UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСклад правовідносин представництва (реферат)
Авторdimich
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1250
Скачало172
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Склад правовідносин представництва

 

Як зазначалося вище, до складу правовідносин належать: суб'єкти, об'єкт,

зміст (права та обов'язки суб'єктів) правовідносин. У такому порядку і

розглянемо далі складові правовідносин представництва.

 

При характеристиці суб'єктів представництва традиційно виокремлюють три

категорії суб'єктів: це — особа, яку представляють, представник і треті

особи.

 

Перед тим, як перейти до з'ясування тих вимог, яким має відповідати

кожен із зазначених суб'єктів, слід звернути увагу на не дуже вдалу

словесну конструкцію — "особа, яку представляють", існування якої

пов'язане з тим, що у сучасній правничій українській термінології

відсутнє спеціальне позначення особи, чиї інтереси представляють. Для

того, щоб уникнути зайвих незручностей, особливо у довгих та складних

реченнях, надалі замінимо цей вираз спеціальним терміном - "принципал",

відомим ще римському праву. Водночас, поряд з ним іноді будуть вживатися

й вирази "особа, яку представляють" або "той, кого представляють".

 

З врахуванням цього застереження, перейдемо до характеристики учасників

правовідносин представництва.

 

У юридичній літературі зазвичай вказується, що особою, яку представляють

(принципалом), може бути будь-який суб'єкт цивільного права, у тому

числі повністю недієздатний громадянин або юридична особа, незалежно від

наявності дієздатності1. При цьому іноді уточнюється, що можливість бути

тим, кого представляють, у людини виникає з моменту народження, так само

як юридична особа може виступати як такий суб'єкт з моменту її

організації у встановленому порядку.

 

Але слід мати на увазі, що це положення стосується лише правовідносин

обов'язкового представництва, які виникають незалежно від волі особи,

яку представляють.

 

При добровільному представництві, яке грунтується на волевиявленні

сторін, до принципала висувається вимога наявності транс-дієздатності,

тобто здатності набувати прав та обов'язків через представника (пасивна

трансдієздатність) і самому створювати для інших осіб права та обов'язки

(активна трансдієздатність).

 

Пасивна трансдієздатність обмежена колом лише тих дій, для здійснення

яких необхідною є наявність певного рівня власної дієздатності.

Принципал не може наділити представника більшим обсягом здатності

набувати прав і обов'язків, ніж той, що існує у нього самого. Іншими

словами здатність мати права і обов'язки особи, яку представляють, як

елемент цивільної правоздатності визнається за всіма суб'єктами

цивільного права, однак при добровільному представництві необхідна також

наявність дієздатності особи, яку представляють (принципала). Без цього

неможливі особисто-довірчі відносини, які виникають при добровільному

представництві між принципалом (довірителем ) і повіреним.

 

Оскільки закон не встановлює спеціальних правил стосовно дієздатності

довірителя при укладенні договору доручення (який є однією з основних

підстав добровільного представництва), здійснювати такі договори як

довірителі (ті, кого представляють) можуть і особи віком від 14 до 18

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ