UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПраво власності в системі речових прав. Поняття власності і права власності (реферат)
Авторdimich
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3359
Скачало329
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Право власності в системі речових прав

 

Речовим правом є право, що забезпечує задоволення інтересів правомочної

особи шляхом безпосереднього впливу на річ, що знаходиться у сфері її

господарського відання.

 

Оскільки опосередкування відносин щодо майна, а також захист майнових

прав є одним з найважливіших завдань приватного (цивільного) права, то

речові права є одним з центральних інститутів цієї галузі.

 

Речові права належать до абсолютних. Тобто юридична належність речі

певній особі означає, що всі інші особи зобов'язані визнавати цю

належність і не порушувати її. Тому речово-правовий захист ще називають

абсолютним, підкреслюючи цим, що володілець речового права може отримати

захист від будь-яких порушень.

 

Отже, особливості речово-правового захисту полягають насамперед у тому,

що він забезпечується за допомогою так званих речових позовів.

 

Слід зазначити, що поява цих позовів належить іще до часів формування

римського права. Оскільки розмежування прав на речові і зобов'язальні у

Римі не провадилось, то розрізняли два види позовів: action in rem

(позов до речі) і action in personam (позов до особи). Це пов'язано з

тим, що римляни наявність того або іншого права виводили з існування

позову, а не навпаки. Саме можливість звернутися з позовом свідчила про

наявність певного права. Відповідно можливість подання "позову до речі"

свідчила про існування речового права (права на цю річ).

 

Сутність речового позову полягає в тому, що необхідною умовою його

подання є наявність речі, щодо якої існує спір. Водночас не має

значення, у кого (крім уповноваженої особи) ця річ знаходиться. Тут діє

відомий ще римському праву принцип: "Де знаходжу свою річ, там її і

віндикую (витребую)". Таким чином, речовий позов тісно пов'язаний з

річчю і набагато менше — з особистістю порушника майнового блага.

 

У ст.313 проекту ЦК України 1996 р. це положення викладене у такий

спосіб: "Речові позови йдуть слідом за речами і подаються до того, хто

на даний момент незаконно володіє річчю або перешкоджає користуватися

нею". Хоча в ІДК 2003 р. зазначена норма відсутня, але відлуння такого

рішення відчувається в ст.ст.388, 391, 396 ЦК.

 

Слід зазначити, що речово-правовий захист може бути наданий будь-якому

речовому праву, що певною мірою обмежує навіть право власності. Так,

ст.396 ЦК встановлює, що особа, яка має речове право на чуже майно, має

право на захист цього права, у тому числі і від власника майна. Тобто в

тому разі, якщо власник своїми діями чинить перешкоди здійсненню речових

прав, що обтяжують її право власності, до нього можуть бути заявлені

позови особами, які є суб'єктами цих речових прав.

 

Протилежністю речовим правам є зобов'язання, які належать до прав

відносних, оскільки правомочній особі (кредитору) захист надається лише

від порушень з боку конкретної особи — боржника.

 

Отже, суть протиставлення речових і зобов'язальних прав полягає в тому,

що у першому випадку вирішальне значення для задоволення потреб

правомочної особи мають її власні дії, у той час як у сфері зобов'язань

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ