.

Правоохоронні та контрольно-наглядові органи. Роль органів внутрішніх справ у механізмі правової держави. Міністерство юстиції та Вища рада юстиції (р

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 2678
Скачать документ

Правоохоронні та контрольно-наглядові органи

Правоохоронні органи — органи прокуратури, внутрішніх справ, служби
безпеки, митні органи, органи охорони державного кордону, органи
державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби,
рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, що здійснюють
правозастосовні та правоохоронні функції.

Правоохоронна діяльність визначається правоохоронною функцією держави,
здійснюється в рамках правоохоронних відносин, повинна відповідати їх
принципам.

Державно-владна діяльність правоохоронних органів виражається в тому, що
вони як частина механізму держави мають компетенцію розглядати різного
роду юридичних справ і спираються на можливість застосування державного
примусу.

Правоохоронна діяльність за своєю структурою поділяється на:

• запобігання виникненню умов і причин суспільне небезпечного явища;

• припинення процесу їх розвитку;

• ліквідацію наслідків.

Прокуратура — специфічний орган державного управління, наділений
правоохоронними і контрольно-наглядовими функціями.

На прокуратуру України покладаються завдання.

— підтримання державного обвинувачення в суді;

— представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках,
визначених законом;

— нагляд за додержанням законів органами, що здійснюють
оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

— нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у
кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового
характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Прокуратура України здійснює нагляд за додержанням законів у діяльності
Служби безпеки України та органів внутрішніх справ (центральний орган —
Міністерство внутрішніх справ України).

Відповідно до Конституції України розроблена Концепція реформування
прокуратури. Конституція залишає за прокуратурою функції:

— підтримання державного обвинувачення і представництво інтересів
громадянина і держави в суді;

— нагляд за оперативно-розшуковою діяльністю, слідством, дізнанням,
додержанням кримінально-виконавчого законодавства.

Структура прокуратури: Генеральна прокуратура України, прокуратура
Автономної Республіки Крим, прокуратура областей і районів (міст). Є
окремі підрозділи прокуратури — на транспорті, у водних басейнах,
виправно-трудових закладах; військова прокуратура — у Збройних Силах і
Військове-Морському флоті України.

Генеральний прокурор, який очолює прокуратуру, призначається Президентом
за згодою Верховної Ради строком на 5 років і звільняється з посади
Президентом. Верховна Рада може висловити недовіру прокурору України, що
має наслідком його відставку з посади.

Всі нижчестоячі прокурори призначаються Генеральним прокурором також
строком на 5 років. Прокурорами і слідчими прокуратури можуть бути
призначені тільки громадяни України, що мають вищу юридичну освіту,
необхідні ділові і моральні якості і досягай встановленого законом віку
(для прокурорів району міста — не менше ніж 25 років).

Служба безпеки України — державний правоохоронний орган спеціального
призначення. Його завдання — захист незалежності України, її
конституційного ладу, територіальної цілісності та обороноздатності від
розвідувально-підривної діяльності служб іноземних держав, а усередині
країни — від підривної діяльності з боку злочинних організацій, груп
людей або навіть окремих осіб;

боротьба з організованою злочинністю, мафією, корупцією, що створюють
загрозу життєво важливим інтересам України.

Систему Служби безпеки України становлять Центральне управління,
підпорядковані йому регіональні органи. Служба безпеки Автономної
Республіки Крим, органи військової контррозвідки, військові формування,
а також навчальні науково-дослідні та інші установи. Центральне
управління Служби безпеки України видає положення, накази,
розпорядження, інструкції, дає вказівки, обов’язкові для виконання в
системі Служби безпеки України.

Найчисленніша ланка правоохоронних органів — органи МВС України (див. §
«Роль органів внутрішніх справ у механізмі правової держави»).

До недержавних правоохоронних органів належать адвокатури, адвокатські
компанії, недержавні розшукові, охоронні і деякі інші установи
відповідного призначення. Недержавні організації створюються для охорони
приватних, групових інтересів, а не для охорони публічних інтересів. У
цьому полягає їхня відмінність. Проте всі вони покликані служити
інтересам особи та суспільства.

Важливою ланкою контрольно-наглядових органів держави є державні
інспекції (адміністрації).

Державні служби (інспекції, адміністрації) — санітарні, податкові,
протипожежні та ін. — спеціальні державні органи. Вони покликані
здійснювати функції контролю і нагляду за дотриманням підприємствами,
організаціями, установами, посадовими особами і громадянами окремих
установлених відповідними правовими актами правил: санітарних,
податкових, протипожежних, ветеринарних та ін.

Наприклад, державна податкова адміністрація здійснює функцію контролю і
нагляду за своєчасною подачею податкових декларацій юридичними і
фізичними особами (громадянами), які за законом повинні сплачувати
податки.

Роль органів внутрішніх справ у механізмі правової держави

Органи внутрішніх справ — правоохоронні органи виконавчої влади, що
складаються з галузевих служб: міліції, слідчого апарату, внутрішніх
військ, кримінально-виконавчих установ.

Їм відведена відповідальна роль у механізмі правової держави. Вони
беруть участь у здійсненні внутрішніх і зовнішніх функцій держави —
проводять діяльність із захисту економіки і навколишнього середовища від
злочинних посягань (податкова міліція, екологічна міліція), стоять на
стражі законності і правопорядку (ДАІ, патрульно-постова служба та ін.),
співробітничають на міжнародному рівні з забезпечення світового порядку
(1НТЕРПОЛ), мають на меті захист і охорону прав і свобод людини.

Окремі служби органів внутрішніх справ (міліція, виправно-трудові
установи) наділені функціями дізнання, які вони здійснюють у межах вимог
кримінально-процесуального закону.

Одна з особливостей органів внутрішніх справ — наявність повноважень
щодо проведення попереднього розслідування (спеціальний слідчий апарат).

Органи внутрішніх справ мають широкий діапазон
адміністративно-наглядових функцій — забезпечення громадського порядку,
паспортного режиму, правил дозвільної системи та ін.

Основні завдання органів внутрішніх справ:

1) захист прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від
протиправних посягань, охорона громадського порядку і забезпечення
громадської безпеки;

2) боротьба зі злочинністю;

3) запобігання злочинам, їх припинення, розкриття і розслідування,
розшук осіб, що вчинили злочин, вжиття заходів для усунення причин і
умов, що сприяють вчиненню правопорушень;

4) забезпечення виконання кримінальних покарань, участь у ресоціалізації
засуджених;

5) забезпечення безпеки дорожнього руху і пожежної безпеки;

6) охорона і захист державних об’єктів, майна усіх видів власності.

Міліція — складова частина системи органів внутрішніх справ, які
здійснюють виконавчу державну владу в сфері охорони громадського
порядку.

До структури міліції входять: кримінальна міліція, міліція громадської
безпеки, транспортна міліція, державна автомобільна інспекція, міліція
охорони, спеціальна міліція.

Функції міліції:

— адміністративна — виконавчо-розпорядча діяльність її апаратів, служб і
підрозділів з організації і здійснення охорони громадського порядку і
громадської безпеки в межах повноважень, визначених законом. Керуючись
адміністративним законодавством, працівники міліції вступають у
адміністративно-правові відносини з підприємствами, установами,
організаціями, їх посадовими особами і громадянами;

— профілактична — запобігання злочинам та іншим правопорушенням,
виявлення причин і умов, що їх породжують, усунення їх. Практично всі
підрозділи міліції здійснюють профілактичні заходи. Цим пояснюється
використання ними державно-владних повноважень примусового характеру в
більшій мірі, ніж іншими органами виконавчої влади;

— оперативно-розшукова — виявлення інформації про правопорушення, що
готуються або вже вчинені; про осіб, що ухиляються від органів
розслідування або відбування кримінального покарання та ін.;

— кримінальна-процесуальна — розгляд заяв і повідомлень про вчинені
злочини, провадження дізнання і попереднього слідства у кримінальних
питаннях про злочини, розслідування яких покладено законом на органи
внутрішніх справ;

— виконавча — виконання в межах своєї компетенції адміністративних
стягнень і кримінальних покарань (засудження осіб до виправно-трудових
робіт без позбавлення волі та ін.);

— охоронна — охорона на договірних засадах майна усіх видів власності
юридичних і фізичних осіб. Як державний озброєний орган виконавчої влади
міліція покликана захищати життя, здоров’я, права і свободи громадян,
власність, навколишнє природне середовище, інтереси суспільства і
держави від протиправних посягань. Жодні виняткові обставини або
вказівки посадових осіб не можуть бути підставою для будь-яких
незаконних дій або бездіяльності міліції. Вказівки співробітників
міліції, зроблені в межах службових повноважень як представників влади,
обов’язкові для всіх громадян і посадових осіб. Стаття 20 Закону України
«Про міліцію» гласить: «Законні вимоги працівників міліції є
обов’язковими для виконання громадянами і посадовими особами».

Міністерство внутрішніх справ є своєрідним організуючим і регулюючим
центром системи органів внутрішніх справ України. Міністерство
внутрішніх справ очолює Міністр, який призначається відповідно до
Конституції України і несе персональну відповідальність за виконання
покладених на міністерство завдань і здійснення ним своїх функцій,
визначає міру відповідальності заступників Міністра, керівників
підрозділів міністерства.

Середньою ланкою виступають обласні управління внутрішніх справ і
Міністерство внутрішніх справ Автономної Республіки Крим. Правовий стан
Міністерства внутрішніх справ Автономної Республіки Крим дещо
відрізняється від обласних управлінь внутрішніх справ. Зокрема,
відповідно до ст. 7 Закону України «Про міліцію» його голова є
заступником Міністра внутрішніх справ, який призначається на посаду і
звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра
внутрішніх справ. Що стосується завдань і повноважень органів внутрішніх
справ Автономної Республіки Крим, то вони майже не відрізняються від
завдань і повноважень обласного управління органів внутрішніх справ.

Обласні органи внутрішніх справ реалізують свої повноваження через
відділи (галузеві служби) і через нижчі ланки — міські і районні відділи
(управління) внутрішніх справ. Районні і міські відділи внутрішніх справ
— основна ланка системи Міністерства внутрішніх справ України.

Податкова міліція здійснює контроль за додержанням податкового
законодавства, виконує оперативно-пошукову, кримінально-процесуальну та
охоронну функції.

Міністерство юстиції та Вища рада юстиції

Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади,
який створює Президент України з метою організації здійснення державної
правової політики.

Завдання Міністерства юстиції полягають у:

1) розробці проектів законів, їх змін і доповнень до них; проведенні
роботи із систематизації законодавства і підготовки пропозицій щодо його
кодификації;

2) забезпеченні організаційної діяльності судів без втручання в судову
діяльність (проведення перепідготовки і підвищення кваліфікації судових
працівників та ін.);

3) керівництві нотаріатом, судово-експертними установами, загальному
керівництві органів реєстрації актів громадянського стану та адвокатури;

4) організації правового навчання населення;

5) реєстрації політичних партій, інших об’єднань громадян на території
України, контролі за додержанням ними своїх статутів;

6) державній реєстрації нормативних актів інших міністерств і
центральних відомств виконавчої влади, органів державного управління і
контролю, які стосуються прав та інтересів громадян;

7) здійсненні (у встановленому порядку) міжнародних зв’язків з правових
питань та ін.

Ця діяльність зосереджена в п’ятьох департаментах:

1) правової політики;

2) проектування нормативних актів;

3) юридичних послуг;

4) судового;

5) міжнародного права і міжнародного співробітництва.

В областях при державній адміністрації є управління юстиції, які
виконують свої завдання на місцевому рівні і підпорядковуються
безпосередньо Міністерству юстиції. Головне управління юстиції Криму
також підпорядковується безпосередньо Міністерству юстиції України.

Міністерство юстиції у межах своєї компетенції на підставі і у виконання
чинного законодавства видає накази, організує і перевіряє їх виконання.
В необхідних випадках разом із іншими органами державного управління і
громадськими об’єднаннями воно приймає спільні акти стосовно
міжгалузевого управління.

Міністерство юстиції розробляє концепції державної правової політики і
правових реформ; організує і координує діяльність, пов’язану з
підготовкою проектів законів, кодексів; проводить їх експертизу на
предмет відповідності Конституції України і вимогам законопроектної
техніки; здійснює експертизу нормативних актів обласних Рад народних
депутатів, а також Київської та Севастопольської міських Рад, що
стосуються прав, свобод і законних інтересів громадян. Воно забезпечує
реалізацію державної політики щодо державної таємниці, контроль за її
збереженням у центральному апараті міністерства і підпорядкованих йому
органах, установах, організаціях; узагальнює практику застосування
законодавства, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства;
організовує виконання актів законодавства та ін.

Відповідно до ст. 131 Конституції в Україні засновано Вищу раду юстиції,
яка складається із 20 членів, котрі призначаються:

Верховною Радою — 3 члени; Президентом — 3 члени; з’їздом суддів — 3
члени; з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та
наукових установ — 3 члени; всеукраїнською | конференцією працівників
прокуратури — 2 члени. Крім того, до складу Вищої ради юстиції входять
за посадою Голова Верховного Суду, Міністр юстиції України, Генеральний
прокурор.

Вища рада юстиції — це вищий наглядовий (за адміністративною і
дисциплінарною стороною діяльності суддів і прокурорів) орган в Україні.

До відання Вищої ради юстиції належать:

• внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення
їх з посад;

• прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо
несумісності;

• здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного суду
України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення
про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та
місцевих судів, а також прокурорів.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020