UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПравові наслідки недійсності правочину. Окремі види недійсних правочинів (реферат)
Авторdimich
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2724
Скачало259
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Правові наслідки недійсності правочину

 

За загальним правилом, встановленим ст.216 ЦК, основним наслідком

укладення правочину, що не відповідає вимогам закону (ст.203 ЦК та інші)

і визнається недійсним, є двостороння реституція.

 

Двостороння реституція полягає в тому, що кожна сторона недійсного

правочину має повернути іншій стороні все, що вона одержала на виконання

такого правочину.

 

Якщо повернути в натурі отримане за правочином, що є недійсним,

неможливо (наприклад, предметом правочину було користування майном,

надання послуг тощо), то підлягає поверненню вартість того, що одержано.

Тобто провадиться відшкодування одержаного за недійсним правочином у

грошовій формі.

 

Оцінка розміру відшкодування провадиться не за тими цінами, Що існували

на момент укладення правочину, і не тими, що були на момент подання

позову, а за цінами, що існують на момент відшкодування. Якщо

відшкодування провадиться добровільно, то таким моментом є момент

розрахунків між сторонами. Якщо ж відшкодування провадиться на підставі

рішення суду, то ціни визичаються на момент виконання судового рішення

про відшкодування одержаного за правочином, який визнаний судом

недійсним.

 

Двостороння реституція є загальним наслідком недійсності правочину, який

настає незалежно від наявності вини сторін правочину у тому, що правочин

є недійсним. У тих випадках, коли визнанню правочину недійсним сприяла

провина однієї із сторін, двостороння реституція може супроводжуватися

додатковими негативними наслідками для винної сторони. Зокрема, якщо у

зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні (сторонам)

правочину або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони

підлягають відшкодуванню винною стороною (ст.ст.22, 23 ЦК).

 

Спеціальними нормами можуть бути встановлені особливі умови застосування

вказаних вище загальних наслідків або особливі правові наслідки для

окремих видів недійсних правочинів (підвищена або обмежена

відповідальність однієї із сторін тощо). Наприклад, щодо правочинів,

здійснених внаслідок обману, додаткові майнові наслідки для винної

сторони передбачені ч.2 ст.230 ЦК, яка встановлює, що сторона, яка

застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у

подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням

цього правочину (ст.ст.22, 23 ЦК).

 

Оскільки дійсність чи недійсність нікчемного правочину визначається

безпосередньо законом і не залежить від волі сторін, наслідки його

недійсності визначаються безпосередньо законом. При цьому правові

наслідки недійсності нікчемного правочину, встановлені законом, не

можуть змінюватися за домовленістю сторін Проте суд з власної

ініціативи, керуючись власними переконаннями і матеріалами справи, має

право визначати, які саме наслідки недійсності нікчемного правочину

будуть застосовуватися у кожному окремому випадку. При цьому пропозиції

або бажання сторін не мають правового значення.

 

Правочин за своїм змістом може перебувати в різному співвідношенні з

вимогами закону, одні з його умов можуть суперечити цим вимогам, інші —

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ