.

Поняття та класифікація об\’єктів цивільних прав (правовідносин) (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
300 4889
Скачать документ

Поняття та класифікація об’єктів цивільних прав (правовідносин)

Насамперед потрібно зробити зауваження стосовно співвідношення термінів
“об’єкти цивільних прав” і “об’єкти цивільних правовідносин”, що
зустрічаються в юридичній літературі.

Це розмежування ґрунтується на таких міркуваннях: об’єктами
правовідносин є те, на що це правове відношення спрямоване і справляє
певний вплив. Як суспільні зв’язки, що виникають в результаті їх
взаємодії, цивільні правовідносини можуть впливати лише на поведінку
людини. Тому як об’єкт цивільного правовідношення виступає поведінка
його суб’єктів, спрямована на різні матеріальні блага.

Під об’єктами цивільних прав розуміють будь-які матеріальні та
нематеріальні блага, з приводу яких виникають цивільні правовідносини,
часом звертаючи увагу на те, що “об’єкти цивільних прав” і “об’єкти
цивільних правовідносин” — поняття тотожні2.

Очевидно, слід погодитися з тією точкою зору, що розмежування зазначених
понять видається штучним. Адже коли йдеться про блага, що становлять
інтерес для суб’єктів цивільного права, то вони не тільки є об’єктом
прав однієї особи, а й породжують також обов’язки інших осіб, без яких
суб’єктивне право не може бути реалізоване.

Але якщо ми стверджуємо, що навколо якихось матеріальних або
нематеріальних благ складається система цивільних прав і обов’язків, то
маємо визнати, що ця система прав і обов’язків є не що інше як цивільне
правовідношення.

Отже, можна дійти висновку, що “об’єкти цивільних прав” і “об’єкти
цивільних правовідносин” — поняття тотожні. Це дозволяє однаковою мірою
користуватися як одним, так й іншим терміном.

Об’єкти цивільних прав (правовідносин) можуть бути визначені як
матеріальні та (або) нематеріальні блага, з приводу яких складаються
цивільні правовідносини.

Класифікація об’єктів цивільних прав (правовідносин) можлива за різними
підставами.

Зокрема в ЦК пропонуються класифікації об’єктів цивільних прав за двома
критеріями: 1) залежно від характеру благ (ст. 177) і 2) залежно від
оборотоздатності об’єктів цивільних прав (ст. 178).

Хоча першою із зазначених класифікацій у ЦК вміщена класифікація
об’єктів цивільних прав залежно від характеру благ, але з практичних
міркувань варто виходити з пріоритетності поділу об’єктів на види
залежно від їх оборотоздатності.

Оборотоздатність об’єктів цивільних прав — це можливість здійснення
стосовно них правочинів та інших юридичних дій.

Залежно від ступеня оборотоздатності об’єкти цивільних прав поділяються
на три групи:

а) об’єкти, що перебувають у вільному обігу. За загальним правилом,
об’єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від
однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або
іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обігу, або не обмежені в
обігу, або не є невід’ємними від фізичної чи юридичної особи;

б) об’єкти, обмежені у цивільному обігу (обмежено оборотоздатні). Суть
обмеження оборотоздатності полягає у тому, що певні об’єкти можуть
належати лише учасникам цивільного обігу, що відповідають встановленим
законодавством вимогам, або їх придбання (відчуження) допускається лише
на підставі спеціальних дозволів. Види об’єктів цивільних прав, які
можуть належати лише певним учасникам обігу або перебування яких у
цивільному обігу допускається за спеціальним дозволом, встановлюються
законом. Наприклад, згідно із Законом України від 27 липня 1994 р. “Про
надра” ділянки надр не можуть бути предметом купівлі-продажу, дарування,
спадкування, застави або відчужуватися в іншій формі. Вони можуть
передаватися в користування лише на підставі ліцензії для видобутку
корисних копалин, будівництва й експлуатації підземних споруджень,
геологічного вивчення тощо. Без ліцензії дозволяється видобуток
загальнопоширених корисних копалин для власних потреб власниками
земельних ділянок у межах цих ділянок;

в) об’єкти, вилучені з цивільного обігу. Вилученими з цивільного обігу
вважаються об’єкти, які не можуть бути предметом правочинів. Види
об’єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обігу не
допускається, мають бути прямо встановлені у законі. Наприклад, Закон
України від 25 червня 1991 р. “Про охорону навколишнього природного
середовища” до об’єктів, вилучених з обігу, зараховує державні природні
заповідники, державні природні заказники, національні природні парки
тощо.

На підставі викладеного вище можна зробити висновок, що усі інші
класифікації об’єктів цивільних прав мають проводитися з врахуванням
тієї обставини, чи є цивільне оборотоздатним той чи інший об’єкт. Так,
якщо об’єкт є вилученим з цивільного обігу, то стосовно нього цивільні
відносини не виникають взагалі. Він власне і не є об’єктом цивільних
прав, а його правове становище визначається нормами публічного права.

Залежно від характеру благ об’єкти цивільних прав поділяються на такі
види:

а) речі, щодо яких можуть виникати цивільні права і обов’язки.

б) дії (послуги), що здійснюються у сфері цивільних відносин;

в) результати дій (роботи), які мають правове значення;

г) результати інтелектуальної, творчої діяльності;

д) Інформація — задокументовані або публічно оголошені відомості про
події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та
навколишньому середовищі;

е) особисті нематеріальні (немайнові) блага: життя І здоров’я фізичної
особи, честь, гідність, ділова репутація, ім’я, тощо:

є) інші матеріальні і нематеріальні блага.

Ведучи мову про різні види об’єктів цивільних прав, слід мати на увазі,
що у деяких цивільних відносинах (наприклад, у договорах) може мати
місце комплексний предмет, який стосується речей і дій або дій і
результатів дій. Наприклад, укладено договір найму квартири, — об’єктом
цього правовідношення є житло (річ). Але в процесі користування житлом
наймачеві надаються різні послуги (скажімо, провадиться ремонт жилого
приміщення). У цьому випадку об’єктом відповідних правовідносин
необхідно визнати також дії (послуги), здійснення яких наймач може
вимагати від наймодавця.

Результати інтелектуальної, творчої діяльності лише тоді стають
об’єктами цивільних прав, коли вони отримують матеріальне втілення
(рукопис, картина, книга, креслення), тобто виражаються в об’єктивній
формі, стають доступними для сприйняття. Водночас не можна ототожнювати
результати інтелектуальної, творчої діяльності й речі, як об’єкти
цивільних прав.

Твори літератури, науки і мистецтва стають об’єктами цивільних прав з
моменту їх створення; винаходи, промислові зразки, раціоналізаторські
пропозиції — з моменту кваліфікації їх як результатів інтелектуальної
праці у встановленому порядку відповідними компетентними органами.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020