UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВиди права власності залежно від правового режиму. Право власності на житло. Право довірчої власності (реферат)
Авторdimich
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2405
Скачало248
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Види права власності залежно від правового режиму

 

Право власності на землю (земельну ділянку)

 

Особливості права власності на землю полягають у тому, що згідно зі ст.

14 Конституції земля є основним національним багате-ом і перебуває під

особливою охороною держави, а право власності на неї гарантується

Конституцією.

 

Особливості правового режиму землі полягають у тому, що відповідно до

ст.9 ЦК положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин,

які виникають у сфері використання природних ресурсів (у тому числі

землі), якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства. Отже,

пріоритет при вирішенні конкретних питань здійснення права власності на

землю надається нормам актів спеціального законодавства, а положення ЦК

застосовуються субсидіарно. Проте загальні положення права власності (у

тому числі ті, що застосовуються у цій сфері) встановлюються ЦК.

 

Таким чином, основними законодавчими актами, що регулюють земельні

відносини, є ЗК та ЦК, норми гл.27 якого присвячені встановленню засад

цивільно-правового режиму землі, що знаходиться у власності суб'єктів

цивільного права.

 

Обсяг та об'єкти права власності на землю встановлені ст.373 ЦК, яка,

зокрема, передбачає, що право власності на земельну ділянку поширюється

на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об'єкти,

ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на

простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які

необхідні для зведення жилих, виробничих та інших будівель і споруд.

 

Відповідно до цих положень власник земельної ділянки має право

використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового

призначення, а також може використовувати на свій розсуд все, що

знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено

законом та не порушує прав інших осіб.

 

Вказівка ч.4 ст.373 ЦК на те, що власник земельної ділянки має право

використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення

містить певне внутрішнє протиріччя, оскільки йдеться про розсуд,

обмежений цільовим призначенням земельної ділянки. Іншими словами,

розсуд власника є вторинним щодо розсуду суб'єктів публічної влади, які

визначають цільове призначення ділянки. Але це протиріччя пояснюється

необхідністю врахування і приватного, і публічного інтересів, що,

природно, спричиняє певне обмеження права власності. Отже, розсуд

власника тут є категорією приватного права, а цільове призначення —

категорією права публічного.

 

Втім власник не є абсолютно і назавжди обмежений у своїх діях цільовим

призначенням земельної ділянки: за його ініціативою органи виконавчої

влади та місцевого самоврядування можуть змінити цільове призначення

відповідної земельної ділянки (ст.20 ЗК).

 

Суб'єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи,

юридичні особи, держава, територіальні громади (ст.374 ЦК, ст.80 ЗК).

Проте це положення, як випливає з наступних частин ст.374 ЦК та норм ЗК,

слід тлумачити обмежувальне

 

Зокрема іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ