UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСервітути (реферат)
Авторdimich
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2551
Скачало252
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Сервітути

 

Відмовившись від винесення у заголовок гл.32 ЦК традиційного терміна

"сервітут", вітчизняні законодавці назвали її "Право користування чужим

майном". Можливо, з цих міркувань у ЦК відсутнє і визначення сервітуту,

хоча у ст.401 ЦК поняття "сервітут" та "право користування чужим майном"

вживаються як рівнозначні

 

Отже, сервітут -- це право обмеженого користування чужими речами

(майном) з певною метою і у встановлених межах. Призначення сервітуту —

дозволити суб'єкту сервітутного права користуватися природними

властивостями речі, щодо якої встановлено сервітут.

 

Суб'єктами сервітутних правовідносин є власник або законний володілець

речі та суб'єкт сервітутного права на неї — сервітурія. Володільцем у

цьому разі визнається особа, володіння якої виникло на підставі договору

з власником або особою, якій майно передано власником, а також на інших

підставах, встановлених законом, за наявності відповідних повноважень

від власника. Спеціальне правило міститься у законодавстві стосовно

такого об'єкта сервітуту, як земельна ділянка: згідно зі ст.100 ЗК

сервітут на земельну ділянку встановлюється виключно за домовленістю між

власниками земельних ділянок. Щодо іншого нерухомого майна зобов'язаною

особою може бути як власник, так і будь-який законний володілець цього

майна.

 

Об'єктом сервітуту є нерухомість, яка належить на праві власності іншій

(не тій, що претендує на сервітут) особі.

 

Згідно зі ст.397 ЦК сервітут може бути встановлений щодо земельної

ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого

нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути

задоволені іншим способом. Сервітут може також належати власникові

(володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно

визначеній особі (особистий сервітут).

 

Отже, ЦК визнає існування двох видів сервітутів — земельних (або ж

предіальних) та особистих (персональних). Підставою для поділу є спосіб

визначення особи сервітуарія. Якщо сервітут встановлюється щодо

визначеного майна в інтересах певної особи, то він є особистим

(персональним). Якщо на користь власника (володільця) визначеного майна

(але не конкретно визначеної особи) - земельним (предіальним).

 

Особливості земельного (предіального) сервітуту полягають у такому:

 

1) тут ніби мають місце "відносини між ділянками";

 

2) такі відносини є тривалими; зазвичай сервітути встановлюються на

тривалий строк або взагалі без вказівки строку;

 

3) такий сервітут є неподільним: при поділі ділянки сервітутне право

зберігається в цілому.

 

Володільцем за земельним сервітутом є власник (володілець) земельної

ділянки або іншої нерухомості, для забезпечення користування якою

встановлено сервітут (панівна річ) за рахунок встановлення обмежень у

користуванні іншим майном (обслуговуючим). Потреба у земельному

сервітуті пов'язана з Існуванням двох земельних ділянок, які знаходяться

по сусідству, або іншим чином пов'язані одна з одною.

 

Типовим для вітчизняного цивільного законодавства земельним сервітутом є

передбачене ст.404 ЦК право користування чужою земельною ділянкою або

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ