UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТенденція розвитку суміжних речових прав (речово-правових інститутів) у законодавстві України. Права на чужі речі. Загальна характеристика (реферат)
Авторdimich
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1391
Скачало182
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Тенденція розвитку суміжних речових прав (речово-правових інститутів) у

законодавстві України

 

Доля речових прав у Історії українського цивільного законодавства

складалася по-різному. На початку XX ст. вони становили досить

розгалужену систему, що значною мірою грунтувалася на положеннях

римського права (часто в німецькій інтерпретації) і охоплювала

сервітутні права, право забудови, чиншові права, заставу нерухомості

тощо.

 

З моменту встановлення радянської влади в Україні і проведення

націоналізації землі та інших природних ресурсів було зруйновано

підвалини існування речових прав, особливо в галузі земельних відносин.

Негативну роль щодо речового права в СРСР відіграла також відмова від

принципово важливого поділу речей на рухомі і нерухомі. Цей поділ було

замінено іншим, швидше соціально-політичним, ніж правовим — поділом

речей на засоби виробництва і продукти споживання.

 

Трансформації речового права в СРСР можна простежити за змінами норм

чинного тоді законодавства. Так, до складу речового права згідно з ЦК

УСРР 1922 р. входили такі інститути, як право власності, право забудови

і право застави.

 

Про поняття права власності вже йшлося вище. Право забудови за своєю

природою відповідало відомому ще з часів римського права інституту —

суперфіцію. Надалі норми, що стосуються права забудови, ще до прийняття

Основ цивільного законодавства Союзу РСР і союзних республік 1961 р.

були скасовані і замість зазначеного інституту аналогічні відносини

регулювались у межах земельного права за допомогою інституту

землекористування.

 

Застава за ЦК УСРР 1922 р. за своєю сутністю була правом на чужі речі.

Але з прийняттям Основ цивільного законодавства Союзу РСР і союзних

республік 1961 р. вона була віднесена до зобов'язально-правових

категорій як така, що належить до засобів забезпечення виконання

зобов'язань.

 

Таким чином, з прийняттям Основ цивільного законодавства Союзу РСР і

союзних республік 1961 р. і розроблених на їх підставі республіканських

кодексів від класичного (римського) речового права в СРСР залишився лише

інститут права власності. Саме ж поняття "речове право" практично не

використовувалося. У юридичній термінології воно згадувалося лише у

зв'язку з характеристикою речово-правових засобів захисту і

протиставленням їх засобам зобов'язально-правовим.

 

Незважаючи на фактичне ігнорування речового права у радянській

цивілістиці та ідеології законодавства, воно фактично продовжувало

існувати у найрізноманітніших інститутах.

 

Зокрема радянською цивілістичною думкою розроблені такі речово-правові

інститути, як право повного господарського відання і право оперативного

управління. Земельне право і право землекористування не можна уявити без

земельних сервітутів. До речових прав можна віднести також право

користування житлом наймача жилого приміщення у будинках державного і

громадського житлового фонду, право на жиле приміщення членів сім'ї

наймача, члена житлово-будівельного кооперативу, власника жилого будинку

тощо.

 

Основи цивільного законодавства Союзу РСР і республік 1991 р. містили

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ