UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПраво приватне і право публічне (реферат)
Авторdimich
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2541
Скачало250
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Право приватне і право публічне

 

Приступаючи до вивчення курсу цивільного права, насамперед необхідно

встановити співвідношення категорій "цивільне право" та "приватне

право". Це необхідно у зв'язку з тим, що фактично йдеться про обрання

моделі права, відповідно до якої повинні формуватися галузі

законодавства, створюватися кодекси, визначатися їх зміст, характер

взаємовідносин тощо.

 

Зручніше за все з'ясувати поняття та сутність приватного права,

використовуючи дихотомію "приватне право -- публічне право". При цьому

слід мати на увазі, що зазначена конструкція певною мірою умовна і

призначення її полягає головним чином у тому, щоб встановити основні

засади регулювання тієї або іншої групи суспільних відносин.

 

Треба також враховувати небажаність спрощень при визначенні цих понять і

встановленні різниці між приватним і публічним правом. Найчастіше такі

спрощення пов'язані з ототожненням права і законодавства. В результаті

можна зустріти твердження, сутність яких зводиться до того, що оскільки

будь-яке право (мається на увазі "законодавство") є явищем публічним, то

й приватне право існує лише в рамках публічного права (В.К. Мамутов).

 

Однак "право" і "закон" ("законодавство") — поняття нетотожні.

 

Право — категорія ширша. Цим поняттям охоплюються всі

загальнообов'язкові норми, що існують у суспільстві (у тому числі й ті,

які ґрунтуються на звичаях, угодах сторін, приписах природного права).

Оскільки право не може бути зведеним лише до сукупності законодавчих

актів, що видаються в державі, то від урегульованості цивільних відносин

законодавчими актами вони не стають автоматично публічно-правовими.

 

При поділі права на приватне і публічне існує також небезпека іншого

спрощення — невиправданого обмеження числа ознак кожної з цих галузей.

Це пов'язане з тим, що іноді при визначенні приватного і публічного

права обмежуються скороченим цитуванням відомої сентенції Ульпіана,

вміщеної у Дигестах Юстиніана: "...публічним правом є те, що стосується

становища римської держави, приватним — те, що стосується користі

окремих осіб". Однак Ульпіан писав не про поділ римського права на

галузі, а про те, що вивчення римського права поділяється на дві

частини: публічне і приватне право (Д. 1.1.1.2). Тому і визначення цих

частин він дав у спрощеному вигляді, керуючись насамперед навчальними,

дидактичними цілями.

 

Якщо ж таким чином оцінювати галузі приватного і публічного права, то

наведеного Ульпіаном критерію виявиться недостатньо, на що зверталася

увага ще в працях романістів та цивілістів XIX -початку XX ст. (В.М.

Хвостов, І.О. Покровський).

 

Спробуємо встановити характерні ознаки приватного та публічного права, а

відтак, дати визначення того й іншого поняття.

 

Характерними ознаками приватного права є:

 

- визнання пріоритету інтересів окремої (приватної) особи (суверенітету

індивіда);

 

- встановлення правовідносин між приватними особами, жодна з яких не

виступає від імені державних органів, не уособлює державу (не є

фігурантом держави);

 

- юридична рівність учасників цивільних відносин;

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ