UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРозвиток політичної науки у Новий час (контрольна)
Авторdimich
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКонтрольна
Продивилось2301
Скачало433
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Контрольно-залікова робота

 

З політології на тему:

 

“Розвиток політичної науки у Новий час”

 

План.

 

Вступ.

 

Політичні вчення епохи Реформації.

 

Вчення про політику Н. Мак’явелі.

 

Політичні ідеї Європейського соціалізму XVI – XVII ст.

 

Теорії природного права та суспільного договору.

 

1. Термін "Відродження" на початку означав факт відновлення в культурі

видатних досягнень античної цивілізації, втрачених у епоху

Середньовіччя. Згодом це поняття починає використовуватися на позначення

усього комплексу змін, які відбувалися у Європі. Серед цих змін -

формування національної державності, криза римо-католицької церкви,

формування гуманістичної системи цінностей. Ця епоха припадає на

середину XIV - початок XVII ст. ст. і характеризується постановкою у

центр уваги людини з її потребами та поглядами. Підставою для цього були

економічні, духовні та інші чинники, зокрема, зростання авторитету

науки, падіння впливу церкви, Реформація, крах схоластичної системи,

поширення раціоналізму.

 

Для епохи Відродження характерний гуманізм, визнання унікальності

кожного індивіда, заклик до автономії особистості. Мислителі Відродження

вважали, що доля людини визначається не її знатним походженням,

конфесійним статусом, а виключно її активністю, доблестю, благородством.

Головними чеснотами особи стають громадянський обов'язок, безкорисливе

служіння загальній справі. Ідеалом вважалася держава з республіканським

устроєм, яка опиралася на принцип рівності та справедливості, гарантією

яких мало бути прийняття й дотримання законів, зміст яких гармоніював із

єством людини.

 

Політична думка епохи Відродження у своєму розвитку пройшла три етапи:

 

1) гуманістичний або антропоцентричний (середина XIV - середина XV ст.

ст.). Характеризується протиставленням середньовічному теоцентризму

інтересу до людини у її стосунках зі світом;

 

2) неоплатонічний (середина XV - перша третина XVI ст. ст.).

Відзначається постановкою проблеми соціального буття;

 

3) натуралістичний (середина XVI - початок XVII ст. ст.). На цьому

етапі закони природи намагаються застосовувати до пізнання соціальної

дійсності.

 

2. Політичні вчення епохи Реформації. Реформація - це широкий

антифеодальний і антикатолицький рух в 1 половині XVI ст., який заклав

початок протестантизму. Реформація означала рух за необхідність

удосконалювати церкву, світські порядки, правові інститути. Якщо для

Відродження головним було визнання людської гідності, то провідною

тенденцією Реформації було прагнення відновити чистоту християнської

релігійності. Для Реформації дуже показова обов'язковість жорсткого

підпорядкування людини громаді.

 

Лідером Реформації був М. Лютер, який виступав не лише проти засилля

папської влади, але й за зменшення влади церкви взагалі. Лютер викривав

користолюбство тогочасної верхівки католицької церкви, ставив під сумнів

законність усіх покарань і платежів, які церква накладала на віруючих.

Хоча диспут над тезами був заборонений, вони сприяли об'єднанню різних

верств громадян у боротьбі за релігійну та національну незалежність

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ