.

Облiк нематерiальних активiв (диплом)

Язык: украинский
Формат: дипломна
Тип документа: Word Doc
1060 25650
Скачать документ

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………. 4

Розділ І Теоретичні основи побудови обліку нематеріальних
активів……………………………………… 7

1.1 Поняття нематеріальних активів, їх види та роль у господарській
діяльності …………………………………………….. 7

1.2 Оцінка нематеріальних активів та документування господарських
операцій з їх обліку………………………………….. 14

Розділ ІІ Облік нематеріальних активів та шляхи його
удосконалення…………………………………………………. 24

2.1 Облік наявності та руху нематеріальних активів в системі рахунків
………………………………………………………. 24

2.2 Облік амортизації нематеріальних активів, методи її
нарахування…………………………………………………….
………………….. 41

2.3 Переоцінка нематеріальних активів, її нарахування………… 49

2.4 Нові підходи щодо обліку та оцінки нематеріальних активів (гудвілу)
в Україні……………………………………………….. 62

Розділ ІІІ Аналіз та аудит нематеріальних активів……… 67

3.1 Аналіз нематеріальних активів………………………………… 67

3.2 Аудит нематеріальних активів………………………………… 75

Висновки……………………………………………………….. 87

Список використаної літератури…………………………… 90

Вступ

Успішне розв’язання стратегічної задачі становлення і розвитку ринкових
виробничих відносин в економіці України в значній мірі базується на
перебудові і вдосконаленні форм і методів бухгалтерського обліку і
аудиту. Все більша інтернаціоналізація господарських зв’язків діючих
виробничих суб’єктів, в свою чергу, обумовлює необхідність інтегрування
бухгалтерського обліку в систему міжнародної практики.

З подальшим розвитком ринкової економіки України все більше зростає
потреба підприємств у використанні різних об’єктів нематеріальних
активів, а це зумовлює впровадження універсальної методики обліку,
аналізу і аудиту цього виду активів, яка б ґрунтувалася на багатому
міжнародному досвіді, враховуючи національні особливості.

На сучасному етапі становлення ринкових відносин методика і принципи
обліку нематеріальних активів є об’єктом пильної уваги бухгалтерів не
тільки в Україні, а й в усьому світі, її розробка ведеться на рівні як
окремих країн, так і міжнародних організацій. Результатом цього стало
впровадження П(С)БО№8 “Нематеріальні активи”, який регламентує порядок
відображення в бухгалтерському обліку цих активів.

Метою дипломної роботи є висвітлення інформації про нематеріальні активи
з бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту.

Основними завданнями дипломної роботи є:

розкриття інформації про поняття нематеріальних активів, їх види та роль
у господарській діяльності підприємства;

показати порядок відображення в бухгалтерському обліку нематеріальних
активів;

провести аналіз використання нематеріальних активів на підприємстві;

розкрити методику і порядок проведення аудиторської перевірки
нематеріальних активів на підприємстві;

зробити висновки і пропозиції по дипломній роботі

тема нематеріальних активів являється порівняно новою серед об’єктів
обліку. Проте проблемою її дослідження займалися як вітчизняні, так і
зарубіжні вчені. Серед них можна виділити: Гаценко О. [8], Сатовський В.
[37], Турецький А.М. [44], Шаповал О. [46], Тимощук Л. [42].

Дипломна робота складається із вступу, трьох розділів та висновків і
пропозицій.

В першому розділі дається визначення нематеріальних активів, їх
характеристика, класифікація і оцінка при надходженні. Тут також
розглядається документування господарських операцій з обліку
нематеріальних активів.

В другому розділі висвітлюються питання з обліку наявності та руху
нематеріальних активів, їх амортизації та порядку проведення переоцінки.
В кожному питанні наводяться типові числові приклади. Також тут
розкривається питання щодо нових методів обліку та оцінки нематеріальних
активів.

В третьому розділі проводиться аналіз використання нематеріальних
активів, а також показано методику проведення аудиту цих активів.

РОЗДІЛ І

Теоретичні основи побудови обліку нематеріальних активів

Поняття нематеріальних активів, їх види та роль у господарській
діяльності

Поряд з використанням матеріальних необоротних активів жодне
підприємство не обходиться без використання у виробничій діяльності
різних об’єктів нематеріальних активів. Їх наявність забезпечує розвиток
матеріально-технічної бази підприємства.

Об’єкт може бути включений до складу нематеріальних активів, якщо він
відповідає визначенню нематеріального активу та критеріям його визнання,
встановленим П (С)БО№8 “Нематеріальні активи”.

Згідно з П(С)БО№8 нематеріальним активом є немонетарний актив, який:

немає фізичної субстанції;

може бути ідентифікований;

утримується підприємством для виробництва або постачання товарів
(послуг), для передавання в оренду іншим особам або для адміністративних
цілей;

утримується підприємством з ціллю використання на протязі періоду більше
одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один
рік).

Це визначення потребує пояснення, оскільки є досить складним.

По-перше, слід з’ясувати, що таке немонетарний актив.

Монетарними активами є грошові кошти, а також інші активи, які мають
бути отримані у фіксованій або визначеній сумі грошей.

Усі інші активи є немонетарними. До них належать запаси, устаткування,
меблі тощо, але вони не є нематеріальними активами, оскільки мають певну
фізичну субстанцію

Особливістю нематеріальних активів є відсутність такої субстанції.

Типовими прикладами таких активів є ліцензії, товарні знаки, патенти,
комп’ютерне програмне забезпечення, авторські права тощо.

Більша частина нематеріальних активів має певний матеріальний носій.
Наприклад, дискета є матеріальним носієм програмного комп’ютерного
забезпечення, а на папері міститься угода про авторські права. Проте
фізична субстанція в цьому разі є вторинною по відношенню до
нематеріального компоненту – інформації.

У разі, коли первинним є матеріальний елемент, об’єкт слід обліковувати
у складі основних засобів.

Наприклад, програмне забезпечення верстата, яким керує комп’ютер, є
невід’ємною частиною пов’язаного з ним апаратного забезпечення та
обліковується у складі основних засобів.

Ідентифікований актив – це придбаний актив, який на дату придбання
відповідає наступним критеріям:

оцінка активу може бути достовірно визначена;

в майбутньому при його використанні очікується отримання економічних
вигод.

Можливість ідентифікації означає, що актив можна відокремити від
підприємства.

Найширший перелік видів і основних характеристик нематеріальних активів
відображено у Порядку експертної оцінки нематеріальних активів [23.].

Цим документом визначено, що нематеріальні активи – це об’єкти права
інтелектуальної власності; об’єкти права користування ресурсами
природного середовища; об’єкти права користування економічними,
організаційними та іншими вигодами; гудвіл.

До об’єктів права інтелектуальної власності належать:

Право власності на винахід засвідчується патентом. Об’єктами винаходу
можуть бути продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура
клітин рослини і тварини) і спосіб.

Право власності на корисну модель засвідчується патентом. Об’єктом
корисної моделі може бути конструктивне використання пристрою;

Право власності на промисловий зразок засвідчується патентом. Об’єктами
промислового зразка можуть бути форма, малюнок або розфарбування або їх
поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу і
призначені для задоволення естетичних і ергономічних потреб.

Право власності на знаки для товарів і послуг засвідчується свідоцтвом.
Об’єктами права власності на знак можуть бути словесні, образні, об’ємні
та інші позначення або їх комбінації, виконані в будь-якому кольорі або
поєднанні кольорів;

Право власності на сорт засвідчується патентом. Патент на сорт засвідчує
авторство на сорт і виключне право на його використання. Перелік родів і
видів рослин, на сорти яких видаються патенти, визначається Кабінетом
Міністрів України;

Право власності на фірмове найменування. Юридична особа має своє
найменування. Права й обов’язки господарських організацій, пов’язані з
користуванням фірмовим найменуванням, виробничими марками і товарними
знаками, що визначаються чинним законодавством.

Право власності на програми для ЕОМ. Право на опублікування,
відтворення, поширення та інші дії з введення до господарського обігу
сукупності даних і команд, які призначені для функціонування ЕОМ та
інших комп’ютерних пристроїв із метою одержання певного результату.

Право власності на базу даних. Право на опублікування, відтворення,
поширення та інші дії з введення до господарського обігу сукупності
даних (статей, розрахунків тощо), систематизованих для пошуку й обробки
за допомогою ЕОМ.

Право власності на науково-технічну інформацію. Об’єктами
науково-технічної інформації можуть бути результати науково-технічних,
виробничих робіт та іншої науково-технічної діяльності, які зафіксовано
у формі, що забезпечує їх відтворення, використання і поширення.

До об’єктів права користування ресурсами природного середовища належать:

Право користування земельною ділянкою. Право покупця на подальше
господарське або інші використання земельної ділянки. До такого права
належить також право оренди земельної ділянки.

Право користування кадрами. Право користування кадрами, у тому числі на
розробку корисних копалин.

Право на користування геологічною та іншою інформацією про природне
середовище. Право на використання геологічної, геоморфологічної та іншої
інформації про стан і можливості господарського використання елементів
природного середовища, природного середовища в цілому, яка є у звітах,
картах, інших матеріалах.

Право на користування іншими ресурсами природного середовища. Право на
використання водних, біологічних та інших ресурсів, які в будь-якій мірі
діють на рівень екологічної безпеки життєдіяльності підприємства,
населеного пункту, регіону тощо.

До об’єктів права користування економічними, організаційними та іншими
вигодами належать:

Економічні вигоди від користування монопольним положенням на ринку. Факт
монопольного панування на ринку виробництва товарів здійснення послуг
визначається на підставі інформації, наданої Антимонопольним комітетом
України.

Право на використання економічних та інших привілеїв. Права на
користування податковими, господарськими, іншими привілеями і
користування майном. Визначаються на підставі документів, які
засвідчують ці права. Право користування податковими привілеями
визначається на підставі інформації, наданої податковою інспекцією.

До нематеріальних активів належить також гудвіл. В різних організаційних
документах про гудвіл написано різними словами:

Гудвіл – нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця
між балансовою вартістю активів підприємства та його звичайною вартістю
як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання
кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів
(робіт, послуг), нових технологій тощо (п. 1.7 ст. 1 ЗУ «Про
оподаткування прибутку підприємств»).

Гудвіл (ділова репутація) – комплекс заходів, спрямованих на збільшення
прибутку підприємств без відповідного збільшення активних операцій,
включаючи використання кращих управлінських здібностей, домінуючу
позицію на ринку продукції (робіт, послуг), нові технології (п. 11
Порядку експертної оцінки нематеріальних активів, затверджено наказом
ФДМУ та Держкомітету з питань науки і технологій від 27.07.95р.
№969/97).

Гудвіл – перевищення вартості придбання над часткою покупця у
справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов’язань
на дату придбань (п. 4 Загальних положень ПБО19 “Об’єднання
підприємств”). Тобто, вартість будь-якого підприємства, взятого в цілому
як єдиний майнових – господарський комплекс, відрізняється від сукупної
вартості його активів та зобов’язань. Іншими словами, між вартістю
підприємства та чистою вартістю його майна завжди існує різниця. Ця
різниця і є гудвілом, вона може бути або позитивною, або негативною.
Позитивний гудвіл означає, що вартість підприємства перевищує сукупну
вартість його активів та зобов’язань через наявність стабільних
покупців, визнану ділову репутацію, діяльність у сфері маркетингу та
збуту, технічні ноу-хау, ділові зв’язки, досвід управління, рівень
кваліфікації персоналу тощо. Таким чином, позитивний гудвіл – це
надбавка до ціни, яку сплачує покупець в очікуванні майбутніх
економічних вигод. На противагу негативний гудвіл – це надбавка до ціни,
яку сплачує покупець в очікуванні майбутніх економічних вигод. На
противагу негативний гудвіл – це свого роду знижка з ціни, яка засвідчує
відсутність цих факторів [32].

У відповідності до П(С)БО №8 нематеріальні активи поділяються на
декілька груп (див табл.. 1.1). група нематеріальних активів – це
сукупність нематеріальних активів однотипних за призначенням та умовами
використання.

Таблиця 1.1 [6. с. 81]

Групи нематеріальних активів та їх складові

Нематеріальні активи

Права користування природними ресурсами надрами та іншими ресурсами
природного середовища;

геологічною та іншою інформацією про природне середовище;

інші аналогічні права

Права користування майном земельною ділянкою;

будівлею;

право на оренду приміщень;

інші аналогічні права

Права на знаки для товарів і послуг товарні знаки;

торгові марки;

фірмові назви;

інші аналогічні права

Права на об’єкти промислової власності на винаходи;

на корисні моделі;

на промислові зразки;

на сорт рослин;

на породи тварин;

на ноу-хау;

на захист від недобросовісної конкуренції;

інші аналогічні права

Авторські і суміжні з ними права на літературні і музикальні твори;

на програми для ЕОМ;

на бази даних;

інші аналогічні права

Гудвіл Гудвіл

Інші нематеріальні активи на провадження діяльності;

на використання економічних та інших привілеїв;

інші аналогічні права

Отже, підсумовуючи наведені вище визначення терміна “нематеріальний
актив”, можна зробити висновок: основні характеристики цих активів –
вартість (визначена або експертним шляхом, або за сумою витрат на його
придбання, або за сумою витрат на приведення активу до стану, в якому
його можна використовувати), тривалий (але не завжди заздалегідь
визначений) термін використання, відсутність матеріального складу
(фізичної структури), прибутковість для підприємства від використання
нематеріального активу у виробничому процесі і непередбачуваність цього
рівня прибутковості в майбутньому [16. с. 12].

Оцінка нематеріальних активів та документування господарських операцій з
їх обліку

З метою відображення нематеріальних активів в системі рахунків та
бухгалтерському балансі їх необхідно піддати оцінці.

Згідно з П(С)БО №8 придбаний нематеріальний актив визначається як актив,
тобто відображається в балансі, якщо:

Існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні
вигоди, пов’язані з використанням такого активу;

Можна достовірно визначити його вартість.

Майбутні економічні вигоди від використання нематеріального активу
можуть бути отримані у вигляді доходу від реалізації продукції (послуг),
економії витрат або в інший спосіб. Наприклад, придбана ліцензія на
використання нової технології може забезпечити економію витрат [10. с.
43].

Ймовірність економічних витрат оцінює керівник підприємства на основі
свідчень. Які є в його розпорядженні на момент визнання активу.

Придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі
тоді, коли його можна:

використати окремо або разом з іншими активами у виробництві товарів або
наданні послуг, призначених для реалізації;

обміняти на інші активи;

використати на погашення заборгованості;

розподілити між власниками підприємства;

використовувати у господарській діяльності підприємства, направленій на
отримання прибутку.

Нематеріальні активи отримані в результаті розробки слід визнавати
(відображувати) в балансі лише за умови, що підприємство може
продемонструвати:

технічну можливість доведення нематеріального активу до стану, в якому
він придатний для реалізації або використання;

намір завершити створення нематеріального активу для продажу або
використання;

здатність використовувати або продавати нематеріальний актив;

ймовірність отримання майбутніх економічних вигод від активу (наявність
ринку для нематеріального активу або продукції, яка виготовлятиметься з
його допомогою, або інша корисність цього активу);

наявність відповідних технічних, фінансових та інших ресурсів,
необхідних для завершення розробки та використання або продажу
нематеріального активу;

здатність достовірно вимірювати витрати, пов’язані з нематеріальним
активом в процесі його розробки.

Якщо нематеріальний актив не відповідає зазначеним критеріям, то
витрати, пов’язані з його придбанням або створенням, визначаються
витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені, без
визнання таких витрат в майбутньому нематеріальним активом.

Не визнаються активом, а відносяться до складу витрат того звітного
періоду, в якому вони були здійснені:

витрати на дослідження;

витрати на підготовку та перепідготовку кадрів;

витрати на рекламу та просування продукції по ринку;

витрати на створення, реорганізацію та переміщення підприємства або його
частин;

витрати на підвищення ділової репутації підприємства (гудвіл), вартість
видань.

Гудвіл стає об’єктом бухгалтерського обліку лише при здійсненні угоди
купівлі – продажу підприємства в цілому або його частин. У
бухгалтерському обліку гудвіл відображається як різниця між фактичною
ціною продажу підприємства та сукупною вартістю його активів і пасивів у
відповідності до останнього бухгалтерського балансу підприємства.

Придбані або створені нематеріальні активи зараховуються на баланс
підприємства по первісній вартості. Первісною вартістю нематеріальних
активів є їхня собівартість, яку визначають з урахуванням способу
отримання підприємством (рис.2.1)

Рис. 2.1 Шляхи надходження нематеріальних активів [10. с. 43]

Первісною вартістю придбаного нематеріального активу в обмін на платежі
або зобов’язання сплатити грошові кошти буде ціна придбання (в тому
числі ввізне мито та безповоротні податки) та усі витрати, прямо
пов’язані з приведенням активу в стан використання за призначенням
(гонорари за юридичні послуги, плата за реєстрацію тощо). Торговельні
знижки не включаються до собівартості придбаного активу.

Витрати на виплату процентів за кредит не включаються в первісну
вартість нематеріальних активів, придбаних (створених) повністю або
частково за рахунок кредиту банку.

Первісна вартість нематеріального активу, придбаного в результаті обміну
на подібний обкат, рівна залишковій вартості переданого нематеріального
активу. Якщо залишкова вартість переданого об’єкту перевищує його
справедливу вартість, то первісною вартістю нематеріального активу,
отриманого в обмін на подібний об’єкт, являється його справедлива
вартість з включенням різниці у фінансові результати (витрати) звітного
періоду.

Первісна вартість нематеріального активу, придбаного в обмін на
неподібний об’єкт, дорівнює справедливій вартості переданого
нематеріального активу, скоригованій на будь-яку суму грошових коштів
або їх еквівалентів, передану в процесі цієї операції. Первісною
вартістю безоплатно отриманих нематеріальних активів являється їх
справедлива вартість на дату отримання.

При внесенні нематеріальних активів до статутного капіталу первісною
вартістю таких нематеріальних активів визначається узгоджена
засновниками (учасниками) підприємства справедлива вартість.

Нематеріальні активи можуть бути отримані також у результаті придбання
одним підприємством іншого. При цьому придбані нематеріальні активи
оцінюють за справедливою вартістю, якою є ринкова ціна активу. Якщо для
цього об’єкту немає активного ринку, його справедливою вартістю є сума,
яка має бути сплачена за цей об’єкт в операції між незалежними,
обізнаними та зацікавленими сторонами на дату придбання іншого
підприємства. Для визначення цієї суми підприємству доцільно врахувати
попередній досвід здійснення операцій з подібними активами.

Нематеріальні активи можуть бути придбані в комплексі з іншими
нематеріальним активами.

Придбаний комплекс нематеріальних активів оцінюють аналогічно оцінці
окремих активів. Однак у цьому разі може виникнути проблема розподілу
загальної собівартості між окремими активами. У практиці такий розподіл
звичайно здійснюють пропорційно справедливій вартості придбаних
нематеріальних активів.

У разі визнання нематеріального активу, створеного підприємством, до
його собівартості включають усі витрати на його створення, виробництво і
підготовку до використання, які можуть бути прямо віднесені до активу
або розподілені на послідовних та розсудливих засадах. Первісна вартість
нематеріальних активів, створених підприємством, включає прямі витрати
на оплату праці, прямі матеріальні витрати, інші витрати, безпосередньо
пов’язані з створенням цього нематеріального активу і доведенням його в
стан придатності для використання по призначенню (мито, сплачене за
реєстрацію юридичного права, амортизація патентів і ліцензій, які були
використані для створення нематеріального активу тощо).

Первісна вартість нематеріальних активів збільшується на суму витрат,
пов’язаних з удосконаленням цих нематеріальних активів і підвищенням їх
можливостей і терміну використання, які будуть сприяти збільшенню
початково очікуваних майбутніх економічних вигод.

Витрати, які здійснюються для підтримки об’єкту в придатному для
використання стані і отримання початково визначеного розміру майбутніх
економічних вигод від його використання, включаються в склад витрат
звітного періоду.

Обов’язковою ознакою нематеріального активу є відсутність матеріальної
форми, по відношенню до будь-якого об’єкту, що приймається на облік,
проте, повинні бути документи, що його ідентифікують, тобто
підтверджують існування самого об’єкту та права підприємства на його
використання в тій чи іншій формі. До таких документів відносяться,
насамперед, документи, що описують нематеріальний актив або порядок його
використання, а також документи, що підтверджують ті чи інші майнові
права підприємства.

Право користування землею приймаються на облік на підставі оформленої у
відповідності з встановленим законодавством порядком документації, що
підтверджує право підприємства на земельну ділянку.

Право на винахід, корисні моделі, промислові зразки підтведжується
відповідними патентами та ліцензіями договорами. Що ж стосується
ноу-хау, то підприємство повинно мати повний вербальний або винахідний
опис. Підтвердженням права на товарний знак є свідоцтво або договір
уступки, зареєстрований належним чином. Геологічна та інша інформація
про надра представляється у вигляді геологічних звітів, карт та інших
матеріалів.

Для документування операцій з обліку нематеріальних активів
використовують типові форми документів для обліку основних засобів, до
яких додаються документи, що описують сам об’єкт або порядок його
використання, а також документи, що підтверджують ті або інші майнові
права підприємства. [6. с. 89].

Рух нематеріальних активів оформляється такими первинними документами:

“Акт приймання – передачі нематеріальних активів,” який застосовується
для оформлення зарахування до складу нематеріальних активів активів
окремих об’єктів.

“Акт ліквідації нематеріальних активів”, який застосовується для
оформлення вибуття окремих об’єктів нематеріальних активів.

“Акт переоцінки нематеріальних активів”, який застосовується для
оформлення результатів проведеної переоцінки нематеріальних активів.

На підставі первинних документів рух нематеріальних активів протягом
звітного періоду відображається в облікових регістрах, інформація яких
потім використовується для заповнення Головної книги та форм звітності.
За кредитом рахунка 12 “Нематеріальні активи” ведеться журнал № 4
(перший розділ), а за дебетом – допоміжна відомість №4.3

РОЗДІЛ ІІ

Облік нематеріальних активів та шляхи його удосконалення

Облік наявності та руху нематеріальних активів в системі рахунків

Відповідно до вимог Національних стандартів бухгалтерського обліку
відображення наявності та руху нематеріальних активів здійснюється на
активному рахунку класу першого 12 “Нематеріальні активи” за
відповідними групами. Цей рахунок призначений для обліку і узагальнення
інформації про наявність та рух нематеріальних активів. По дебету цього
рахунка відображається придбання або отримання в результаті розробки
нематеріальних активів, які обліковуються за первісною вартістю, та сума
дооцінки таких активів, а по кредиту – вибуття нематеріальних активів
внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання
підприємством в подальшому економічних вигод від їх використання та сума
уцінки таких нематеріальних активів.

Надходження нематеріальних активів на підприємство може відбуватися
наступними шляхами:

Придбання нематеріальних активів:

за грошові кошти;

шляхом бартерного обміну (як в обмін на подібні, так і в обмін на
неподібні активи).

Отримання нематеріальних активів як внеску засновника до статутного
фонду підприємства.

Самостійне виготовлення об’єкта нематеріальних активів.

Безкоштовне отримання об’єкта нематеріальних активів.

Розглянемо як відображаються в бухгалтерському обліку найбільш типові
шляхи надходження об’єктів нематеріальних активів.

Для наочності розгляд порядку відображення в бухгалтерському обліку
операцій щодо придбання нематеріальних активів проведемо на умовних
числових прикладах

Приклад 1.

Підприємство придбало комп’ютерну програму “1 С Бухгалтерія” вартістю
1040 грн., крім того, ПДВ 20% -208 грн.

Вартість установлення програми складає 50 грн, крім того, ПДВ 20% – 10
грн.

Оплата вартості придбаної програми та вартості її встановлення здійснена
у звітному періоді.

Приклад 2.

На виконання бартерної угоди підприємство здійснило маркетингові послуги
вартістю 1500 грн, крім того, ПДВ 20% – 300 грн. Собівартість послуг у
виконавця – 1000 грн. У звітному періоді булла здійснена заключна
бартерна операція, в результаті якої підприємство отримало об’єкт
нематеріальних активів.

Порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з надходження
об’єктів нематеріальних активів шляхом їх придбання за грошові кошти та
за бартерною угодою наведений у таблиці 2.2.

Таблиця 2.1

Типова кореспонденція з обліку надходження об’єктів нематеріальних
активів шляхом їх придбання за грошові кошти та за бартерною угодою

Зміст операції Сума, грн.. Кореспонденція рахунків

Д-т К-т

Приклад 1

Відображається оприбуткування комп’ютерної програми 1040 154

“Придбання (створення) нематеріальних активів” 631

“Розрахунки з вітчизняними постачальниками”

Відображається податковий кредит з ПДВ 208 641

“Розрахунки за податками” 631

Відображаються витрати на встановлення програми 50 154 631

Відображається податковий кредит з ПДВ 10 641 631

Відображається оплата постачальнику комп’ютерної програми та витрати на
її придбання 1308 631 311

“Поточні рахунки в національній валюті”

Відображається введення в експлуатацію експлуатацію комп’ютерної
програми 1090 12 “Нематеріальні активи” 154

Приклад 2

Відображається надання маркетингових послуг 1800 361

“Розрахунки з вітчизняними

постачальниками” 703

“Дохід від реалізації робіт і послуг”

Відображається податкове зобов’язання з ПДВ 300 703 641

“Розрахунки за податками”

Відображається собівартість реалізації наданих маркетингових послуг 1000
903

“Собівартість реалізованих робіт і послуг” 23

“Виробництво”

Відображається оприбуткування об’єкта нематеріальних активів 1500 154

“Придбання (створення) нематеріальних активів” 631

Відображається податковий кредит з ПДВ 300 641 631

Відображається введення в експлуатацію об’єкта нематеріальних активів
1500 12

“Нематеріальні активи” 154

Здійснення зіставлення розрахунків за бартерною операцією 1800 631 361

Ще одним шляхом надходженням нематеріальних активів на підприємство є
отримання їх як внеску до статутного капіталу.

При формуванні статутного капіталу товариства в бухгалтерському обліку
робиться запис по дебету рахунка 46 “Неоплачений капітал” та кредиту
рахунка 40 “Статутний капітал” на загальну суму зареєстрованого
статутного капіталу.

Операції з оприбуткування об’єкта нематеріальних активів як внеску до
статутного капіталу засновником відображаються в бухгалтерському обліку
по дебету рахунка 12 ”Нематеріальні активи” та кредиту рахунка 46
“Неоплачений капітал” за справедливою вартістю, узгодженою засновниками.

Суб’єкт господарювання можу самостійно виготовити об’єкт нематеріальних
активів. Собівартість самостійно виготовлених нематеріальних активів
формується на дебеті рахунка 15 “Капітальні інвестиції”. Після
оформлення права власності на такі нематеріальні активи їх собівартість
складає первинну вартість та списується з кредиту рахунка 15 “Капітальні
інвестиції” у дебет рахунка 12 “Нематеріальні активи”.

Нематеріальні активи можуть надходити на підприємство шляхом
безоплатного їх отримання. У бухгалтерському обліку вартість
безоплатного отримання об’єктів нематеріальних активів відображається по
дебету рахунка 12 “Нематеріальні активи” та кредиту рахунка 42
“Додатковий капітал” субрахунок 4 “Безоплатно одержані необоротні
активи”.

Реалізація права власності на нематеріальні активи може здійснюватися
наступними шляхами:

Реалізація нематеріальних активів (з переходом права власності на них).

Реалізація права на користування або розпорядження нематеріальними
активами (без переходу права власності на самі нематеріальні активи).

Здійснення фінансових вкладень нематеріальними активами до статутного
капіталу інших підприємств.

Безкоштовна передача об’єкта нематеріальних активів.

Ліквідація об’єкта нематеріальних активів за ініціативи власника.

Нестача нематеріальних активів, виявлена при інвентаризації.

Вищевикладене проілюстровано на наступних прикладах.

Приклад 3.

Первісна вартість права власності на програми для ЕОМ становить 10000
грн. сума нарахованої амортизації виходячи з терміну корисного
використання (5 років) – 4000 грн.

Ціна реалізації об’єкта – 12000 грн., крім того ПДВ 20% – 2400 грн.

Приклад 4.

Підприємство на підставі укладеної угоди надає контрагенту для
просування продукції власного виробництва право на використання торгової
марки. Щомісячний розмір роялті до розірвання угоди становить 100 грн.,
крім того ПДВ 20% – 200 грн.

Порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з реалізації
об’єктів нематеріальних активів та реалізації права на користування
об’єктами нематеріальних активів наведений у таблиці 2.3.

Таблиця 2.2

Типова кореспонденція з обліку реалізації об’єктів нематеріальних
активів та реалізації права на користування об’єктами нематеріальних
активів.

Зміст операції Сума, грн.. Кореспонденція рахунків

Д-т К-т

Приклад 3

Відображається момент реалізації комп’ютерної програми 14400 361

“Розрахунки з вітчизняними покупцями” 742

“Дохід від реалізації необоротних активів”

Відображається податкове зобов’язання з ПДВ 2400 742 641

“Розрахунки за податками”

Відображається списання раніше нарахованої амортизації 4000 133

“Знос нематеріальних активів” 12

“Нематеріальні активи”

Відображається списання балансової вартості комп’ютерної програми 6000
972

“Собівартість реалізованих необоротних активів” 12

“Нематеріальні активи”

Відображається отримання оплати від покупця 14400 311

“Поточні рахунки в національній валюті” 361

Відображається отримання щомісячної суми раялті 1200 311

“Поточні рахунки в національній валюті” 377

“Розрахунки з іншими дебіторами”

Відображається реалізація права на використання торгової марки 1200 377
746

“Інші доходи від звичайної діяльності”

Відображається податкове зобов’язання з ПДВ 200 746 641

“Розрахунки за податками”

Одним із шляхів розпорядження власними нематеріальними підприємства може
бути вкладання їх до статутного капіталу іншого підприємства.
Здійснювати такого виду фінансові вкладення можна як шляхом передачі
права власності на об’єкт, так і шляхом передачі права використання
об’єкта нематеріальних активів.

Зазначені ситуації наведені у наступних числових прикладах.

Приклад 5.

Первісна вартість об’єкта нематеріальних активів, що передається як
внесок до статутного капіталу товариства, – 300 грн. сума нарахованого
зносу (з урахуванням терміну корисного використання) – 600 грн.
справедлива вартість внеску – 5000 грн.

Приклад 6.

Як внесок до статутного капіталу товариства передається право на
користування технологією виготовлення поліетиленових пакетів.
Справедлива (експертна) вартість становить 10000 грн.

Порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій, пов’язаних зі
здійсненням фінансових вкладень шляхом формування статутного капіталу
інших підприємств наведений у таблиці 2.4

Таблиця 2.3

Типова кореспонденція з обліку фінансових вкладень нематеріальними
активами до статутного капіталу інших підприємств

Зміст операції Сума, грн.. Кореспонденція рахунків

Д-т К-т

Приклад 5

Відображається передача нематеріального до статутного капіталу за
балансовою вартістю 2400 14

“Довгострокові фінансові інвестиції” 12

“Нематеріальні активи”

Відображається списання раніше нарахованої амортизації на об’єкт, що
передається 600 133

“Знос нематеріальних активів” 12

“Нематеріальні активи”

Відображається перевищення узгодженої вартості над балансовою вартістю
об’єкта, що передається 2600 14 746

“Інші доходи від звичайної діяльності”

Відображається податкове зобов’язання з ПДВ 1000 977

“Інші витрати звичайної діяльності” 641

“Розрахунки за податками”

Приклад 6

Відображається передача права на користування об’єктом нематеріального
активу 10000 14

“Довгострокові фінансові інвестиції” 746

“Інші доходи від звичайної діяльності”

Відображається податкове зобов’язання з ПДВ 2000 97

“Інші витрати” 64

“Розрахунки за податками і платежами”

Реалізуючи право власності на нематеріальні активи, підприємство може
безоплатно передавати їх іншим суб’єктам господарської діяльності.

Зазначена ситуація наведена в наступному числовому прикладі.

Приклад 7.

Звичайна ціна об’єкта нематеріальних активів, що передається
безкоштовно, – 18000 грн. первісна вартість об’єкта нематеріальних
активів становить 10000 грн. Сума нарахованої амортизації (з урахуванням
терміну корисного використання) – 3000 грн.

Порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з передачі
об’єкта та права на використання об’єкта нематеріальних активів
наведений у таблиці 2.5

Таблиця 2.4

Типова кореспонденція з обліку безкоштовно переданих нематеріальних
активів іншим суб’єктам господарської діяльності

Зміст операції Сума, грн.. Кореспонденція рахунків

Д-т К-т

Приклад 7

Відображається момент передачі права власності на об’єкт нематеріальних
активів 7000 977

“Інші витрати звичайної діяльності” 12

“Нематеріальні активи”

Відображається списання раніше нарахованої амортизації 3000 13

“Знос нематеріальних активів” 12

Відображається податкове зобов’язання з ПДВ з розрахунку звичайної ціни
3000 977 641

“Розрахунки за додатками”

Керівництвом або власником суб’єктом господарювання може бути прийнято
рішення про списання з балансу об’єкта нематеріальних активів до
закінчення терміну його повного зносу за умови, що об’єкт вже не
відповідає характеристикам активу підприємства.

Порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій зі списання
об’єкта нематеріальних активів за самостійним рішенням керівництва
суб’єкта господарювання або у зв’язку з їх нестачею (псуванням)
регламентується Інструкцією № 159 [24].

Методика розрахунку розміру збитків від нестачі (псування) об’єктів
нематеріальних активів наведена у Порядку визначення розміру збитків від
розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (далі –
Порядок № 116). [30].

Згідно Порядку №116 розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення
(псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю
згаданих цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не
нижче 50% від балансової вартості на момент установлення такого факту з
урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Державний комітет
статистики, відповідного розміру ПДВ та розміру АЗ за формулою:

Рз = ((Бв – А)*Іінф + ПДВ + АЗ) * 2, де (2.3)

Рз – розмір збитків;

Бв – балансова вартість на момент установлення факту нестачі;

А – амортизаційні відрахування;

Іінф = загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі
щомісячно визначених Державним комітетом статистичних індексів інфляції;

ПДВ – розмір податку на додану вартість;

АЗ – розмір акцизного збору.

Вище зазначені ситуації наведені у наступних прикладах.

Приклад 8.

За рішенням керівництва підприємства списується морально застаріла
бухгалтерська програма до настання строку повного її зносу. Первісна
вартість програми – 600 грн. сума нарахованого зносу складає 200 грн.

Приклад 9.

При інвентаризації виявлена нестача пристрою, на який підприємство має
патент як на винахід встановлено інвентаризаційною комісією, що нестача
сталася з вини матеріально-відповідальної особи.

За даними бухгалтерського обліку первісна вартість становить 1000 грн.
сума нарахованого зносу – 300 грн. місяць отримання патенту (тобто
підтвердження права власності) – січень 1999 року. Місяць виявлення
нестачі – березень 2000 року. Загальний індекс інфляції за період з
січня 1999 року по лютий 2000 року включно становить 101.7%.

Щоб визначити розмір збитків від нестачі нематеріальних активів
необхідно розрахувати суму ПДВ, яку необхідно сплатити до бюджету.

Розрахунок суми ПДВ:

Залишкова вартість пристрою на момент виявлення нестачі з урахуванням
загального індексу інфляції:

(1000 – 300) * 101,7% – 711 грн. 90 коп.

Сума ПДВ для формули:

711,90 * 20 / 100 = 142 грн. 38 коп.

Розмір збитків до відшкодування:

((1000-300) * 101,7% + 142,38) * 2 = 1708 грн. 56 коп.

Порядок відображення в бухгалтерському обліку вищезазначених операцій
наведений у таблиці 2.6

Таблиця 2.5

Типова кореспонденція з обліку списання нематеріальних активів за
самостійним рішенням керівництва суб’єкта господарювання або у зв’язку з
їх нестачею (псуванням)

Зміст операції Сума, грн.. Кореспонденція рахунків

Д-т К-т

Приклад 8

Відображається списання балансової вартості об’єкта нематеріальних
активів 400 976

“Списання необоротних активів” 12

“Нематеріальні активи”

Відображається списання залишкової вартості об’єкта нематеріальних
активів 200 13

“Знос нематеріальних активів” 12

Відображається зменшення податкового кредиту з ПДВ з розрахунку
недоамортизованої вартості об’єкта (методом червоного спорно) 80 977

“Інші витрати звичайної діяльності” 641

“Розрахунки за податками”

Зміст операції Сума, грн.. Кореспонденція рахунків

Приклад 9

Відображається списання залишкової вартості об’єкта нематеріальних
активів 700 976

“Списання необоротних активів” 12

“Нематеріальні активи”

Відображається списання раніше нарахованого зносу на об’єкт
нематеріальних активів 300 13

“Знос нематеріальних активів” 12

Відображається сума до відшкодування за розрахунком 1708,56 375

“Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків” 746

“Інші доходи від звичайної діяльності”

Відображається суму ПДВ до сплати в бюджет 142,38 746 641

“Розрахунки за податками”

Відображається погашення заборгованості винною особою 1708,56 30

“Каса” 375

Відображається сума до сплати в бюджет (сума до відшкодування –
балансова вартість – ПДВ) 866,18 746 641

Облік амортизації нематеріальних активів, її нарахування

У процесі використання нематеріальні активи поступово втрачають
властивості, що обумовлюють отримання економічних вигод, внаслідок
фізичного та морального старіння.

У бухгалтерському обліку зменшення корисних властивостей нематеріальних
активів здійснюється шляхом нарахування амортизації.

У бухгалтерському обліку згідно П(С)БО №8 “Нематеріальні активи”
нарахування амортизації об’єктів нематеріальних активів здійснюється
протягом строку їх корисного використання, який встановлюється
підприємством самостійно у разі визнання такого об’єкта активом (тобто
при зарахуванні його на баланс), але не більше 20 років.

При визначенні строку корисного використання об’єкта нематеріальних
активів необхідно враховувати:

строки корисного використання подібних активів;

моральний знос, що передбачається;

правові або інші подібні обмеження щодо строків використання такого
об’єкта нематеріальних активів та інші чинники.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, в
якому нематеріальний актив став придатним для використання (у тому
звітному періоді, коли об’єкт нематеріальних активів був переданий до
експлуатації на підставі складання відповідного акта).

Припиняється нарахування амортизації, починаючи з місяця, наступного за
місяцем вибуття об’єкта нематеріального активу.

Метод амортизації нематеріальних активів обирається підприємством
самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. У
випадку, якщо зазначені умови визначити неможливо, то амортизація
нараховується із застосуванням прямолінійного методу.

Метод амортизації нематеріальних активів обирається підприємством
самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. У
випадку, якщо зазначені умови визначити неможливо, то амортизація
нараховується із застосуванням прямолінійного методу.

Амортизація нематеріальних активів нараховується із застосуванням таких
методів:

Зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації
визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного
року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та
річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у %) обчислюється як
різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років
корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної
вартості об’єкта на його первісну вартість.

Прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума
амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на
початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування
амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється виходячи із
строку корисного використання об’єкта і подвоюється.

Кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток
вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний
коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до
кінця очікуваного строку використання об’єкта нематеріальних активів, на
суму числа років його корисного використання.

Виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток
фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої
ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням
вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт,
послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням
об’єкта нематеріальних активів.

Згідно з П(С)БО №8 при застосуванні прямолінійного методу, за яким річна
сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на
очікуваний період часу використання об’єктом нарахування амортизації є
первісна вартість нематеріальних активів.

Під час розрахунку вартості, яка амортизується, враховується також
ліквідаційна вартість нематеріальних активів, тобто їх залишкова
вартість на момент ліквідації.

Залишкова вартість об’єкта нематеріальних активів з метою нарахування
амортизації розраховується у таких випадках:

коли існує невідмовне зобов’язання іншої особи, щодо придбання такого
об’єкта наприкінці строку його корисного використання;

коли ліквідаційна вартість об’єкта може бути визначена на підставі
інформації існуючого активного ринку і очікується, що такий ринок
існуватиме наприкінці строку корисного використання такого об’єкта.

Під активним ринком розуміється ринок, який має наступні ознаки:

предмети, що продаються та купуються тут, є однорідними;

у будь-який час можна знайти зацікавлених продавців та покупців;

інформація про ринкові ціни є загальнодоступною.

Термін корисного використання нематеріальних активів та метод їх
амортизації можуть переглядатися у кінці звітного року, якщо у
наступному використання активу або зміни умов отримання майбутніх
економічних вигод.

У випадку зміни терміну корисного використання об’єкта нематеріальних
активів та методу амортизації такого об’єкта, спираючись на новий метод
нарахування амортизації і строку використання, амортизація нараховується
починаючи з місяця, наступного за місяцем змін.

У наведеній ситуації видається наказ по підприємству про зміни методу
нарахування амортизації та терміну корисного використання об’єкту
нематеріальних активів. При цьому об’єктом нарахування амортизації за
новим обраним методом є залишкова вартість об’єкта нематеріальних
активів на початок місяця, наступного за місяцем змін.

Амортизаційні відрахування проводяться до досягнення залишковою вартістю
об’єкта нематеріальних активів нульового значення.

Бухгалтерський облік нарахованої амортизації ведеться на контрактивному
рахунку класу першого 13 “Знос необоротних активів” субрахунок 3 “Знос
нематеріальних активів”. Нарахування амортизації відображається по
кредиту зазначеного субрахунку, списання (зменшення) суми раніше
нарахованої амортизації – дебету. Зменшення суми раніше нарахованої
амортизації може відбуватися в наслідок: вибуття нематеріальних активів
у зв’язку з їх реалізацією, внеску до статутного капіталу інших
суб’єктів господарської діяльності, їх безкоштовної передачі,
ліквідації, списання у зв’язку з нестачею або псуванням.

Аналітичний облік амортизації ведеться за видами таких нематеріальних
активів.

З метою узагальнення інформації про суму нарахованої амортизації за
всіма видами нематеріальних активів Планом рахунків бухгалтерського
обліку передбачений рахунок 83 “Амортизація” субрахунок 3 “Амортизація
нематеріальних активів”. По дебету зазначеного субрахунка відображається
сума нарахованої амортизації за всіма видами нематеріальних активів, по
кредиту – операцій із включення нарахованої амортизації до витрат
підприємства у звітному періоді.

Рахунок 83 “Амортизація” не має сальдо на кінець звітного періоду, а
отже, не знаходить відображення в балансі підприємства, оскільки виконує
“транзитну”, інформаційну функцію.

Рахунок 83 “Амортизація” застосовується, якщо обліковою політикою
підприємства передбачається використання рахунка класу 8 “Витрати за
елементами” для накопичення інформації про витрати за елементами.

Рахунки класу 9 “Витрати діяльності” можуть не використовувати малі
підприємства, які здійснюють облік витрат лише за елементами.

Накопичена у дебеті рахунка 83 “Амортизація” сума амортизаційних
відрахувань у кінці місяця списується на рахунки обліку витрат залежно
від того, використовуються на конкретному підприємстві рахунки класу 9
“Витрати діяльності” чи не використовуються.

У даному випадку сума нарахованої амортизації (у кінці року або
помісячно) безпосередньо відноситься на рахунок 79 “Фінансові
результати”.

У випадку, якщо підприємство застосовує рахунки обліку витрат класу 9
“Витрати діяльності”, суми амортизаційних відрахувань включаються до
відповідних виробничих, адміністративних, збутових та інших видів
витрат.

Підприємства, виходячи з виробничих потреб, можуть використовувати
рахунки класу 8 та 9 одночасно. У даному випадку сума нарахованої на
нематеріальні активи амортизації відобразиться на рахунку 83
“Амортизація” з наступним списанням її або у кореспонденцію з рахунком
23 “Виробництво”, або за рахунками класу 9.

Розглянемо порядок нарахування, відображення у бухгалтерському обліку
амортизації нематеріальних активів на наступному числовому прикладі.

Приклад.

Підприємство, що використовує рахунки обліку витрат 8 та 9 класу,
придбало комп’ютерну програму:

вартість придбання складає 2000 грн;

вартість витрат на встановлення програми становить 500 грн.

Таким чином, первинна вартість комп’ютерної програми – 2500 грн.

З урахуванням усіх обставин, згідно з наказом по підприємству строк
корисного використання даної комп’ютерної програми становить 5 років.

Планується (тобто є письмова угода іншого підприємства у вигляді листа),
що при досягненні залишковою вартістю комп’ютерної програми 500 грн.
(ліквідна вартість) вона буде реалізована (зазначений варіант реалізації
нематеріальних активів передбачений П(С)БО №8).

Отже, об’єктом для нарахування амортизації є 2000 грн.

Місячна сума амортизації до відображення у бухгалтерському обліку
становить:

2000 / (5*12) – 33 грн. 33 коп.

Порядок відображення зазначених операцій наведений у таблиці 2.7

Таблиця 2.7

Типова кореспонденція з обліку амортизації нематеріальних активів

Зміст операції Сума, грн.. Кореспонденція рахунків

Д-т К-т

Відображається на рахування амортизації на комп’ютерну програму 33,33
833

“Амортизація нематеріальних активів” 133

“Знос нематеріальних активів”

Зміст операції Сума, грн.. Кореспонденція рахунків

Д-т К-т

Відображається списання нарахованої амортизації в кінці місяця 33,33 92

“Адміністративні витрати” 833

Переоцінка нематеріальних активів та її відображення в обліку

З метою реальної оцінки нематеріальних активів підприємства П(С)БО №8
“Нематеріальні активи” передбачена можливість проведення переоцінки їх
залишкової вартості за справедливою вартістю на дату складання балансу.

Справедливою є така вартість, за якою може бути здійснений обмін або
оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленим
та незалежними сторонами. В даному випадку значення терміна “справедлива
вартість” є аналогічним значенню терміна “ринкова ціна”. Обов’язковою
умовою проведення переоцінки нематеріальних активів є існування
активного ринку щодо зазначених активів.

Ринок є активним за умови дотримання наступних вимог:

предмети, що продаються та купуються на такому ринку, є однорідними;

у будь-який час можна знайти зацікавлених продавців та покупців;

інформація про ринкові ціни є загальнодоступною.

Тобто мається на увазі, що підприємство проводить переоцінку
нематеріальних активів, якщо має змогу визначити їх справедливу вартість
на активному ринку (тобто ринкову ціну).

Чинними законодавчими та нормативними актами не передбачені документи,
що підтверджують визначену справедливу вартість.

Тому при здійсненні переоцінки нематеріальних активів підприємству
доцільно спиратися на відповідну інформацію, що наведена у статистичних
збірниках, прайсах, інших подібних інформаційних джерелах.

У випадку, якщо підприємство може отримати інформацію про справедливу
вартість тільки на нові нематеріальні активи, при визначенні
справедливої вартості для конкретного нематеріального активу необхідно
враховувати ступінь зносу такого активу та, відповідно, коригувати
справедливу вартість для його переоцінки.

Здійснюючи переоцінку об’єкта нематеріальних активів певної групи,
підприємство повинно переоцінювати всі інші об’єкти даної групи, крім
тих, за якими не існує активного ринку.

Як вже зазначалося, переоцінка проводиться на дату складання балансу.
Одночасно у П(С)БО №8 передбачено, що підприємство, яке здійснило
переоцінку об’єкта нематеріальних активів, повинно її проводити щорічно.

Згідно з Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову
звітність” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій
(а переоцінка нематеріальних активів є господарською операцією, оскільки
змінює активи та власний капітал підприємства) є первинний документ.
Таким первинним документом при переоцінці нематеріальних активів
виступає акт переоцінки. [19].

Механізм здійснення переоцінки нематеріальних активів складається з
трьох етапів:

Визначається справедлива вартість об’єкта, що переоцінюється.

Визначається індекс переоцінки:

Іп = справедлива вартість / залишкова вартість на дату складання
балансу.

Здійснюється розрахунок переоціненої первинної вартості та зносу
нематеріальних активів.

Переоцінена первинна вартість об’єкта розраховується як добуток індексу
переоцінки та початкової первинної вартості.

Переоцінений знос визначається як добуток індексу переоцінки та раніше
нарахованої суми зносу об’єкта нематеріальних активів.

Результат переоцінки нематеріальних активів підприємства може бути як
позитивним (дооцінка), так і негативним (уцінка) – залежно від динаміки
цін на об’єкт, що переоцінюється.

У бухгалтерському обліку і звітності у випадку першого проведення
переоцінки сума до оцінки залишкової вартості об’єкта нематеріальних
активів відображається у складі додаткового капіталу підприємства (на
рахунку 42 “Додатковий капітал”), а сума уцінки відображається у складі
витрат підприємства звітного періоду.

Як зазначалося вище, провівши переоцінку нематеріальних активів один
раз, підприємство зобов’язано її проводити щорічно у випадку, якщо
змінюється справедлива вартість. Переоцінку доцільно проводити на дату
складання річного бухгалтерського балансу.

При цьому з урахуванням результатів попередніх переоцінок у підприємства
може виникнути одна із наступних ситуацій:

Перевищення суми попередніх уцінок над сумою попередніх до оцінок.

Перевищення суми попередніх до оцінок над сумою попередніх уцінок.

Порядок відображення в бухгалтерському обліку поточної переоцінки
(дооцінки або уцінки) залежить від її результату та від результату
попередніх переоцінок.

Розглянемо кожний можливий варіант регулювання переоцінки нематеріальних
активів підприємства:

Варіант 1

Ситуація, при якій має місце перевищення суми попередніх уцінок над
сумою попередніх дооцінок.

У звітному періоді підприємство здійснює дооцінку об’єкта нематеріальних
активів. У такому випадку сума зазначеного перевищення включається до
складу доходів звітного періоду, а різниця між сумою поточної дооцінки
та таким перевищенням відображається у складі додаткового капіталу
підприємства. Якщо підприємство здійснює уцінку об’єкта не матеріальних
активів, то сума такої уцінки відображається у складі витрат звітного
періоду.

Варіант 2.

Ситуація, при якій має місце перевищення суми попередніх до оцінок над
сумою попередніх уцінок об’єкта нематеріальних активів.

При проведенні дооцінки її сума відображається у складі додаткового
капіталу підприємства. У випадку проведення уцінки перевищення суми
попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок у даній ситуації зменшує
додатковий капітал підприємства, а різниця між перевищенням та сумою
чергової уцінки включається до складу витрат звітного періоду.

Розглянемо порядок проведення переоцінок об’єктів нематеріальних активів
та відображення їх результатів у бухгалтерському обліку на таких
числових прикладах:

Приклад 1

Первісна вартість об’єкта нематеріальних активів становить 2400 грн.
Встановлений наказом по підприємству строк корисного використання 2
роки.

Місячна норма амортизації – 4,17% від первісної вартості. Сума раніше
нарахованого зносу даного об’єкта становить 300 грн. При складанні
балансу за звітний квартал підприємство проводить переоцінку залишкової
вартості такого об’єкта.

Справедлива вартість аналогічних об’єктів нематеріальних активів,
визначена на підставі інформації, що наведена у прайсах виробників,
становить 2600грн.

Спочатку визначається справедлива вартість об’єкта нематеріальних
активів з урахуванням ступеня раніше нарахованого зносу.

Ступінь зносу об’єкта :

(300/2400)*100 = 12,5%

Справедлива вартість з урахуванням ступеня зносу:

2600 – (2600*12,5%) = 2275 грн.

Індекс переоцінки визначається наступним чином:

2275 / (2400-300) = 1,08

Переоцінка первісна вартість об’єкта нематеріального активу становить:

2400*1,08 = 2592 грн.

Переоцінена вартість раніше нарахованого зносу становить:

300*1,08 = 324 грн.

Переоцінена залишкова вартість об’єкта дорівнює:

2592 – 324 = 2268 грн.

порядок відображення в бухгалтерському обліку результатів першої
дооцінки нематеріальних активів наведено в таблиці 2.8

Таблиця 2.7

Типова кореспонденція з обліку результатів першої дооцінки
нематеріальних активів.

Зміст операції Сума, грн.. Кореспонденція рахунків

Д-т К-т

Відображається сума до оцінки первісної вартості об’єкта нематеріальних
активів (2592-2400=192) 192 12

“Нематеріальні активи” 42

“Додатковий капітал”

Відображається сума до оцінки раніше нарахованого зносу (324-300=24) 24
42 133

“Знос нематеріальних активів”

Таким чином, в умовах першого проведення переоцінки склалася ситуація,
при якій сума попередньої до оцінки (168 грн) перевищує суму уцінки (0
грн).

При складанні балансу на наступний звітний період (рік) підприємство
проводить уцінку даного об’єкта нематеріальних активів.

За рік на даний об’єкт нематеріальних активів було нараховано знос у
сумі:

(2592*4,17%)*12 = 1297 грн.

Залишкова вартість об’єкта становить:

2592 = (1297+324) = 971 грн.

Ступінь зносу становить: (324+1297) / 2592 = 62,5%

Справедлива вартість об’єкта нематеріальних активів становить 2000 грн.

Справедлива вартість з урахуванням ступеня зносу дорівнює:

2000-(2000*62,5%) = 750 грн.

Індекс переоцінки:

750 / 971 = 0,77

Переоцінка первинна вартість об’єкта нематеріального активу:

2592*0,77 = 1996 грн.

Переоцінка вартість раніше нарахованого зносу становить:

1621*0,77 = 1248 грн.

Переоцінка залишкова вартість об’єкту дорівнює:

1996 – 1248 = 748 грн.

Сума уцінки залишкової вартості об’єкта нематеріальних активів становить
223 грн.(971-748)

Порядок відображення в бухгалтерському обліку результатів чергової
уцінки наведено в таблиці 2.9

Таблиця 2.8.

Типова кореспонденція з обліку результатів чергової уцінки
нематеріальних активів

Зміст операції Сума, грн.. Кореспонденція рахунків

Д-т К-т

Відображається сума перевищення попередньої до оцінки над сумою уцінки
168 42

“Додатковий капітал” 12

“Нематеріальні активи”

Відображається різниця між сумою чергової уцінки та зазначеним
перевищенням (223-168) 55 97

“Інші витрати”

5

“Уцінка необоротних активів” 12

Відображається до списання суми уцінки первинної вартості об’єкта
нематеріальних активів, що дорівнює сумі уцінки зносу даного об’єкта
(2592-223) 373 133

“Знос нематеріальних активів” 12

У випадку, якщо за результатами звітного року підприємство проводить до
оцінку, вона відображається у бухгалтерському обліку записами,
аналогічними до тих, що наведені у таблиці 2.10

Приклад 2

Первісна вартість об’єкта нематеріальних активів становить 2400 грн.
встановлений строк корисного використання – 2 роки. Місячна норма
амортизації – 4,17% від первісної вартості. Сума раніше нарахованого
зносу даного об’єкта становить 300 грн. При складанні балансу за звітний
квартал підприємство проводить переоцінку залишкової вартості такого
об’єкта.

Справедлива вартість аналогічних об’єктів нематеріальних активів,
визначена на підставі інформації, що наведена у прайсах виробників,
становить 2000 грн.

При цьому визначається справедлива вартість об’єкта нематеріальних
активів з урахуванням ступеня раніше нарахованого зносу.

Ступінь зносу об’єкта:

(300-2400)*100 – 12,5%

Справедлива вартість з урахуванням ступеня зносу:

2000 – (2000*12,5;) = 1750 грн.

Індекс переоцінки визначається наступним чином:

1750/(2400-300) = 0,83 грн.

Переоцінена первісна вартість об’єкта нематеріального активу становить:

2400*0,83 = 1992 грн.

Переоцінена вартість раніше нарахованого зносу становить:

300*0,83 = 249 грн.

Переоцінка залишкова вартість об’єкта дорівнює:

1992 – 249 = 1743 грн.

порядок відображення у бухгалтерському обліку результатів першої уцінки
нематеріальних активів наведено у таблиці 2.11

Таблиця2.10

Типова кореспонденція з обліку результатів першої уцінки нематеріальних
активів

Зміст операції Сума, грн.. Кореспонденція рахунків

Д-т К-т

Відображається сума уцінки залишкової вартості об’єкта нематеріальних
активів (2100-1743 = 357 грн.) 357 97

“Інші витрати”

5

“Уцінка необоротних активів” 12

“Нематеріальні активи”

Відображається сума уцінки раніше нарахованого зносу (300-249=51 грн.)
51 133

“Знос нематеріальних активів” 12

Таким чином, в умовах першого проведення уцінки об’єкта нематеріальних
активів склалася ситуація, при якій сума попередньої уцінки(357 грн.)
перевищує суму до оцінки (0 грн.).

При цьому складанні балансу на наступний звітний період (рік)
підприємство проводить до оцінку даного об’єкта нематеріальних активів.

За рік на даний об’єкт нематеріальних активів був нарахований знос у
сумі:

(1992*4,17%)*12 = 997 грн.

Залишкова вартість об’єкта становить:

1992-(997+249) = 746 грн.

Ступінь зносу становить:

(997+249)/1992=62,5%

Справедлива вартість об’єкта нематеріальних активів – 2500 грн.

Справедлива вартість з урахуванням ступеня зносу дорівнює:

2500-(2500*62,5%)=937,5 грн.

Індекс переоцінки:

937,5/746=1,26

Переоцінка первісна вартість об’єкта нематеріального активу становить:

1992*1,26=2509,9 грн.

Переоцінена вартість раніше нарахованого зносу становить:

1246*1,26=1569,96 грн.

Сума до оцінки залишкової вартості об’єкта нематеріальних активів
становить 194 грн. (9393,9-746).

Порядок відображення у бухгалтерському обліку результатів чергової до
оцінки наведено в таблиці 2.12

Таблиця 2.11

Типова кореспонденція з обліку результатів першої уцінки нематеріальних
активів

Зміст операції Сума, грн.. Кореспонденція рахунків

Д-т К-т

Відображення перевищення суми попередніх уцінок над сумою попередніх до
оцінок (357 грн.) 357 12

“Нематеріальні активи” 71

“Інший операційний доход”

Відображається різниця між сумою чергової до оцінки та зазначеним
перевищенням (357-194=163 грн.) 163 42

“Додатковий капітал” 12

Відображається донарахування суми до оцінки первісної вартості об’єкта
не матеріальних активів, що дорівнює сумі до оцінки зносу даного об’єкта
324 12 133

“Знос нематеріальних активів”

У випадку, якщо за результатами звітного року підприємство проводить
уцінку, вона відображається у бухгалтерському обліку записами,
аналогічними до тих, що наведено в таблиці 2.12

Нові підходи, щодо обліку та оцінки нематеріальних активів (гудвілу) в
Україні

На сучасному етапі становлення ринкових відносин методика і принципи
обліку нематеріальних активів є об’єктом пильної уваги бухгалтерів не
тільки в Україні, а й в усьому світі. Розробка методики і правил обліку
нематеріальних активів проводиться на рівні як окремих країн, так і
міжнародних організацій. Це є закономірним результатом загальних
тенденцій світового економічного розвитку, таких як активізація
міжнародного злиття і поглинання компанії, інтернаціоналізація
фінансових ринків, посилення конкурентної боротьби за лідерство у
світовій економіці.

У зв’язку з цим важливого значення набувають облік і відображення в
звітності об’єктів права власності підприємств України – нематеріальних
активів.

Вивчення літературних джерел і практики приватизації підприємств
показало, що бухгалтери відчувають значні труднощі при оцінці
нематеріальних активів, оскільки ще не отримали достатнього теоретичного
обґрунтування і практичного досвіду.

Отже, до нематеріальних активів належать об’єкти, які не мають
матеріальної форми і фізичних властивостей, але забезпечують
підприємству можливість отримання доходу протягом періоду корисного
використання.

Нематеріальні активи поділяються на дві групи:

Ті, що існують і можуть бути реалізовані індивідуально (патенти,
ліцензії, торгові знаки, програмне забезпечення ЕОМ, авторські права,
право на “ноу-хау” тощо).

Ті, що не можуть існувати окремо від підприємства і, відповідно, можуть
реалізуватись тільки з підприємством (гудвіл).

Нематеріальні активи, що належать до першої групи, мають визначену
вартість, тобто ту, яку можна визначити в будь-який момент.

Такі нематеріальні активи ще називають фіксованими активами. Що
стосується другої групи, тобто гудвілу, та його вартість неможливо
визначити до того часу, доки підприємство не буде продано.

Справа в тому, що нематеріальні активи, придбані в інших підприємств,
обов’язково оприбутковуються, тому що за них сплачено кошти, а
нематеріальні активи, створені безпосередньо на підприємстві,
оприбутковуються лише в разі їх користі для підприємства в майбутньому.
Це потрібно враховувати в процесі продажу підприємства. При цьому
вартість нематеріальних активів установлюється шляхом експертної оцінки.

Саме поняття нематеріальних активів з’явилося в Україні з початком
розвитку ринкових відносин, тобто з’явилася об’єктивна необхідність їх
використання підприємствами, а це, в свою чергу, поклало початок проблем
і відображання їх в обліку.

Виникає досить проблематичне запитання: як обліковувати нематеріальні
активи, термін використання яких менше одного року, або які
використовуються лише один раз? Вважаємо, що такі нематеріальні активи
недоцільно оприбутковувати на рахунку 12 “Нематеріальні активи”, а
відразу списувати їх вартість на витрати виробництва із щомісячним
рівномірним списанням на собівартість продукції. Слід зауважить, що
стосовно цього питання в нормативних документах України нічого не
сказано.

З розвитком ринкових відносин постають такі питання, як викуп, продаж за
конкурсом, на аукціоні підприємства, і тут обов’язково матиме місце
гудвіл. Це обумовлює доцільність вивчення досвіду його обліку іншими
країнами з метою визначення пропозицій щодо обліку гудвілу підприємством
України.

У зарубіжній практиці існують різноманітні методи обліку й оцінки
гудвілу:

1 – метод капіталізації, тобто відображення в складі активів без
амортизації;

– метод капіталізації з наступною періодичною амортизацією;

– негайне списання за рахунок власного капіталу.[8, с. 36.]

Прихильники першого підходу вважають, що гудвіл має бути капіталізований
тому. Що це вартість майбутньої вигоди, і у випадку успішного ведення
справ ця користь не зменшуватиметься. На їхню думку, амортизація гудвілу
призвела б до подвійного обліку витрат, тобто до відображення одночасно
витрат на підтримку гудвілу і витрат на його амортизацію. У свою чергу,
негайне списання гудвілу за рахунок прибутку не дає можливості правильно
визначити прибуток на інвестований капітал.

Прихильники другого підходу розглядають гудвіл як довгострокові ресурси,
що будуть використані в майбутньому. Виходячи з принципу відповідності,
витрати на придбання цих ресурсів мають бути зіставлені з доходом,
отриманим у результаті їх використання, що досягається за допомогою
періодичної амортизації.

Прихильники третього підходу не передбачають виділення гудвілу як
окремого елементу активу ірозглядають лише як перевагу кампанії в
цілому.

Вартість гудвілу в момент придбання списується за рахунок власного
капіталу.

Існують різноманітні підходи щодо обліку гудвілу в різних країнах. Так,
в Австрії, Канаді, Нідерландах, США, Швеції та Японії установлено
обов’язкову капіталізацію гудвілу з наступною амортизацією його протягом
строку, максимальна тривалість якого обмежена. Більш гнучкий підхід у
вирішенні даного питання, зокрема, капіталізувати гудвіл з наступною
амортизацією або негайно списувати його за рахунок капіталу, практикують
Великобританія, Німеччина, Італія, Мексика.

Отже, більшість країн світу в своїй практиці використовують методи
обліку гудвілу, які регулюються МСБО №22 “Облік гудвілу”, згідно з яким
і пропонуються два вищезгаданих методи списання придбаного гудвілу:

Списання гудвілу повністю за рахунок прибутку підприємства.

Списання вартості гудвілу частинами на витрати виробництва шляхом
нарахування зносу протягом терміну його використання.

В Україні згідно з діючим на сьогодні законодавством (Законом України
“Про оподаткування прибутку підприємств”) дозволено лише метод
капіталізації гудвілу без наступної його амортизації. На нашу думку,
достатньо влучно висловився Голов С, який зазначив, що “в умовах нашої
економіки відображення в балансі підприємств придбаних нематеріальних
активів, що не амортизуються, означає фіксацію потенційних збитків
підприємства, які стануть реальними при ліквідації його”.

Таким чином, перехід України до ринкової економіки є об’єктивною
причиною перегляду діючих правил і норм бухгалтерського обліку,
приведення їх у відповідність до нових реалій економічного життя. У
зв’язку з цим загальною необхідністю стають дослідження і розробка
практичних рекомендацій з методики обліку і звітності нового виду
активів підприємств України – нематеріальних активів.

На нашу думку, результатом таких досліджень повинна стати універсальна
методика, яка б ґрунтувалася на багатому міжнародному досвіді,
враховуючи національні особливості обліку.

РОЗДІЛ ІІІ Аналіз та аудит нематеріальних активів

Аналіз нематеріальних активів.

Нематеріальні активи – це економічна форма засобів праці в системі
виробничих відносин. Підвищення ефективності використання нематеріальних
активів має велике економічне значення. Збільшення їх віддачі приводить
до збільшення обсягу продукції без додаткових інвестицій, і являє собою
інтенсивний фактор розвитку економіки. Тому це є важливим напрямком
аналізу господарської діяльності підприємства.

Завдання аналізу полягають у вивченні складу, структури і динаміки
нематеріальних активів; забезпеченості ними підприємства; оцінці їх
стану.

Інформаційними джерелами для проведення аналізу нематеріальних активів
підприємства виступають бухгалтерський баланс, звіт про фінансово
майновий стан.

Аналіз нематеріальних активів можна розглядати як складову частину
аналізу фінансового (майнового) стану підприємства. Досягнення
підприємства сьогодні значною мірою залежать від місця і якості
нематеріальних активів. Щоб забезпечити постійність успіхів, необхідно
підтримувати і накопичувати запаси нематеріальних активів на
підприємстві. З цією метою необхідно проводити аналіз місця
нематеріальних активів у майні підприємства.

Для цього на підставі даних балансу підприємства складаємо таблицю 3.1

Таблиця 3.1

Аналіз місця нематеріальних активів у майні ВАТ “Опілля”(в грн..)

Показники, грн.. На початок року На кінець року Зміна (+/-)

1.Всього майна, вт.ч. 457100 623900 +166800

2. Основні засоби, необоротні активи, всього: 250000 297380 +47380

В % до вартості майна, з них: 54,7 47,7 -7

– нематеріальні активи 44000 68500 +24,500

– в % до основних засобів і необоротних активів 17,6 23,0 +5,4

– незавершене будівництво 56000 715000 +15500

– в % до основних засобів і необоротних активів 22,4 24,1 +1,7

– основні засоби 150000 157380 +7380

– в % до основних засобів і необоротних активів 60,0 52,9 -7,1

– оборотні (мобільні) засоби, всього: 207100 326520 +119420

– в % до вартості майна, з них: 45,3 52,3 +7

– запаси 125000 142130 +17130

– в % до оборотних засобів 60,0 43,5 -16,5

– грошові кошти і короткотермінові цінні папери 26500 34800 +8300

– в % до оборотних засобів 12,8 10,7 -2,1

– засоби в розрахунках 55600 149590 +93900

– в % до оборотних засобів 27,2 55,8 +28,6

Дані таблиці свідчать про те, що за звітний період на підприємстві
вартість нематеріальних активів збільшилася на 24500 грн, що є
позитивним. Це в свою чергу вплинуло на зміну питомої ваги
нематеріальних активів в структурі іммобілізованих активів (основних
засобів і необоротних активів). Вона збільшилася на 5,4% (з 17,6% до
23%).

На наступному етапі аналізу необхідно вивчити стан нематеріальних
активів (склад), їх структуру і динаміку у звітному періоді. Для цього
на підставі даних бухгалтерського обліку (зокрема, п’ятого розділу звіту
про фінансово-майновий стан підприємства) складаємо наступну аналітичну
таблицю 3.1

Таблиця 3.2

Аналіз складу і структури нематеріальних активів ВАТ “Опілля”(в грн..)

Види нематеріальних активів На початок року На кінець року Відхилення

? % ? % ? %

1. Права на винаходи та інші подібні об’єкти промислової та
інтелектуальної власності 13000 29,5 16000 3,4 +3000 -6,1

2. Права користування природними ресурсами 6000 36,4 31000 5,3 +15000
+8,9

Продовження таблиці 3.2

3. Програмні продукти 11000 25,0 4500 6,6 -6,5 18,4

4. Права на місце біржі – – – – – –

5. Знаки на товари і інші послуги, гудвіли, ноу-хау 4000 9,1 14000 20,4
+10000 11,3

6. Інші – – 3000 4,3 +3000 4,3

Всього нематеріальних активів 44000 100 68500 100 24500 –

Як видно з даних таблиці за звітний період на підприємстві в складі і
структурі нематеріальних активів відбулися значні зміни. Вартість
нематеріальних активів зросла на 24500 грн. найбільше збільшення
відбулося за рахунок прав користування природними ресурсами (15000 грн.)
і знаків на товари і інші послуги, гудвіли, ноу-хау (10000 грн.).

Зменшилася вартість програмних продуктів на 6500 грн. В складі
нематеріальних активів з’явилися інші нематеріальні активи на суму 3000
грн. Значні зміни вартості окремих видів нематеріальних активів
спричинили і зміни їх питомої ваги в загальній структурі. Найбільше
зросла питома вага знаків на товари і інші послуги, гудвіли, ноу-хау
(11,3%) і пав користування природними ресурсами (8,9).

Зменшилася питома вага програмних продуктів (18,4%) і прав на винаходи
та інші подібні об’єкти промислової та інтелектуальної власності (6,1%).

Важливе значення при проведенні аналізу має також вивчення стану і
динаміки нематеріальних активів у звітному періоді. Для цього
використовуємо показники:

коефіцієнт оновлення нематеріальних активів;

коефіцієнт вибуття нематеріальних активів;

коефіцієнт зносу нематеріальних активів.

Розрахунок коефіцієнтів проводиться за формулами

Коновлення = НМАн / НМА1, де (3.1)

НМАн – вартість нематеріальних активів, що поступили у звітному періоді;

НМА1 – вартість нематеріальних активів на кінець звітного періоду.

Квиюуття = НМАв / НМАо , де (3.2)

НМАв – вартість нематеріальних активів, що вибули у звітному періоді;

НМАо – вартість нематеріальних активів на початок звітного періоду.

Коефіцієнт зносу = З / НМА, де (3.3)

З – сума зносу нематеріальних активів на кінець звітного періоду;

НМА – початкова вартість нематеріальних активів на кінець звітного
періоду.

Приведені вище коефіцієнти аналізуються в динаміці. Для аналізу стану і
динаміки нематеріальних активів складаємо таблицю 3.3

Таблиця 3.3

Аналіз стану і динаміки нематеріальних активів (ВАТ “Опілля” (в грн..))

Показники, грн.. Минулий рік Звітний рік Відхилення

1. Наявність НМА на початок року 41600 44000 +2400

2. Поступило за рік НМА 8000 31000 +23000

3. Вибуло за рік НМА 5600 6500 +900

4. Наявність НМА на кінець року 44000 68500 +24500

5. Сукупність оновлення НМА, % 18,2 45,2 +27

6. Сукупність вибуття НМА, % 13,5 14,8 +1,3

7. Знос НМА на кінець року 16860 24450 +7590

8. Ступінь зносу НМА, % 38,3 35,7 -2,6

З таблиці видно, що на підприємстві високий рівень зносу нематеріальних
активів. У звітному році він становив 35,7%. В порівнянні з минулим
роком він зменшився не на велику величину на 2,6%. Разом з тим на
підприємстві високі темпи оновлення нематеріальних активів – 45,2% і в
порівнянні з минулим роком вони зросли на 27%; невисокі темпи вибуття
нематеріальних активів 14,8% і вони не значно зросли порівняно з минулим
роком.

Така ситуація є позитивною у використанні нематеріальних активів,
оскільки на підприємстві хоч і високий ступінь зносу нематеріальних
активів, але вони мають швидкі темпи оновлення.

Таким чином, аналіз використання нематеріальних активів є важливим
напрямком аналізу господарської діяльності підприємства, оскільки цей
вид активів являється засобом праці і від його ефективного використання
залежить величина прибутку і відповідно фінансовий стан.

Аудит нематеріальних активів

В умовах ринкових відносин різко зростає практичне значення використання
нематеріальних активів. Тому для підприємців, бухгалтерів і аудиторів
значний інтерес представляє аналіз основних особливостей їх аудиту.

Особливість нематеріальних активів як об’єкту обліку і контролю та
значення їх використання підприємствами накладають свій відбиток на
задачі, організацію і методи проведення їх аудиту. Але як форма
незалежного контролю і вид підприємницької діяльності аудит має багато
загальних положень. Вони не пов’язані з конкретними об’єктами контролю,
але їх потрібно враховувати при проведенні аудиту. Саме тому, а також
враховуючи обмеженість розкриття питань обліку і аудиту нематеріальних
активів зупинимося на них детальніше.

Згідно з Законом України “Про аудиторську діяльність” аудит – це
перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних
документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності
суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності,
обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та
встановленим нормативам [24].

Аудиторська діяльність включає в себе організаційне і методичне
забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит)
та надання інших аудиторських послуг [24]. Аудиторська діяльність
передбачає проведення незалежних позавідомчих перевірок бухгалтерської
(фінансової) звітності, платіжно-розрахункової документації, податкових
декларацій і інших фінансових зобов’язань і вимог економічних суб’єктів,
а також надання інших аудиторських послуг: постановка, відновлення і
ведення бухгалтерського обліку; складання декларацій про прибутки:
бухгалтерської (фінансової) звітності; аналіз фінансово-господарської
діяльності; оцінка активів і пасивів економічного суб’єкта;
консультування з питань фінансового, податкового, банківського і іншого
господарського законодавства; навчання і ін. Надання подібних супутніх
послуг стає в останні роки переважаючим в діяльності багатьох
аудиторських фірм тих країн, де це дозволене законодавством (наприклад в
Англії), і навіть в країнах, де аудит не передбачає надання додаткових
послуг (наприклад у Франції), фірми знаходять можливості ведення
діяльності різноманітного характеру.

На національному рівні аудитором може бути громадянин України, що має
кваліфікаційний сертифікат на право ведення аудиторської діяльності на
території України. Така діяльність за своєю суттю є підприємницькою. Під
час формування багатоукладної економіки України вона вкрай потрібна як
інститут, що забезпечує об’єктивність оцінки облікової інформації –
основи інформаційної підсистеми в системі управління.

У країнах з розвиненою ринковою економікою, де аудит існує вже давно,
цей термін трактується вельми різноманітне. У Великобританії, наприклад,
під аудитом розуміють незалежну перевірку і висловлення думки про
фінансове становище підприємства. При цьому термін “аудит”
застосовується не тільки при перевірці підприємств, що підпадають під
дію Закону про компанії або Закону про промислові і інші товариства, але
і при відповідній перевірці урядових установ і місцевих органів влади, а
також при наданні клієнтам аудиторських послуг по угоді (наприклад, за
довірчим договором).

Під аудитом іноді розуміється процес зниження до допустимого рівня
інформаційного ризику (імовірності того, що в фінансових звітах
містяться помилкові або неточні відомості) для користувачів фінансових
звітів.

Особливого значення набуває перевірка якості інформації щодо
нематеріальних активів, звітності підприємства, дотримання чинного
законодавства і складання аудиторського звіту з цього питання незалежним
аудитором. Пов’язане це з важливістю самого об’єкту обліку і контролю, а
також з застосуванням адаптованої до міжнародних правил системи
незалежного контролю,

Існує декілька певних правил, що стосуються діяльності незалежних

аудиторів:

вільний вибір аудитора (аудиторської фірми) господарюючим суб’єктом;

договірні відносини між аудитором (аудиторською фірмою) і клієнтом, що
дозволяють аудитору самому вибирати свого клієнта і бути незалежним від
вказівок будь-яких державних органів;

можливість відмовити клієнту у видачі аудиторського висновку до усунення
відмічених недоліків;

неможливість аудиторської перевірки при родинних або ділових стосунках з
клієнтом, що перевищують договірні відносини з приводу аудиторської
діяльності;

заборона аудиторам і аудиторським фірмам займатися господарською,
комерційною і фінансовою діяльністю, не зв’язаною з виконанням
аудиторських, консультаційних і інших послуг, дозволених законодавством

Успішне вирішення стратегічного завдання становлення і розвитку ринкових
відносин в Україні багато в чому ґрунтується на удосконалені форм і
методів бухгалтерського обліку і аудиту. При цьому значно зростають
практичне значення використання нематеріальних активів, а також інтерес
підприємців, бухгалтерів і аудиторів до аналізу особливостей їхнього
аудиту.

Аудит об’єктів нематеріальних об’єктів – це перевірка правильності
оформлення первинних юридичних облікових документів та організації
бухгалтерського обліку цих об’єктів на підприємстві [37. с. 23].

Особливістю об’єктів промислової власності є наявність охоронних
документів, що підтверджують права на них: зразки, свідоцтв на корисні
моделі, програми ЕОМ, топологій інтегральних та інших мікросхем. У
зв’язку з цим першим етапом аудиту є перевірка дійсності охоронних
документів. Це, як правило, охоронні грамоти, що видаються відповідними
офіційними органами, та описи (зображення) об’єктів промислової
власності, що додаються до грамот.

Охоронні документи перевіряються “за об’єктом”, “за територією” і “за
терміном дії охоронного документа”. За невідповідності будь-якому з цих
критеріїв охоронний документ визначається недійсним щодо конкретного
об’єкта нематеріальних активів, який використовується на підприємстві.

При аналізі дійсності охоронного документа “за об’єктом” слід
ураховувати, що обсяг правової охорони, який надається патентом на
винахід і свідоцтвом на корисну модель, визначається їхньою формулою, що
відбиває сутність винаходу або корисної моделі: патентом на промисловий
зразок – сукупністю його суттєвих ознак, відображених на фотографіях
виробу (макеті, рисунку), а свідоцтвом на товарний знак – переліком
товарів або послуг, зазначених у свідоцтві. Це означає, що по відношенню
до інших об’єктів цей охоронний документ недійсний. Тому при аудиті
необхідна технічна експертиза об’єктів нематеріальних активів.

Перевіряючи терміни дії охоронних документів, слід ураховувати, що їхня
дія може бути припинена за клопотанням власника патенту або при несплаті
в установлений термін мита за підтримання охоронних документів у силі.

При цьому у відомчих офіційних виданнях публікуються відомості про
дострокове припинення дії охоронних документів. Отже, перевірка
дійсності охоронних документів потребує участі кваліфікованих
спеціалістів – консультантів, здатних здійснити об’єктивну експертизу.

При перевірці документів, що підтверджують права підприємства на об’єкти
нематеріальних активів, визначають дійсність прав підприємства на
інтелектуальну власність, обсяг прав підприємства (передається об’єкт у
власність підприємства чи тільки у тимчасове використання), терміни
володіння правами та інші основні договірні умови використання таких
обов’язків.

При аудиті нематеріальних активів в обов’язковому порядку мають бути
проаналізовані вартісні документи, тобто документи, в яких відображають
вартість придбання (створення) об’єктів нематеріальних активів і
величину витрат, необхідних для приведення об’єктів у стан, придатний
для використання їх на підприємстві.

На другому етапі аудиту нематеріальних активів перевіряється
правильність ведення бухгалтерського обліку цих об’єктів. Ціллю аудиту
обліку нематеріальних активів являється встановлення відповідності
методики обліку нематеріальних активів, яка застосовується
підприємством, вимогам нормативних актів, які регулюють формування
собівартості продукції (робіт, послуг) і фінансових результатів, а також
вимогам відповідних стандартів і положень, які встановлюють правила їх
обліку.

Аудитор повинен послідовно перевірити наступні моменти:

Документальне оформлення факту наявності об’єктів нематеріальних активів
і вірне відображення.

Організацію аналітичного і синтетичного видів обліку нематеріальних
активів: журнал №4 по кредиту рахунка 12 “Нематеріальні активи”;
допоміжна відомість №4.3 по дебету рахунка 12 “Нематеріальні активи”;
розрахунок зносу нематеріальних активів.

Правильність щомісячного погашення вартості нарахування зносу по
об’єктах, вартості нарахування зносу по об’єктах, які містяться в складі
нематеріальних активів.

Правильність списання об’єктів нематеріальних активів з балансу
підприємства.

Відповідність даних синтетичного і аналітичного видів обліку
нематеріальних активів і їх зносу записами в Головній книзі і балансі.

Розглянемо, як здійснюється аудит обліку нематеріальних активів по
відповідним видам операцій:

Перевірка операцій обліку надходження і створення нематеріальних
активів. Перевіряючи вказані операції, аудитор вивчає первинні
документи: акти прийому – передачі, договори купівлі-продажу, ліцензії і
ін. Це дозволяє зробити висновок, що придбання нематеріальних активів
проведені з дотриманням вимог діючого законодавства.

Перевірка обліку амортизації нематеріальних активів.

Так як величина амортизаційних відрахувань по нематеріальних активам
включається в собівартість, то в результаті це впливає на фінансовий
результат – балансовий прибуток. Будь-який відступ від встановлених
правил нарахування амортизації нематеріальних активів веде до
викривлення прибутку як бази для оподаткування. Тому завдання аудитора в
даному випадку – забезпечити контроль за правильністю нарахування
амортизації.

Цілі і задачі аудиту нематеріальних активів.

Мета аудиту нематеріальних активів – розв’язання конкретної задачі, яка
визначається законодавством, системою нормативного регулювання
аудиторської діяльності, договірними зобов’язаннями аудитора і клієнта.

При цьому, основна мета аудиторської діяльності – встановлення
достовірності даних про нематеріальні активи, представлені в
бухгалтерській фінансовій звітності економічних суб’єктів, і
відповідності фінансових і господарських операцій з даним видом активів
нормативним актам.

Отже, призначення аудиту нематеріальних активів – перевірка фінансових
звітів з метою:

– підтвердження достовірності інформації, що міститься про нематеріальні
активи, або констатація її невірогідності;

– перевірки повноти, достовірності і точності відображення в обліку і
звітності затрат на покупку нематеріальних активів, правильності
нарахування амортизації, обліку надходження і вибуття активів за період,
що перевіряється;

– контролю за дотриманням законодавства і нормативних документів,
регулюючого правила ведення обліку і складання звітності, методології
оцінки нематеріальних активів;

– виявлення резервів кращого використання нематеріальних активів.

Основна мета аудиту може доповнюватися зумовленим договором з клієнтом
задачами виявлення резервів кращого використання фінансових ресурсів,
аналізом правильності обчислення податків, розробкою заходів щодо
поліпшення фінансового становища підприємства, оптимізації затрат і
результатів діяльності, прибутків і витрат.

Задачі аудитора.

У ході аудиторської перевірки встановлюється правильність відображення в
балансі інформації про нематеріальні активи. При цьому визначається чи
всі нематеріальні активи відображені в звіті; чи всі документи
використані в звіті; наскільки фактична методика оцінки активів
відхиляється від прийнятої при визначенні облікової політики
підприємства.

Для досягнення основної мети, вирішення конкретних задач і підготовки
висновку аудитору необхідно провести оцінку основних критеріїв і вимог,
що пред’являються при аудиті нематеріальних активів (див. рис. 3.1), а
саме:

Рисунок 3.1 Класифікація критеріїв аудиту нематеріальних активів

загальна прийнятність звітності по нематеріальних активах (чи відповідає
звітність загалом всім вимогам, що пред’являються до неї, і чи не
містить суперечливої інформації);

обґрунтованість (чи існують основи для включення в звітність вказаних
там сум):

закінченість (чи включені в звітність всі належні суми чи, зокрема, всі
активи, що належать компанії);

оцінка (чи всі активи правильно оцінені і безпомилково підраховані);

класифікація (чи є основи відносити суми на ті рахунки бухгалтерського
обліку, на яких вони записані);

розділення (чи віднесені операції, що проводяться незадовго до дати
складання балансу або безпосередньо після неї, до того періоду, в якому
були проведені);

акуратність (вартість нематеріальних активів відображена в повній мірі і
згідно з чинним законодавством, чи відповідають суми окремих операцій
даним, приведеним в книгах і журналах аналітичного обліку, чи правильно
вони просумовані, чи відповідають підсумкові суми даним, приведеним в
Головній книзі);

розкриття (чи всі нематеріальні активи класифіковані належним образом і
описані, занесені в фінансову звітність і правильно відображені в звітах
і додатках до них).

Аудитору необхідно впевнитися втому, що для кожного об’єкта
нематеріальних активів на підприємстві встановленні норми амортизаційних
відрахувань, термін корисного їх використання, і амортизація
нараховується щомісячно.

Перевірка обліку вибуття нематеріальних активів. Проводячи перевірку
вказаних операцій, необхідно впевнитися, що дотримані наступні умови:

незалежно від характеру вибуття нематеріальних активів всі вони
отримали, відображення на рахунках 742 “Інші доходи від реалізації
необоротних активів” і 97 “Інші витрати”;

виявлений на цих рахунках фінансовий результат від вибуття
нематеріальних активів підприємства списаний правильно;

повністю дотриманні вимоги діючого законодавства по оподаткуванню,
зокрема податку на додану вартість, податку на прибуток.

Перевірка оподаткування в операціях з нематеріальними активами.

Перевірка даних по нематеріальних активах в звітності.

За результатами аудиторської перевірки нематеріальних активів аудитор
має скласти аудиторський висновок, який являє собою офіційний документ
засвідчений підписом і печаткою аудитора, який складається за наслідками
проведення аудиту і містить в собі висновок стосовно достовірності
звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим
нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.
[18].

Викладену методику проведення аудиту об’єктів нематеріальних активів
адаптовано до вітчизняної господарської практики. Застосування її при
проведенні аудиторських перевірок на підприємствах дасть змогу
максимально ефективно здійснювати контроль за наявністю і використанням
об’єктів нематеріальних активів забезпечити узгодженість, ефективність і
злагодженість їхнього аудиту. Правомірність і актуальність створення і
дослідження такої методики підтверджується практикою, необхідністю
удосконалення процесу бухгалтерського обліку і аудиту нематеріальних
активів.

ВИСНОВОК

З переходом України до ринкової економіки підприємства почали
використовувати у своїй діяльності різні об’єкти нематеріальних активів.
Це в свою чергу зумовило потребу відображення їх в бухгалтерському
обліку, проведення аналізу використання цих активів та здійснення
аудиторської перевірки об’єктів нематеріальних активів.

Ме5тодологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про
нематеріальні активи і розкриття інформації про них у фінансовій
звітності визначені П(С)БО №8 “Нематеріальні активи”.

Згідно нього, нематеріальні активи – це немонетарний актив, який не має
матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений від
підприємства) та утримується підприємством з метою використання більше
одного року (або одного) операційного циклу, якщо він перевищує один
рік, для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в
оренду іншим особам.

Придбані або створені нематеріальні активи зараховуються на баланс
підприємства по первісній вартості. Первісною вартістю нематеріальних
активів є їхня собівартість, яку визначають з урахуванням способу
отримання підприємством.

Для документування операцій з обліку нематеріальних активів
використовують такі первинні документи: “акт приймання – передачі”, “акт
переоцінки”, “акт ліквідації”. На підставі цих документів рух
нематеріальних активів протягом звітного періоду відображається в таких
облікових регістрах: журнал №4 та допоміжна відомість №4.3.

Облік наявності та руху нематеріальних активів здійснюється на активному
рахунку 12 “Нематеріальні активи”. По дебету цього рахунка
відображається придбання або отримання в результат розробки
нематеріальних активів, та сума дооцінки, а по кредиту – вибуття
нематеріальних активів внаслідок продажу, безоплатної передачі або
неможливості отримання підприємством в подальшому економічних вигод від
їх використання, та сума уцінки.

У процесі використання нематеріальні активи поступово втрачають
властивості, що обумовлюють отримання економічних вигод, внаслідок
фізичного та морального старіння. Зменшення корисних властивостей
нематеріальних активів здійснюється шляхом нарахування амортизації.
Амортизація нараховується протягом строку корисного використання, який
встановлюється підприємством самостійно у разі визнання такого об’єкта
активом (тобто при зарахуванні його на баланс), але не більше 20 років.

Для нарахування амортизації нематеріальних активів підприємство може
застосувати один з наступних методів: прямолінійний, зменшення
залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості,
кумулятивний і виробничий.

З метою реальної оцінки нематеріальних активів підприємства П(С)БО №8
“Нематеріальні активи” передбачена можливість проведення переоцінки їх
залишкової вартості за справедливою вартістю на дату складання балансу.

Результатом переоцінки нематеріальних активів може бути як позитивним
(дооцінка), так і негативним (уцінка) – залежно від динаміки цін на
об’єкт, що переоцінюється.

Важливе значення для підприємства має проведення економічного аналізу
використання нематеріальних активів. Основними його завданнями є:
вивчення складу, структури і динаміки нематеріальних активів;
забезпеченості ними підприємства; оцінці їх стану.

Аудит об’єктів нематеріальних активів – це перевірка правильності
оформлення первинних юридичних облікових документів та організації
бухгалтерського обліку цих об’єктів на підприємстві.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Алборов Р.А. Аудит в организациях промышлености, торговли и АПК. – 2-е
изд., перероб. И доп. – М.: Издательство «Дело и сервис», 2000. – 432с.

Алексеева А. Бухгалтерський та податковий облік нематеріальних активів
// Все про бухгалтерський облік, 1999. – № 26(329). – С. 8-12.

Алексєєва А. Нематеріальні активи: бухгалтерський і податковий облік
амортизації. //Все про бухгалтерський облік. – 2000. – №37. – С. 29-35.

Баранова Я.В. Тестирование системы учета нематериальных активов при
проведении аудита // Аудиторские ведомости. – №4. – С. 46-52.

Былуха М. Т. Курс аудиту: Підручник, видавництво., переробка. – К.: Вища
школа: Товариство “Знання”. – 1999-574с.

Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник для студентів
вузів спеціальності “Облік і аудит” / Видавництво. 2-е, допомога. і
переробка. Житомир: ЖІТІ. – 2000. – 640с.

Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / За ред. проф.. Ф.Ф.
Бутинця. – 3-тє видавництво., переробка. і доповнення. – Житомир: ЖІТІ.
– 2001.-672с.

Гаценко О. Нові підходи щодо методів обліку та оцінки нематеріальних
активів (гудвілу) в Україні // Вісник податкової. служби України. –
1998. – №23 – с.36.

Голенко О. Нематеріальні активи Податки та бухгалтерський облік. – 1999.
– №40. – С. 28-33.

Голов С. Облік нематеріальних активів згідно МСБО // Бухгалтерський.
облік і аудит. – 1999. – №7-8 – С. 42-51.

Гриньов Б. Нематеріальні активи – проблеми вартісної оцінки // Україна
–Бізнес. – 2000. – №5. – С. 18-25.

Деревяненко С. Нематеріальні активи // Вісник податкової служби України,
– 1999. – №8 – С. 16.

Дорош Н.І. Аудит: методологія і організація. – К: Знання. – 2001. –
402с.

Економічний аналіз діяльності промислових підприємств / За ред. С.І.
Шкарабана, М.І. Сапачова – Тернопіль, ТАНГ. – 1999. – 405с.

Економічний аналіз діяльності промислових підприємств та об’єднань:
Навч. посібник / За ред. проф.. С.І, Шкарабана, доц.. М.І. Сапачова –
Тернопіль, ТАНГ. – 1995. – 300с.

Журавська І. Нематеріальні активи та їх податковий облік // Вісник
податкової служби України. – 1999. – №34. – С. 11-15.

Зябченкова Г.В. Бухгалтерський та податковий облік нематеріальних
активів // Світ бухгалтерського Обліку. – 1998. – № 11. – С. 23-27.

Закон України “Про аудиторську діяльність” від 20 лютого – 1996року. –
№54 / 96-ВР.

Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність” від 16
липня 1999 року.

Іваненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч. – метод. Посібник для
самостійного вивчення. дисципліни. – К.: Знання –Прес. – 2000. – 207с.

Іваненко В.М. Курс економічного аналізу: Навчальна. – методичка.
Посібник для самостійного. вивчення. К.: ННЕУ. – 2000.-263с.

Інструкція про застосування плану рахунків бух. обліку активів,
капіталу, зобов’язань і господарський операцій підприємств і
організацій. Наказ Мінфіну від 30.11.99р., за реєстр. в Мінюсті
21.12.99р.

Інструкція про порядок експертної оцінки нематеріальних активів. Наказ
Фонду державного майна України та Державного комітету з питань науки і
технології від 27.07.95р.

Інструкція №159 про порядок відображення в б/о операцій зі списання
нематеріальних активів за рішенням керівництва суб’єкта господарювання
або у зв’язку з їх нестачею (псуванням).

Ковалев В.В. финансовый анализ. – М.: Финансы и статистика. – 1999. –
512с.

Ловинська Л. Облік нематеріальних активів // Все про бухгалтерський.
облік. – 14 травня, 1997.

Матиташвили Л. Учет нематериальных активов в 2001г. // Практический
бухгалтерский учет. – 2001. – №1. – С. 51-55.

Медведев Т. Отражение в учете нематериальных активов в 2001г. //
Бухгалтерский вестник, №1, с. 41-46.

Мних Є.В., Ференц І.Д. Економічний аналіз – Львів: Армія України,
2000-144с.

Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, зниження
(псування) матеріальних цінностей. Затв. КМУ від 22.01.96р. №116.

П(С)БО №8 “Нематеріальні активи”, затверджено. Наказом Мінфіну України
від 18.10.99р.

П(С)БО №19 “Об’єднання підприємств”, затверджено. Наказом Мінфіну
України від 07.07.99р.

Пушкар М.С. Національні стандарти бухгалтерського обліку України –
Тернопіль: Лілея, 2000. –100с.

Пушкар М.С., Журавель Г.П., Литвин Ю.Я., та інші. Бухгалтерський облік:
основи методології та організації: підручник, Тернопіль: Економічна
думка. – 1999.-244с.

Самохвалова Ю.Н. Бухгалтерский учет нематериальных активов / Современный
бухгалтерский учет. – 2001. – №1, С. 28-35.

Сатовський В. Бухгалтерський облік як основа аудиту об’єктів
нематеріальних активів // Бухгалтерський. облік і аудит. – 1998. – №5, –
С. 23-24.

Сатовський В. Облік і аудит нематеріальних активів в ринкових умовах
господарювання // Світ бухгалтерського обліку. – 1998. – №5,.- С. 2-5.

Смолеников В. Учет основных средств и нематериальных активов //
Бухгалтерія. – 1995. – №14. – С. 13-15.

Сук П.Л. Склад та облік нематеріальних активів // Бухгалтерія в
сільському господарстві. – 1999. – №6. – с. 9.

Сук П.Л. Склад та облік нематеріальних активів // Бухгалтерія в
сільському господарстві. – 2001. – №3. – С. 10-15.

Тимощук Л. Оценка нематериальных активов // Украинский инвестиционный
журнал WELCOME. – 2000. – № 11-12. – С. 24-33.

Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік – К.: А.С.К.. – 2000. –
784с.

Турецький А.М. Особености бухгалтерского учета нематериальных активов //
Все о бухгалтерском учете, 4 сентября, 1996.

Учет нематериальных активов // Бухгалтерия. Налоги. Бизнес. 1-17 февраля
1999г.

Шаповал О. Некоторые операцыи с нематериальными активами // Бизнес –
Бухгалтерия. Налоги. – 2000. – №10. – с. 36-39.

Шаповал О. Отражение в учете операций с нематериальными активами
//Бухгалтерия – Бизнес, 29 мая 2000. – С. 43.

Шевченко Л. Відповіді на запитання по темі: “Нематеріальні активи” //
Баланс, 8 червня, 1998. – С.65

ПЛАН

Вступ

Розділ І Теоретичні основи побудови обліку нематеріальних активів

1.1 Поняття нематеріальних активів, їх види та роль у господарській
діяльності

1.2 Оцінка нематеріальних активів та документування господарських
операцій з їх обліку

Розділ ІІ Облік нематеріальних активів та шляхи його удосконалення

2.1 Облік наявності та руху нематеріальних активів в системі рахунків

2.2 Облік амортизації нематеріальних активів, методи її нарахування

2.3 Переоцінка нематеріальних активів, її нарахування

2.4 Нові підходи щодо обліку та оцінки нематеріальних активів (гудвілу)
в Україні

Розділ ІІІ Аналіз та аудит нематеріальних активів

3.1 Аналіз нематеріальних активів

3.2 Аудит нематеріальних активів

Висновки

Список використаної літератури

Оскільки на базовому підприємстві відсутні (серед об’єктів обліку)
нематеріальні активи, то ми змушені в даному параграфі, як і в інших
обмежитися умовними даними.

PAGE

PAGE 91

У результаті об’єднання підприємств

У комплексі зі ними нематеріальними активами

Окремо

Створений підприємством

Придбаний у інших підприємств чи отриманий від них

Нематеріальний актив

Критерії аудиту нематеріальний активів

Звітність

Достовірність

Закінченість

Обгрунтованість

Методика бухгалтерського обліку

Оцінка

Розділення

Класифікація

Загальні критерії

Розкриття

Акуратність

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020