UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРозвиток школи й педагогічної думки на Буковині (реферат)
Авторdimich
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2615
Скачало197
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РОЗВИТОК ШКОЛИ Й ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ НА БУКОВИНІ

 

Еволюція українського шкільництва й педагогічної думки Буковини

протікала в загальнонаціональному руслі історії України й належить до

цінних надбань виховної культури українського народу. Тим більше, що на

цій предковічній території з давніх часів жили українські племена,

переважно тиверці та уличі. Українці є автохтонами Буковини, які осіли

тут на століття давніше від румунів.

 

У IX-XI ст. Буковина входила до складу Київської Русі, у XII-XIII ст. —

Галицько-Волинської держави. Із середини XIV ст. перебувала у складі

Молдови, яка на початку XVI ст. потрапила під владу Туреччини. В

1775-1918pp. Буковиною володіла цісарська Австрія. Після її розпаду в

1918 р. на Буковині було проголошено українську владу. Такі провідні

віхи її історичного шляху до 1918 p., що знайшли своє відображення у

всіх сферах життя буковинців, у тому числі й у педагогічній галузі.

 

Прив'язаність української землі над Дністром, Прутом, Серетом і

Черемошем до Києва глибоко позначилася на педагогічних поглядах та

виховних традиціях буковинців і відобразилась у їхніх народних піснях,

думах та приказках. Завдяки цьому українська національна свідомість не

.втратилася впродовж довгих століть під час різних окупацій. Вона

відновлюється в часи українського національного відродження XIX і XX ст.

 

У київську добу Буковина не становила окремої політичної чи

адміністративної одиниці, тому її педагогічний прогрес іде в руслі

історії педагогіки княжої України.

 

Безпосереднє сусідство Галицько-Волинської держави із Центральною

Європою пройняло педагогічну думку Буковини духом європеїзму. Звичайно,

розвиток її відбувався на власній українській національній основі. Однак

не обходилось без впливу візантійської, романської та германської

педагогічних культур.

 

Шкільництво й освіта на Буковині в молдавський період не зазнавали

якихось особливих відхилень. Тут надалі продовжувався педагогічний

процес, започаткований ще за Київської Русі, завдяки його

фундаментальності й високому рівню, а також тому, що у тодішньому

етнічному складі щойно створеної Молдавської держави переважали

українці. Українська педагогічна культура трималася в Молдавії цілих три

століття. Лише в другій половині XVII ст. її почала витісняти румунська.

 

Великий вплив на педагогічний розвиток Буковини мали такі

культурно-освітні центри, як Київ, Львів, Кам'янець, Унів, Жовква, Бар

та ін. Вони якнайактивніше сприяли розвиткові в цьому краї українського

шкільництва і друкарства. Благородну роль у цій важливій справі

відіграли Петро Могила, Лазар Баранович, Захарій Копистенський, Мелетій

Смотрицький, Іоаникій Ґалятовський.

 

Петро Могила посилав до Молдавії ченців і кваліфікованих учителів, які

створили ряд духовних і світських шкіл, сприяючи вихованню й освіті

тутешньої молоді. Праці І. Ґалятовського "Небо нове" й "Ключ розуміння"

друкувалися в Молдавії і спричинились до духовного розвитку цього краю.

 

Проблемами шкільництва на Буковині за молдавського періоду займалася

церква. Тому перші школи тут засновувалися і діяли при монастирях у

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ