UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПоняття і структура форми держави. Види форм державного правління (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3010
Скачало506
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Поняття і структура форми держави. Види форм державного правління

 

Форма держави — порядок (спосіб) організації та здійснення державної

влади в країні.

 

Структура форми держави — стійка єдність елементів, їх зв'язків,

цілісності, зв'язків елементів із цілим. Вона включає три взаємозалежних

елементи: форму державного правління, форму державного устрою, форму

політичного (державного) режиму.

 

Форма держави

 

Форма державного правління Форма державного устрою Форма державного

режиму

 

- порядок утворення і організації вищих органів влади в державі -

порядок поділу території держави на певні складові частини і

співвідношення влади між ними і державою в цілому - порядок здійснення

державної влади у певні способи певними, методами і засобами

 

 

 

Форма державного правління

 

Монархія Республіка

 

– форма державного правління, при якій державна влада зосереджена цілком

або частково в руках однієї особи — монарха, передається в спадщину, не

залежить від населення (як правило, не затверджується ним) - форма

державного правління, при якій вища державна влада здійснюється

представницьким загальнонаціональним органом влади (парламентом),

обраним населенням на певний строк

 

Протягом історії виникали різні види монархій:

 

1) східна деспотія, заснована на азіатському засобі провадження;

 

2) антична (рабовласницька);

 

3) феодальна:

 

а) ранньофеодальна — характеризується великим ступенем децентралізації,

 

б) станова-представницька — влада монарха поєднується із наявністю

станово-представницького органу (Іспанія — кортеси, Франція — генеральні

штати, Англія — парламент);

 

в) абсолютна,

 

4) конституційна.

 

Розглянемо абсолютну та конституційну монархії, тому що інші практично

не існують.

 

Монархія

 

Абсолютна (необмежена) Конституційна (обмежена)

 

Монарх не обмежений конституцією; здійснює законодавчу діяльність; керує

урядом, який формує сам; контролює правосуддя, місцеве самоврядування,

тобто вся державна влада зосереджена в його руках (характерна для

рабовласницьких і феодальних суспільств). Збереглася в первозданному

вигляді (без конституції і парламенту) в одиничних країнах (султанат

Оман). Сучасна абсолютна монархія, як правило, має і конституцію, і

парламент. Конституція встановлює, що влада виходить від монарха, тобто

затверджує його абсолютну владу Парламенту приділяється роль

консультативної ради при монарху (Кувейт, Саудівська Аравія), яка у

будь-який час може бути розпущена (у Бахрейні розпущена через півтора

роки після створення) Влада монарха обмежена конституцією, він не може

прямо впливати на склад і політику уряду, що формується парламентом і

підзвітний йому; парламент здійснює законодавчу діяльність (Велика

Британія, Іспанія, Данія, Швеція, Бельгія, Голландія, Японія та ін.).

 

Конституційна монархія може бути парламентською та дуалістичною. Остання

форма практично відживає.

 

У парламентській монархії влада монарха в законодавчій, виконавчій і

судовій сферах діяльності символічна. Монарх лише підписує законодавчі

акти, прийняті парламентом, і формально зберігає статус глави держави —

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ