як мед, пахучі та п'янкі,

 

слова, що в глибині бездонній

 

пролежали глухі віки.

 

О. Бурггардт убачав у цьому відгуки акмеїзму, але це не так: поетові

здаються повнодзвонними і п'янкими не слова, найбільше пов'язані з

речовим світом, як уважали акмеїсти, носії нової речевости в поезії, а

слова небуденні, незвичайні, відмерлі слова неясного, не до кінця

зрозумілого семантичного наповнення, слова з хитким значенням — типова

символістична настанова.

 

Так само і початок іншої поезії:

 

Долі своєї я не клену:

 

бути луною, будити луну —

 

ми схильні тлумачити не як визнання поетом своєї літературної залежности

від попередників і сучасників (той-таки Бурггардт), а як відгук

романтично-символістичного світогляду, що вважає суть речей

невпізнанною, а призначення поезії вбачає в тому, щоб збуджувати в душі

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ