UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПатріархальне господарство східних слов\'ян. Економіка Київської Русі (ІХ-ХП от.) (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія економічних вчень, економічна історія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2508
Скачало290
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Патріархальне господарство східних слов'ян. Економіка Київської Русі

(ІХ-ХП от.)

 

Господарство східних слов'ян. Передумови утворення Давньоруської

держави. Загальна характеристика соціально-економічного розвитку

Київської Русі. Розвиток міст і ремесел. Торгівля і грошовий обіг.

 

Господарство східних слов'ян

 

Слов'яни — одна з найчисленніших груп давньо-європейського населення.

Час її виділення з індоєвропейської спільноти ще недостатньо з'ясований,

хоча цьому питанню, як і пошукам слов'янської прабатьківщини, присвячена

велика кількість літератури.

 

В писемних джерелах початку нашої ери слов'яни згадуються під назвою

"венеди". Вперше таке найменування було вжито римським письменником,

ученим і державним діячем І ст. Плінієм Старшим.

 

Дані про слов'янські племена Східної Європи у II - V ст. містяться у

писемних джерелах більш пізнього періоду. Як свідчать історики VI ст.

(Про-копій Кесарійський — візантійський історик, Іордан — готський

історик та ін.), анти — східна частина слов'ян-венедів - проживали між

Дніпром і Дністром, і на схід від Дніпра.

 

Природно-кліматичні умови сприяли формуванню розвинутого господарства

слов'ян: повноводні ріки, родючі ґрунти, густі ліси, заселені

різноманітною звіриною і птицею, помірно рівний клімат. Такі умови

відіграли помітну роль в розвитку економіки стародавніх слов'ян.

 

Археологічні розвідки поселень говорять про те, що основним заняттям

східних слов'ян в II-V ст. було землеробство. Вони сіяли просо, жито,

пшеницю, льон і інші культури. Для обробітку землі застосовувалось рало,

мотика, серп, коса. Пізніше з'явився плуг із залізним лемішем.

 

Культура землеробства знала перелогову і підсічну форми обробітку землі.

При перелоговій передбачалось використання одних і тих же ділянок на

протязі декількох років, після чого вони не оброблялись приблизно 20-30

років до відновлення природної родючості. Ця система існувала в

основному в степових і лісостепових районах. Підсічна система

застосовувалась частіше всього в північних лісових районах, де спочатку

підрубували (підсікали) дерева, а коли вони висихали, їх спалювали. Але

така система вимагала великих затрат фізичної праці людей. Це було під

силу тільки родовій общині.

 

Родова община у вигляді великої патріархальної сім'ї розміщувалась

зазвичай у формі поселення, яке називалось двір (дворище, городище,

печище). Це була окрема господарська одиниця з колективною власністю на

землю, знаряддями і продуктом праці. Виробництво і споживання всередині

родової общини було спільним. Розмір земельних ділянок визначався тим,

яку територію міг освоїти кожний член роду.

 

Повсюдне використання плугу і перехід до орного землеробства помітно

підвищили культуру землеробства і його продуктивність. Зокрема, спочатку

з'явилось двопілля, а потім і трьохпілля, тобто щорічне чергування

різноманітних посівних культур і парової системи. Коней розводили не

тільки з військовою метою, але і як робочу тяглову силу, нарівні з

волами. Такі чинники розвитку зумовили розклад родової общини і перехід

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ