UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДоговори як форма цивільного законодавства. Звичаї. Міжнародні договори. Аналогія. Значення судової практики (реферат)
Авторdimich
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2535
Скачало255
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Договори як форма цивільного законодавства

 

Стаття 6 ЦК містить норми, що розвивають положення про свободу договору

як одну із засад цивільного законодавства. З урахуванням загальних

тенденцій підвищення ролі вільного волевиявлення суб'єктів цивільних

відносин у ЦК спеціально визначене співвідношення актів цивільного

законодавства і договорів.

 

Зокрема ЦК розрізняє укладення договорів, взагалі не передбачених актами

цивільного законодавства, і договорів, передбачених такими актами.

 

Щодо договорів, взагалі не передбачених актами цивільного законодавства,

важливим є те, що допускається укладення будь-якого договору, який не

суперечить загальним засадам цивільного законодавства При цьому не має

значення, згадується взагалі такий договір у законодавстві чи ні.

Головне, щоб його положення відповідали засадам цивільного

законодавства, зокрема зазначених у ст.3 ЦК.

 

Отже, якщо договір не згадується в актах цивільного законодавства

взагалі, особи мають право врегулювати свої відносини на власний розсуд.

У таких випадках має місце подолання прогалин у законодавстві і договір

виступає як джерело (форма) цивільного права. Наприклад, норми права

можуть встановлюватися корпоративним договором, яким визначаються

правила поведінки членів відповідної корпорації, а також осіб, котрі

вступають з цією корпорацією у цивільні відносини.

 

Якщо договір згадується в актах законодавства, але регламентований ними

не досить детально, сторони можуть врегулювати на власний розсуд ті свої

відносини, які не врегульовані цими актами. Фактично тут також має місце

подолання прогалин у законодавстві, а звідси випливає висновок, що

окремі умови такого договору можуть створювати норми цивільного права.

 

Частина 3 ст.6 ЦК визначає співвідношення між актами цивільного

законодавства і договором. Допустимість конкуренції між ними випливає з

того, що зазначена норма передбачає ситуацію, коли сторони в договорі

можуть відступити від положень актів цивільного законодавства І

врегулювати свої відносини на свій розсуд. Отже, особам надається право

вибору: використати вже існуючі норми законодавства для регламентації

своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на свій розсуд.

 

Водночас варто звернути увагу на те, що, хоча загальним правилом є право

суб'єктів договору відступити від положень актів цивільного

законодавства, але з нього існують винятки. До них належать такі

ситуації: а) відступлення від положення акта цивільного законодавства

прямо заборонене цим актом; б) обов'язковість для сторін положень актів

цивільного законодавства випливає з їх змісту; в) обов'язковість для

сторін положень актів цивільного законодавства випливає з самої суті

відносин між сторонами (наприклад, у договорі дарування не можна

передбачити плату за подарунок, оскільки дарування за своєю сутністю є

безоплатним).

 

Звичаї

 

Звичай як форма цивільного права (законодавства) визнається у більшості

правових систем, насамперед систем приватного права.

 

Водночас якщо ЦК 1963 р. містив лише згадку про деякі види звичаїв:

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ