UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсновні теорії демократії. Теорія партисипаторної демократії. Теорія корпоративної демократії. Теорія «комп\'ютерної демократії» (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4247
Скачало268
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ОСНОВНІ ТЕОРІЇ ДЕМОКРАТІЇ

 

Пошуком кращого державного ладу займалися мислителі різних народів

світу, які за два з половиною тисячоліття створили чимало теорій

демократії. Кожна епоха, кожна держава вносили новизну та своєрідність у

трактування демократії. І сьогодні спостерігається нове бачення змісту

демократії.

 

Розглянемо стисло сучасні основні теорії демократії: пролетарську

(соціалістичну), плюралістичну, партисипаторну (демократію участі),

корпоративну, елітарну, комп'ютерну».

 

Пролетарська (соціалістична) теорія демократії

 

Пролетарська (соціалістична) теорія грунтувалася на марксистському

класовому підході. Вона виникла в XIX ст. як антитеза буржуазній

(ліберальній) демократії, яка на перший план висувала громадянську

свободу, тобто повну незалежність особистого життя індивіда від

політичної влади, від держави, покликаної лише гарантувати,

забезпечувати свободу особи.

 

Відповідно до пролетарської теорії (К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін)

демократія і свобода передбачаються лише для «трудящих мас», насамперед

для пролетаріату. У центр уваги поставлена політична свобода, а про

громадянську й не йдеться. Проголошувалася диктатура одного класу —

пролетаріату відносно іншого — буржуазії, союз робітничого класу і

селянства, спрямований проти скинутих експлуататорських класів. Увага

акцентувалася на керівній ролі робітничого класу. Пролетарська теорія

ігнорувала загальногромадянський консенсус і розвивала класову

конфронтацію.

 

Повне відкидання приватної власності, а відтак, усякої автономії особи,

підміна народу робітничим класом у пролетарській теорії була розвинута в

програмних документах КПРС. У них акцентувалася увага на головній ролі

комуністичної партії як авангарду робітничого класу, який керує процесом

переходу до повної демократії — комуністичного самоврядування.

Відкидався фундаментальний принцип поділу влади, без якого неможливе

народовладдя. Був відкинутий принцип економічного, ідеологічного і

політичного плюралізму.«Марксистсько-ленінська» партія розглядалася як

державна структура, а не як громадська організація. У дійсності

рекламоване «соціалістичне народовладдя» допускало демократію лише у

вузьких рамках, які визначалися вищим партійно-державним управлінням,

котре зосереджує у своїх руках усю реальну владу.

 

Теорія «плюралістичної демократії»

 

Теорія «плюралістичної демократії» була найвпливовішою у 60-70 роках XX

ст. (Р. Аллен, Р. Даль, М. Дюверже, Р. Дарендорф, Д. Рисмен), хоча

термін «плюралізм» введено у політичний обіг у 1915 p. англійським

соціалістом Г. Ласкі. Відповідно до цієї теорії класи у сучасному

буржуазному суспільстві зникли. Сучасне буржуазне суспільство

складається з різних взаємодіючих «страт» — прошарків. Вони виникають у

результаті спільності тих або інших інтересів (професійних, вікових,

матеріальних, духовних, релігійних та ін.). Оскільки ці інтереси не

антагоністичні, то й відносини між стратами позбавлені антагонізму.

 

Для відображення спеціальних інтересів створюються відповідні

зацікавлені групи — «групи тиску». Це професійні спілки, асоціації

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ